Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Аналіз власних даних і результатів багаторічного моніторингу стану екосистем ЗВіЗБ(О)В, який виконують фахівці ДСНВП “Еко- центр”, свідчить про значну залежність КГП радіонуклідів у системі фунт– рослинність від ландшафтно-геохімічних умов.

На території Полісся переважають збіднені органічною речовиною дерново-слабопідзолисті супіски, рідше – суглинки. КГП l37Cs для таких фунтів на території Народицького, Поліського районів і ЗВіЗБ(О)В становить (0,07-0,32)10-3 при середньому значенні 0,00021 та є найнижчим порівняно з КГП l37Cs для решти типів фунтів. Зростання глеюватості фунту призводить до підвищення КГП 137Cs, який у лугово-болотних фунтах становить у середньому 0,0064. За зростанням КГП 137Cs фунти можна розташувати у ряд: дерново-слабопідзолисті супіщані та суглинисті < дерново-слабопідзолисті та середньопідзолисті оглеєні < торф'яно-глейові < дерново-глейові < < лучно-болотні (рис. 5.7).

КГП 90Sr для дерново-слабопідзолистих супіщаних фунтів на порядок вищий, ніж 137Cs (0,0029), а найвищий – для дерново-слабо- та середньо- підзолистих оглеєних (0,02). За зростанням КГП 90Sr фунти розташовуються у ряд: лучно-болотні < дерново-глейові < торф'яно-глейові < дерново-слабопідзолисті супіщані < дерново-слабопідзолисті оглеєні. Ряди фунтів, розташованих за зростанням КГП для 137Cs і 90Sr є зворотними, за винятком дерново-слабопідзолистих супіщаних та оглеєних, що міняються місцями. Проміжне місце займають торф'яно-глейові ґрунти, для яких КГП і 137Cs, і 90Sr дорівнюють 0,001.

Відношення цих коефіцієнтів зростає для ряду ґрунтів: лучно-болотні < дерново-глейові < торф'яно-глейові < дерново-слабопідзолисті супіщані < дерново-слабопідзолисті оглеєні, від 0,23 до 25,5 (табл. 5.22).

Ландшафтна диференціація КГП радіонуклідів особливо виявляється за межами ЗВіЗБ(О)В на слідах переважно конденсаційних випадінь (табл. 5.23). Винесення l37Cs зростає у ряду ґрунтів: дерново-підзолисті супіщані < суглинисті < торф'яно-болотні < дернові лучно-болотні < дернові глейові супіщані, залежно від типу гідрогеохімічного середовища. Для 90Sr у цьому ряду спостерігається зворотна інверсія: торф'яно-глейові < лучно-болотні < дернові глейові < дерново-слабопідзолисті < середньопідзолисті < супіщані.

Багаторічні спостереження динаміки КГП у лучних екосистемах Київського та Житомирського Полісся (понад 50 точок спостереження) свідчать про синхронність потоку радіонуклідів у системі ґрунт–рослинність і динаміки їх мобільних форм:

(5.12)

де Lp – ландшафтний коефіцієнт, що визначає частку мобільних форм радіонукліда (М(t)), здатну до включення до біогенного потоку на час / після катастрофи; kр – інтегральна константа швидкості біогенного потоку в системі ґрунт– рослинність. Величину M(t) розраховано за рівнянням (5.3).

Інтегральна константа швидкості біогеохімічного потоку 137Cs зменшується, а ландшафтний коефіцієнт збільшується відповідно до зростання біомаси і зволоженості біогеоценозу. У цьому ряду також зростає біогеохі-

Коефіцієнти геохімічного переходу радіонуклідів у лучних екосистемах Українського Полісся в 1999 р.

Рис. 5.7. Коефіцієнти геохімічного переходу радіонуклідів у лучних екосистемах Українського Полісся в 1999 р.

КГП, п • 10-3: над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне, в дужках – кількість опосередкованих даних

Таблиця 5.22

Параметри біогеохімічного потоку радіонуклідів у системі ґрунт–рослинність

ҐрунтиКГП 137Cs, п • 10-3КГП 90Sr, п • 10-3КГП 90Sr/ КГП 137Cs
Дерново-слабопідзолисті супіщані та суглинисті
Дерново-слабопідзолисті та середньопідзолисті оглеєні
Торф'яно-глейові
Дерново-глейові
Лучно-болотні

Примітка. Тут і в табл. 5.23, 5.24 над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне, в дужках – кількість спостережуваних ділянок.

Таблиця 5.23

Винесення радіонуклідів біогеохімічним потоком у ландшафтах Зони безумовного (обов'язкового) відселення Народицького району

ПоказникҐрунт
дерново-слабопідзолистий супіщанийдерново-середньо підзолистийдерново-слабо · підзолистий
Кількість опробуваних ландшафтів234
Тип гідрогеохімічного середовища[Н+][Н+][Н+]
Глибина залягання ґрунтових вод, м3-3,5; · верховодка2-2,5; · верховодка2-3
Ємність катіонного обміну, мг-екв/100 г
ψΓ, МБк • м-2
Ар, п • 103, кБк • кг-1
КГП, п • 10-3
ψΓ, кБк • м-2
Ар, п • 103, кБк • кг-1
КГП, п • 10-3

мічний потік і зменшується здатність до самоочищення (табл. 5.24). Швидкість самоочищення першої ланки трофічного ланцюга у сухих луках на дерново-підзолистих ґрунтах у 14 разів перевищує швидкість фізичного розпаду радіонуклідів, а частка мобільних форм, здатних до включення в міграційні процеси, становить 25 %. На перезволожених лучно-болотних ґрунтах мобільні форми радіонукліда в повному обсязі включаються в процеси біогеохімічної міграції, швидкість самоочищення цих ландшафтів втричі перевищує швидкість розпаду l37Cs.

Для 90Sr характерні протилежні тенденції. Швидкість самоочищення ландшафту дещо зменшується в ряду від перезволожених до сухих луків. У цьому самому ряду значно зростає частка мобільних форм радіонукліда, залучених до міграційних процесів: від 4 до 62 %.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся
  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви