Таблиця 6.8
Форми знаходження радіонуклідів у річковій воді в 1991 р., %
| Завись | Фільтрат | Завись | Фільтрат | ||
| Зима | 13 | ||||
| Літо | 3 | ||||
| Осінь | 6 |
Примітка: над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне.
Таблиця 6.9
Форми знаходження радіонуклідів у воді польдерної системи р. Прип'ять у 1998 р., Бк • Дм-3
| 26.11.97 | МК-5, с. Машсве, верхня частина застійного каналу лівобережної Прип'ятської осушувальної системи | 20,41 | 0,78185 |
| 26.11.97 | МК-5, с. Зимовище, нижня частина магістрального каналу в нижньому б'єфі фільтраційної перемички (Q до 20) | 31,04 | 1,9223 |
| 27.11.97 | МК-1, міст дороги Чорнобиль – Славутич, слабопроточна зона (0 близько 200) | 20,79 | 0,5733 |
| 26.03.98 | МК-7, с. Красне, нижня частина, гирло, проточний (Q= 1250) | 20,00 | 1,0271 |
| 26.03.98 | МК-6, Прип'ятська осушувальна система, слабопроточний (Q близько 200) | 21,81 | 1,25115 |
| 26.03.98 | МК-1, міст дороги Чорнобиль – Славутич, бистрінь (Q близько 850) | 20,66 | 0,9913 |
| 15.05.98 | МК-7, с. Красне, проточний низ (Q = 850) | 16,25 | 0,0257 |
| 15.05.98 | МК-7, с. Машеве, верхня частина з Білорусії (Q = 200) | 17,44 | 0,8073 |
| 23.07.98 | МК-5, с. Зимовище, слабопроточна та застійна зони (Q= 15) | 20,55 | 0,7026 |
| 23.07.98 | МК-7, проточна зона | 20,65 | 0,7228 |
| 04.08.98 | МК-1, слабопроточна зона | 21,94 | 1,1758 |
| 04.08.98 | МК-1, с. Ладостичі, проточна зона | 19,32 | 1,2033 |
| 04.08.98 | р. Уж, проточна зона | 21,17 | 0,89495 |
| 02.10.98 | МК-1, міст, бистрінь | 17,89 | 0,36125 |
| 02.10.98 | Краснянський старик, витік з витратами (Q = 460) | 20,25 | 0,19975 |
| 02.10.98 | МК-7, шлюз, гирло, проточний (Q = 2040) | 20,96 | 1,0271 |
| 14.10.98 | р. Брагинка, проточна зона | 16,94 | 0,03705 |
Примітка: тут і в табл. 6.11 МК – меліоративний канал; V – об'єм проби; Q – витрати води у водотоку, дм3 • с-1; Σ — сумарний вміст радіонукліда у воді.
Винесення 90Sr водотоками річок Прип'ять, Брагинка, Уж у Київське водосховище в 1998 р. становило 7137 ТБк, що більш як вдвічі перевищило відповідні значення за попередній рік. Передумовою цього виявилися підвищена водність водотоків Зони відчуження у 1998 р. і збільшення внеску винесення радіонуклідів з польдерної системи. Цей внесок становив 1,5 ТБк, тобто майже четверту частину загального винесення радіонукліда Прип'яттю.
Ці дані зумовили необхідність детального вивчення механізму винесення радіонуклідів з лівобережної заплави р. Прип'ять, зокрема вивчення форм знаходження продуктів поділу урану у воді польдерної системи.
У 1998 р. маса зависі становила 0,02–0,03 г • дм-3 у сильнопроточних і 0,7-1,2 г • дм-3 у слабопроточних та застійних зонах (табл. 6.9). Питома активність зависі досягала 1,45 • 104 Бк • кг-1 137Cs і 7,0 • 105 Бк • кг-1 90Sr (табл. 6.10). Найвища активність зависі зафіксована у проточній воді каналу в районі с. Красне та у р. Брагинка.
