Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Таблиця 6.8

Форми знаходження радіонуклідів у річковій воді в 1991 р., %

Пора рокуКількість опосередкованих пробl37Cs90Sr
ЗависьФільтратЗависьФільтрат
Зима13
Літо3
Осінь6

Примітка: над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне.

Таблиця 6.9

Форми знаходження радіонуклідів у воді польдерної системи р. Прип'ять у 1998 р., Бк • Дм-3

Місце відбору відборуV, дм3Маса зависі, г
26.11.97МК-5, с. Машсве, верхня частина застійного каналу лівобережної Прип'ятської осушувальної системи20,410,78185
26.11.97МК-5, с. Зимовище, нижня частина магістрального каналу в нижньому б'єфі фільтраційної перемички (Q до 20)31,041,9223
27.11.97МК-1, міст дороги Чорнобиль – Славутич, слабопроточна зона (0 близько 200)20,790,5733
26.03.98МК-7, с. Красне, нижня частина, гирло, проточний (Q= 1250)20,001,0271
26.03.98МК-6, Прип'ятська осушувальна система, слабопроточний (Q близько 200)21,811,25115
26.03.98МК-1, міст дороги Чорнобиль – Славутич, бистрінь (Q близько 850)20,660,9913
15.05.98МК-7, с. Красне, проточний низ (Q = 850)16,250,0257
15.05.98МК-7, с. Машеве, верхня частина з Білорусії (Q = 200)17,440,8073
23.07.98МК-5, с. Зимовище, слабопроточна та застійна зони (Q= 15)20,550,7026
23.07.98МК-7, проточна зона20,650,7228
04.08.98МК-1, слабопроточна зона21,941,1758
04.08.98МК-1, с. Ладостичі, проточна зона19,321,2033
04.08.98р. Уж, проточна зона21,170,89495
02.10.98МК-1, міст, бистрінь17,890,36125
02.10.98Краснянський старик, витік з витратами (Q = 460)20,250,19975
02.10.98МК-7, шлюз, гирло, проточний (Q = 2040)20,961,0271
14.10.98р. Брагинка, проточна зона16,940,03705

Примітка: тут і в табл. 6.11 МК – меліоративний канал; V – об'єм проби; Q – витрати води у водотоку, дм3 • с-1; Σ — сумарний вміст радіонукліда у воді.

Винесення 90Sr водотоками річок Прип'ять, Брагинка, Уж у Київське водосховище в 1998 р. становило 7137 ТБк, що більш як вдвічі перевищило відповідні значення за попередній рік. Передумовою цього виявилися підвищена водність водотоків Зони відчуження у 1998 р. і збільшення внеску винесення радіонуклідів з польдерної системи. Цей внесок становив 1,5 ТБк, тобто майже четверту частину загального винесення радіонукліда Прип'яттю.

Ці дані зумовили необхідність детального вивчення механізму винесення радіонуклідів з лівобережної заплави р. Прип'ять, зокрема вивчення форм знаходження продуктів поділу урану у воді польдерної системи.

У 1998 р. маса зависі становила 0,02–0,03 г • дм-3 у сильнопроточних і 0,7-1,2 г • дм-3 у слабопроточних та застійних зонах (табл. 6.9). Питома активність зависі досягала 1,45 • 104 Бк • кг-1 137Cs і 7,0 • 105 Бк • кг-1 90Sr (табл. 6.10). Найвища активність зависі зафіксована у проточній воді каналу в районі с. Красне та у р. Брагинка.

Основною формою знаходження та міграції радіонуклідів у поверхневих водах р. Прип'ять стала розчинена неорганічна речовина, приурочена до катіонної форми, причому 90Sr майже на 99, a 137Cs – на 80 % були представлені саме цією формою (табл. 6.10). Частка зависі у формуванні забруд-

