Формування поля радіоактивного забруднення
Під час пожежі на 4-му енергоблоці ЧАЕС радіоактивність надходила в атмосферу у вигляді гарячого турбулентного струменя, що містив радіоактивні гази та аерозольні частинки. Внаслідок нагрівання він підіймався і переносився вітром по примежовому шару атмосфери. Оскільки відбувалося підмішування холоднішого атмосферного повітря, температура струменя знижувалася і швидкість його підйому зменшувалася. За цих умов радіус струменя збільшувався і концентрація радіоактивності в ньому зменшувалася. Тому поблизу джерела забруднення могли випадати тільки великі аерозольні частинки, які були здатні подолати висхідний потік повітря. У міру ослаблення висхідного потоку випадали й дрібніші частинки [346] (табл. 3.1).
У турбулентних потоках рух частинок до поверхні землі може здійснюватися внаслідок турбулентного перенесення, яке може бути швидше за рух, спричинений падінням, якщо наявний досить великий градієнт температури. Підняття струменя внаслідок більшого початкового перегрівання порівняно з навколишнім середовищем відбувалося кілька хвилин, тобто на відстані 10–15 км від 4-го енергоблока струмінь досяг свого найвищого положення, температура у ньому практично зрівнялася з температурою повітря.
Поряд із чинниками, що зумовили інтенсивність і характер викидів радіоактивного матеріалу, розглянутими у підрозд. 2.1, метеорологічні чинники були визначальними у формуванні поля первинного радіоактивного забруднення [47, 48].
Викид радіоактивності з аварійного блока змінювався з часом. Поки концентрація радіоактивності у струмені була досить високою, відбувалося осадження її на земну поверхню. У разі зміни сили і напрямку вітру цих же змін зазнавав і струмінь. Мінливість геофізичних умов під час тривалого викиду радіоактивності призвела до забруднення значної території. Використовуючи дані табл. 3.1, не-
Тривалість падіння частинок різних розмірів з висоти 2 км [193]
| 340 | 0,0625 | 33 | 6,67 |
| 250 | 0,117 | 16 | 28,3 |
| 150 | 0,325 | 8 | 116,7 |
| 75 | 1,33 | 5 | 283 |
важко розрахувати, що за швидкості вітру 8–15 м • с-1 [19] протягом 10 діб частинки розміром менше 5 мкм могли розноситися на відстань до 15 тис. км, що за умови зміни напрямку вітру охоплює практично всю земну кулю. Це зумовило неоднорідну (плямисту) структуру сформованого наземного поля радіоактивності.
Зміна поля вітру з часом досить точно відповідає еволюції синоптичної обстановки [47, 347, 424]. В.А. Борзилов та співавт. [47] виділяють такі періоди випадіння радіоактивності під час горіння 4-го енергоблока:
• 1) з моменту аварії до 12 год 26.04.86 радіоактивна хмара рухалася на Білорусь, Литву, Калінінградську обл. Росії, Швецію, Фінляндію;
• 2) з 12 год 26.04 до 12 год 27.04 – на Полісся, Польщу і далі на південний захід;
• 3) з 12 год 27.04 до 12 год 29.04 – на Гомельську обл. Білорусі, Брянську обл. Росії і далі на схід;
• 4) 29.04–30.04 – на Сумську, Полтавську області і далі в напрямку Румунії;
• 5) 1.05–3.05 – на південь України і через Чорне море на Турцію;
• 6) 4.05–6.05 – на захід України, Румунію і після повороту траєкторії – на Білорусь.
Метеорологічні чинники, пов'язані зі зміною примежового шару атмосфери протягом доби та домішками від “джерел”, зумовили плямистість поля забруднення – утворення “цезієвих” плям в напрямку Умані, Корсуня-Шевченківського, Брянської та Орловської областей [48, 347].
Оскільки повітряні маси, що містили радіоактивні речовини викиду, переміщувалися над північною частиною земної кулі упродовж кількох тижнів, забруднення зазнала майже вся територія Європи, більш за все – країни Скандинавського п-ва та Альпійського регіону. Формування полів радіаційного забруднення за межами Радянського Союзу почалося в ніч на 27 квітня 1986 р. і фактично було сформовано в перші 10 діб. Дощові опади в той період зумовили утворення зон підвищеного рівня радіоактивності на територіях Швеції, Фінляндії, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Греції, Болгарії, Румунії, Грузії (див. задній форзац: Карта-схема забруднення території Європи 137 Cs [363]).
Використовуючи дані зонального розподілу активності 137Cs на території Європи (табл. 3.2; [60]) та стандартні засоби апроксимації результатів (Microsoft Excel), можна розрахувати залежність щільності забруднення території
Таблиця 3.2
Розподіл активності 137Cs на території Європи [60]
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізико-географічні чинники самоочищення“ на сторінці 1. Приємного читання.