Основною формою знаходження та міграції радіонуклідів у поверхневих водах р. Прип'ять стала розчинена неорганічна речовина, приурочена до катіонної форми, причому 90Sr майже на 99, a 137Cs – на 80 % були представлені саме цією формою (табл. 6.10). Частка зависі у формуванні забруд-
Продовження таблиці 6.9
| Σ | ЗАВ | PHP | POP | Σ | ЗАВ | PHP | POP |
| 0,8 | 0,13 | 0,58 | 0,115 | 0,5 | <0,01 | 0,5 | <0,01 |
| 4,4 | 0,51 | 3,71 | 0,17 | 16,7 | <0,01 | 16,7 | 0,012 |
| 1,2 | <0,05 | 1,05 | 0,16 | 3,7 | <0,01 | 3,73 | <0,01 |
| 7,6 | 1,73 | 5,68 | 0,23 | 32,7 | 0,36 | 32,0 | 0,036 |
| 5,7 | 0,75 | 4,54 | 0,422 | 38,2 | 0,23 | 37,9 | 0,075 |
| 1,1 | 0,105 | 0,83 | 0,15 | 6,9 | 0,058 | 6,8 | 0,013 |
| 3,8 | 0,34 | 2,25 | 1,18 | 57,7 | 18,1 | 37,1 | 2,54 |
| 8,5 | 4,51 | 2,37 | 1,66 | 31,5 | 2,26 | 28,6 | 0,68 |
| 2,75 | 0,94 | 1,19 | 0,615 | 32,4 | 3,11 | 28,8 | 0,47 |
| 1,2 | 0,36 | <0,05 | 0,812 | 4,2 | 0,15 | 3,98 | 0,094 |
| 0,7 | 0,034 | 0,25 | 0,45 | 6,9 | 0,41 | 6,28 | 0,24 |
| 0,7 | 0,16 | 0,28 | 0,238 | 5,2 | 0,22 | 4,82 | 0,14 |
| 0,8 | 0,064 | 0,75 | <0,05 | 0,67 | 0,08 | 0,59 | <0,01 |
| 0,9 | 0,23 | 0,44 | 0,228 | 2,5 | 0,063 | 2,19 | 0,078 |
| 3,0 | 1,34 | 1,13 | 0,541 | 52,8 | 1,82 | 48,4 | 2,53 |
| 4,9 | 1,49 | 2,36 | 1,07 | 35,6 | 1,06 | 33,4 | 1,11 |
| 1,7 | 0,54 | 0,59 | 0,532 | 2,7 | 0,018 | 2,56 | 0,112 |
нення поверхневих вод 137Cs становила 4–53, a 90Sr – 0,1–31 %. У складі POP містилося до 66 % 137Cs та 5 % 90Sr.
Питома активність l37Cs у воді становила 0,7-8,5 Бк • дм-3, найнижча – в осінній період (0,8-4,9) різко зростала навесні (1,1-8,5) і дещо знижувалася влітку (0,7-2,8 Бк • дм-3). Аналогічні закономірності виявлено щодо 90Sr – навесні 7–58, улітку – 1–32, восени – 0,5–53 за середньорічного показника близько 20 Бк • дм'3 (табл. 6.11). Такі сезонні коливання активності радіонуклідів характерні для всіх форм їх знаходження. При цьому опосередкована частка завислих форм 137Cs становила 20–23 % протягом року, катіонної форми навесні – 64, дещо знижувалася влітку – 42 та зростала восени до 58 %, аніонної, навпаки, – від 15 % навесні зростала до 38 % улітку та знижувалася до 18 % восени (рис. 6.8), що обернено пропорційно річній динаміці вмісту POP [229, 230].
Для 90Sr протягом року характерно зниження частки завислих від 8,2 до 1,7 % та підвищення частки розчинених органічних речовин від 1,4 до 2,5 % за незначного зростання частки катіонної форми – 90–96 % (рис. 6.9).
Залежно від швидкості витоку проаналізовані зразки можна умовно поділити на дві групи: застійна і слабопроточна зона з витратами до 400 дм3 • с-1
Таблиця 6.10
Розподіл форм радіонуклідів у воді лівобережної заплави (польдерної системи) р. Прип'ять у 1998 р.
| 137Cs | 90Sr | ||
| 26.11.97 | МК-5, с. Машеве, верхня частина застійного каналу лівобережної Прип'ятської осушувальної системи | 166 | <12,8 |
| 26.11.97 | МК-5, с. Зимовище, нижня частина магістрального каналу в нижньому б'єфі фільтраційної перемички (Q до 20) | 265 | <5,2 |
| 27.11.97 | МК-1, міст дороги Чорнобиль – Славутич, слабопроточна зона (Q близько 200) | <87,2 | <17,4 |
| 26.03.98 | МК-7, с. Красне, нижня частина, гирло, проточний (Q= 1250) | 1684 | 350,5 |
| 26.03.98 | МК-6, Прип'ятська осушувальна система, слабопроточний (<2 близько 200) | 599 | 183,8 |
| 26.03.98 | МК-1, міст дороги Чорнобиль – Славутич, бистрінь (Q близько 850) | 106 | 58,5 |
| 15.05.98 | МК-7, с. Красне, проточний низ (Q = 850) | 13230 | 704280 |
| 15.05.98 | МК-7, с. Машеве, верхня частина з Білорусії (Q = 200) | 5587 | 2799,4 |
| 23.07.98 | МК-5, с. Зимовище, слабопроточна та застійна зони (Q= 15) | 1338 | 4426,4 |
| 23.07.98 | МК-7, проточна зона | 498 | 207,5 |
| 04.08.98 | МК-1, слабопроточна зона | 28,9 | 348,7 |
| 04.08.98 | МК-1, с. Ладостичі, проточна зона | 133 | 182,8 |
| 04.08.98 | р. Уж, проточна зона | 71,5 | 89,4 |
| 02.10.98 | МК-1, міст, бистрінь | 637 | 174,4 |
| 02.10.98 | Краснянський старик, витік з витратами (Q = 460) | 6717 | 9111,4 |
| 02.10.98 | МК-7, шлюз, гирло, проточний (Q=2040) | 1451 | 1032 |
| 14.10.98 | р. Брагинка, проточна зона | 14575 | 48,6 |
Рис. 6.8. Сезонні трансформації 137Cs у воді протягом 1998 р.
Умовні позначення ті самі, що для рис. 6.7
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну“ на сторінці 3. Приємного читання.
