Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Суть балансового підходу до оцінки перерозподілу l37Cs у лісових екосистемах полягає у визначенні часток його загального запасу між складовими біогеоценозу. Загальний запас (Ззаг) радіонукліда в біогеоценозі, з якого не відбувається видалення активності штучним шляхом, на певний момент становить:

(5.18)

де Звих – вихідний запас 137Cs за станом на 1986 р.; Зрр – запас активності, втрачений ландшафтом унаслідок радіоактивного розпаду; Звм – частка запасу, виведена за межі ландшафту внаслідок вертикальної міграції радіонукліда (інфільтраційний потік у підземні води); 3^ – частка запасу, виведена за межі ландшафту в процесі горизонтальної міграції радіонукліда (стік талих вод і зливневий стік); Зтс – частка запасу, виведена за межі ландшафту внаслідок твердого стоку; Звп – частка запасу, виведена за межі ландшафту вітровим перенесенням.

Головним фактором у зменшенні запасу радіонукліда є радіоактивний розпад. На 2000 р. унаслідок розпаду запас 137Cs скоротився на 29,3 %.

Інтенсивність горизонтальної міграції 137Cs у поліських ландшафтах невелика через домінування незначних нахилів поверхні, відкладів легкого механічного складу та закріплення поверхні лісовим і лучним рослинним покривом і не перевищує часток відсотка за рік [352].

Отже, основний запас 137Cs розподіляється між складовими біогеоценозу за схемою

(5.19)

де Згр – запас 137Cs у ґрунті (мінеральна і органічна складові, лізиметрична вода і поровий розчин, а також запас 137Cs, що знаходиться в опаді та мікрофлорі); Зрос – запас 137Cs у деревній, чагарниковій, трав'яній та мохово-лишайниковій рослинності.

Перерозподіл 137Cs у ґрунті зумовлюється процесами радіальної гравітаційної та дифузійної міграції, які, у свою чергу, залежать від інтенсивності трансформації форм знаходження радіонуклідів у часі. В монографії використано емпіричний підхід, який побудовано на фактичному (на цей час) розподілі активності радіонукліда у ґрунтовому профілі. Основна маса кореневих волосинок, через які відбувається мінеральне живлення рослин, розташована в гумусовому шарі ґрунту [232]. Тому для екологічної оцінки результатів перерозподілу запасу радіонукліда в ґрунтовому профілі пропонується використання параметра Z, що дорівнює відсотку величини запасу глибше 12–15 см від сумарного запасу по профілю. Цей параметр кількісно характеризує перебіг автореабілітаційних процесів у ґрунті.

Розподіл запасу 137Cs по структурних блоках лісових екосистем і окремих компонентах біогеоценозу наведено в табл. 5.27. У цілому він відповідає ландшафтним закономірностям біологічного колообігу. Так, найменшою біомасою і, відповідно, найменшою поглинутою часткою запасу активності відзначаються ті типи сосняків, що ростуть на ґрунтах із найбільш проти-

Таблиця 5.27

Розподіл запасу 137Cs за структурними блоками лісових екосистем Житомирського Полісся

Компонент біогеоценозуЗапас, МБк • га-1Частка запасу, %
ЯрусФракція (шар ґрунту)
Сосняк лишайниковий (едафотоп A1)
ДеревнийКонсервативна9,01,64
Вегетативна0,80,15
Трав'яно-чагарничковийСередньозважена0,120,02
Мохово-лишайниковийСередньозважена9,21,69
ҐрунтовийПідстилка76,3113,93
0–12 см434,7579,38
12–30 см17,483,19
Усього547,66100,0
Сосняк чорнично-зеленомохівниковий (едафотоп В3)
ДеревнийКонсервативна901,49,53
Вегетативна172,41,82
Трав'яно-чагарничковийСередньозважена66,70,71
Мохово-лишайниковийСередньозважена1010,010,68
ҐрунтовийПідстилка2282,124,14
0–12 см4769,550,45
12–30 см252,42,67
Усього9454,5100,0
Сосняк чагарничково-пухівково-сфагновий (едафотоп А5)
ДеревнийКонсервативна4,931,71
Вегетативна0,870,30
Трав'яно-чагарничковийСередньозважена11,664,05
Мохово-лишайниковийСередньозважена103,8136,10
Ґрунтовий0–15 см141,7549,29
15–30 см24,588,55
Усього287,60100,0

лежними типами гідроморфізму, тобто дефіцит чи надлишок вологи негативно відбивається на продуктивності сосняків. Це визначає деякі розбіжності щодо винесення радіонукліда ґрунтовим і біогенним шляхами у сильногідроморфних та автоморфних ландшафтах – на відміну від деревної фракції рослинності найінтенсивніше ґрунтове винесення спостерігається саме у найбільш зволожених умовах (A5).

Ранжування, балансову оцінку та екологічний аналіз результатів перерозподілу активності в процесі малого біологічного колообігу здійснюють таким чином, щоб визначити частку радіонукліда, що акумульована тими геохімічними бар'єрами, які властиві системі ґрунт–рослина. Ці дані використовують як інтегровані екологічні показники здатності лісових екосистем до автореабілітації і подають як похідні від зазначених гілок міграційних процесів.

До розрахунку інтегрованого показника автореабілітації лісової екосистеми S (табл. 5.28) залучено ті частки активності (W), що відчужені дере

Таблиця 5.28

Оцінка здатності лісових екосистем Житомирського Полісся до автореабілітації в умовах забруднення 137Cs, %

Частка запасуЕдафотоп
A1А5В3
Латентна (L) · Мобільна (М) · Відчужена (W) · Винесена (2) · Фіксована (F) · Показник автореабілітації S=(W+Z+ F)15,79; 7,92; 1,64; 3,19; 71,46; 76,2940,45; 0,69; 1,71; 8,55; 48,60; 58,8637,35; 7,04; 9,53; 2,67; 43,41; 55,61

виною, винесені за межу гумусового шару (Z) та необмінно фіксовані ҐПК (F). Як випливає із цих даних, істотною складовою у безпосередньому зменшенні запасу l37Cs у гумусовому горизонті ґрунту сосняків А1 і A5, окрім радіоактивного розпаду, є радіальна міграція, пов'язана, зокрема, із заглибленням радіонуклідів унаслідок накопичення опаду. У сосняках чорнично-зеленомохівникових переважає накопичення деревинною і кореневою біомасою. Проте найбільша інактивація шляхів радіоактивного забруднення трофічних ланок відбувається внаслідок внутрішньоґрунтової трансформації – в сосняках лишайникових остання сягає 71,46 % загального запасу активності в екосистемі. За всіма цими показниками найбільш здатними до самоочищення на цей час є сосняки лишайникові. Найповільніше відновлюються умови нормального функціонування біогеоценозів у лісових екосистемах В3, що зумовлено передусім повільним розкладом лісової підстилки та мохового покриву.

Активність 137Cs, сконцентровану в підстилці та мохово-лишайниковому покриві (латентна частка запасу, див. табл. 5.28), є сенс розглядати як “відкладену міграцію” поверхневого забруднення через ґрунт у кореневу систему рослинності і ґрунтові води. Тому здатність лісових екосистем, особливо гідроморфного типологічного ряду, до автореабілітації можна повністю оцінити лише після деталізації динаміки залучення у міграційний цикл 137Cs, інкорпорованого мохово-лишайниковим покривом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах
  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви