Аналіз власних даних і результатів багаторічного моніторингу стану екосистем ЗВіЗБ(О)В, який виконують фахівці ДСНВП “Еко- центр”, свідчить про значну залежність КГП радіонуклідів у системі фунт– рослинність від ландшафтно-геохімічних умов.
На території Полісся переважають збіднені органічною речовиною дерново-слабопідзолисті супіски, рідше – суглинки. КГП l37Cs для таких фунтів на території Народицького, Поліського районів і ЗВіЗБ(О)В становить (0,07-0,32)10-3 при середньому значенні 0,00021 та є найнижчим порівняно з КГП l37Cs для решти типів фунтів. Зростання глеюватості фунту призводить до підвищення КГП 137Cs, який у лугово-болотних фунтах становить у середньому 0,0064. За зростанням КГП 137Cs фунти можна розташувати у ряд: дерново-слабопідзолисті супіщані та суглинисті < дерново-слабопідзолисті та середньопідзолисті оглеєні < торф'яно-глейові < дерново-глейові < < лучно-болотні (рис. 5.7).
КГП 90Sr для дерново-слабопідзолистих супіщаних фунтів на порядок вищий, ніж 137Cs (0,0029), а найвищий – для дерново-слабо- та середньо- підзолистих оглеєних (0,02). За зростанням КГП 90Sr фунти розташовуються у ряд: лучно-болотні < дерново-глейові < торф'яно-глейові < дерново-слабопідзолисті супіщані < дерново-слабопідзолисті оглеєні. Ряди фунтів, розташованих за зростанням КГП для 137Cs і 90Sr є зворотними, за винятком дерново-слабопідзолистих супіщаних та оглеєних, що міняються місцями. Проміжне місце займають торф'яно-глейові ґрунти, для яких КГП і 137Cs, і 90Sr дорівнюють 0,001.
Відношення цих коефіцієнтів зростає для ряду ґрунтів: лучно-болотні < дерново-глейові < торф'яно-глейові < дерново-слабопідзолисті супіщані < дерново-слабопідзолисті оглеєні, від 0,23 до 25,5 (табл. 5.22).
Ландшафтна диференціація КГП радіонуклідів особливо виявляється за межами ЗВіЗБ(О)В на слідах переважно конденсаційних випадінь (табл. 5.23). Винесення l37Cs зростає у ряду ґрунтів: дерново-підзолисті супіщані < суглинисті < торф'яно-болотні < дернові лучно-болотні < дернові глейові супіщані, залежно від типу гідрогеохімічного середовища. Для 90Sr у цьому ряду спостерігається зворотна інверсія: торф'яно-глейові < лучно-болотні < дернові глейові < дерново-слабопідзолисті < середньопідзолисті < супіщані.
Багаторічні спостереження динаміки КГП у лучних екосистемах Київського та Житомирського Полісся (понад 50 точок спостереження) свідчать про синхронність потоку радіонуклідів у системі ґрунт–рослинність і динаміки їх мобільних форм:
(5.12)
де Lp – ландшафтний коефіцієнт, що визначає частку мобільних форм радіонукліда (М(t)), здатну до включення до біогенного потоку на час / після катастрофи; kр – інтегральна константа швидкості біогенного потоку в системі ґрунт– рослинність. Величину M(t) розраховано за рівнянням (5.3).
Інтегральна константа швидкості біогеохімічного потоку 137Cs зменшується, а ландшафтний коефіцієнт збільшується відповідно до зростання біомаси і зволоженості біогеоценозу. У цьому ряду також зростає біогеохі-
Рис. 5.7. Коефіцієнти геохімічного переходу радіонуклідів у лучних екосистемах Українського Полісся в 1999 р.
КГП, п • 10-3: над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне, в дужках – кількість опосередкованих даних
Таблиця 5.22
Параметри біогеохімічного потоку радіонуклідів у системі ґрунт–рослинність
| Дерново-слабопідзолисті супіщані та суглинисті | |||
| Дерново-слабопідзолисті та середньопідзолисті оглеєні | |||
| Торф'яно-глейові | |||
| Дерново-глейові | |||
| Лучно-болотні |
Примітка. Тут і в табл. 5.23, 5.24 над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне, в дужках – кількість спостережуваних ділянок.
Таблиця 5.23
Винесення радіонуклідів біогеохімічним потоком у ландшафтах Зони безумовного (обов'язкового) відселення Народицького району
| дерново-слабопідзолистий супіщаний | дерново-середньо підзолистий | дерново-слабо · підзолистий | |
| Кількість опробуваних ландшафтів | 2 | 3 | 4 |
| Тип гідрогеохімічного середовища | [Н+] | [Н+] | [Н+] |
| Глибина залягання ґрунтових вод, м | 3-3,5; · верховодка | 2-2,5; · верховодка | 2-3 |
| Ємність катіонного обміну, мг-екв/100 г | |||
| ψΓ, МБк • м-2 | |||
| Ар, п • 103, кБк • кг-1 | |||
| КГП, п • 10-3 | |||
| ψΓ, кБк • м-2 | |||
| Ар, п • 103, кБк • кг-1 | |||
| КГП, п • 10-3 |
мічний потік і зменшується здатність до самоочищення (табл. 5.24). Швидкість самоочищення першої ланки трофічного ланцюга у сухих луках на дерново-підзолистих ґрунтах у 14 разів перевищує швидкість фізичного розпаду радіонуклідів, а частка мобільних форм, здатних до включення в міграційні процеси, становить 25 %. На перезволожених лучно-болотних ґрунтах мобільні форми радіонукліда в повному обсязі включаються в процеси біогеохімічної міграції, швидкість самоочищення цих ландшафтів втричі перевищує швидкість розпаду l37Cs.
Для 90Sr характерні протилежні тенденції. Швидкість самоочищення ландшафту дещо зменшується в ряду від перезволожених до сухих луків. У цьому самому ряду значно зростає частка мобільних форм радіонукліда, залучених до міграційних процесів: від 4 до 62 %.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся“ на сторінці 1. Приємного читання.