Продовження таблиці 6.9

137Cs90Sr
ΣЗАВPHPPOPΣЗАВPHPPOP
0,80,130,580,1150,5<0,010,5<0,01
4,40,513,710,1716,7<0,0116,70,012
1,2<0,051,050,163,7<0,013,73<0,01
7,61,735,680,2332,70,3632,00,036
5,70,754,540,42238,20,2337,90,075
1,10,1050,830,156,90,0586,80,013
3,80,342,251,1857,718,137,12,54
8,54,512,371,6631,52,2628,60,68
2,750,941,190,61532,43,1128,80,47
1,20,36<0,050,8124,20,153,980,094
0,70,0340,250,456,90,416,280,24
0,70,160,280,2385,20,224,820,14
0,80,0640,75<0,050,670,080,59<0,01
0,90,230,440,2282,50,0632,190,078
3,01,341,130,54152,81,8248,42,53
4,91,492,361,0735,61,0633,41,11
1,70,540,590,5322,70,0182,560,112

нення поверхневих вод 137Cs становила 4–53, a 90Sr – 0,1–31 %. У складі POP містилося до 66 % 137Cs та 5 % 90Sr.

Питома активність l37Cs у воді становила 0,7-8,5 Бк • дм-3, найнижча – в осінній період (0,8-4,9) різко зростала навесні (1,1-8,5) і дещо знижувалася влітку (0,7-2,8 Бк • дм-3). Аналогічні закономірності виявлено щодо 90Sr – навесні 7–58, улітку – 1–32, восени – 0,5–53 за середньорічного показника близько 20 Бк • дм'3 (табл. 6.11). Такі сезонні коливання активності радіонуклідів характерні для всіх форм їх знаходження. При цьому опосередкована частка завислих форм 137Cs становила 20–23 % протягом року, катіонної форми навесні – 64, дещо знижувалася влітку – 42 та зростала восени до 58 %, аніонної, навпаки, – від 15 % навесні зростала до 38 % улітку та знижувалася до 18 % восени (рис. 6.8), що обернено пропорційно річній динаміці вмісту POP [229, 230].

Для 90Sr протягом року характерно зниження частки завислих від 8,2 до 1,7 % та підвищення частки розчинених органічних речовин від 1,4 до 2,5 % за незначного зростання частки катіонної форми – 90–96 % (рис. 6.9).

Залежно від швидкості витоку проаналізовані зразки можна умовно поділити на дві групи: застійна і слабопроточна зона з витратами до 400 дм3 • с-1

Таблиця 6.10

Розподіл форм радіонуклідів у воді лівобережної заплави (польдерної системи) р. Прип'ять у 1998 р.

Дата · відборуМісце відборуПитома активність зависі, Бк • кг-1
137Cs90Sr
26.11.97МК-5, с. Машеве, верхня частина застійного каналу лівобережної Прип'ятської осушувальної системи166<12,8
26.11.97МК-5, с. Зимовище, нижня частина магістрального каналу в нижньому б'єфі фільтраційної перемички (Q до 20)265<5,2
27.11.97МК-1, міст дороги Чорнобиль – Славутич, слабопроточна зона (Q близько 200)<87,2<17,4
26.03.98МК-7, с. Красне, нижня частина, гирло, проточний (Q= 1250)1684350,5
26.03.98МК-6, Прип'ятська осушувальна система, слабопроточний (<2 близько 200)599183,8
26.03.98МК-1, міст дороги Чорнобиль – Славутич, бистрінь (Q близько 850)10658,5
15.05.98МК-7, с. Красне, проточний низ (Q = 850)13230704280
15.05.98МК-7, с. Машеве, верхня частина з Білорусії (Q = 200)55872799,4
23.07.98МК-5, с. Зимовище, слабопроточна та застійна зони (Q= 15)13384426,4
23.07.98МК-7, проточна зона498207,5
04.08.98МК-1, слабопроточна зона28,9348,7
04.08.98МК-1, с. Ладостичі, проточна зона133182,8
04.08.98р. Уж, проточна зона71,589,4
02.10.98МК-1, міст, бистрінь637174,4
02.10.98Краснянський старик, витік з витратами (Q = 460)67179111,4
02.10.98МК-7, шлюз, гирло, проточний (Q=2040)14511032
14.10.98р. Брагинка, проточна зона1457548,6

Сезонні трансформації 137Cs у воді протягом 1998 р.

Рис. 6.8. Сезонні трансформації 137Cs у воді протягом 1998 р.

Умовні позначення ті самі, що для рис. 6.7

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну
  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви