Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Північна частина Житомирської обл. поряд із зоною відчуження Чорнобильської АЕС найбільшою мірою зазнали радіоактивного забруднення. Зокрема, вибраний для постановки дослідно-методичних робіт Народицький адміністративний район, згідно з чинним законодавством, поділений на три зони радіоактивного забруднення, які характеризуються діапазоном щільності забруднення за l37Cs від 5 до 40 і більше Кі • км-2 (185-1480 кБк • м-2).

На території району розміщено одне селище міського типу (Народичі) та 83 сільських населених пункти. Середня густота населення до 1986 р. становила по району 23 особи на 1 км2. Основою господарської діяльності є сільськогосподарське виробництво. Майже половина території району вкрита лісом, у зв'язку з чим значною часткою товарної продукції були лісозаготівлі. Наведене свідчить про надзвичайну важливість для району дослідження проблем міграції радіонуклідів із ґрунтового покриву в біологічні ланцюги та оцінки можливості реабілітації і повернення до народногосподарського використання забруднених земель.

Народицький район характеризується помірно-континентальним досить вологим кліматом з тривалим прохолодним літом і м'якою зимою (табл. 3.9). Середньорічна температура повітря, за даними Коростенської метеостанції, становить 6,9 °С. Тривалість активного вегетаційного періоду з температурою понад 10 °С – 150–160, а безморозного– 180–190 діб. Сума середньодобових температур понад 10 °С за вегетативний період – 2450 °С. Середньорічна кількість опадів – 573 мм, з них у весняно-літній період – 390 мм. Характерною рисою зволоження є його нестійкість.

Стійкий сніговий покрив заввишки в середньому 17 см формується у другій декаді грудня, тане у другій декаді березня. Середня глибина промерзання ґрунтів – 53, максимальна – 85 см.

Таблиця 3.9

Середньобагаторічні показники кліматичних умов Народицького р-ну (за даними Овруцької метеостанції)

МісяцьТемпература повітря, °СКількість опадів, мм
Квітень6,443
Травень13,856
Червень16,678
Липень18,590
Серпень17,465
Вересень12,756
Жовтень6,743
Листопад1,035
Середня річна6,4568

Переважають вітри західного напрямку з відхиленням на північний і південний захід. Отже, кліматичні умови зон обов'язкового та добровільного гарантованого відселення Народицького р-ну характерні для Житомирського Полісся.

Провідні риси ландшафтно-геохімічної структури району визначаються, з одного боку, його приуроченістю до північно-західної частини Українського щита, а з другого – розташуванням цієї території в крайовій зоні області Дніпровського зледеніння (Коростенська моренна рівнина). Перший фактор обумовлює більш високий, порівняно з іншими регіонами Українського Полісся, гіпсометричний рівень, більший вплив кристалічних порід на формування структури сучасного рельєфу, наявність лесових останців і найменший на Поліссі ступінь заболочення. З другим фактором пов'язане повсюдне переважання серед покривних відкладів водно-льодовикових та льодовикових пісків та суглинків. Крім кори вивітрювання кристалічних порід дочетвертинну основу ландшафтів утворюють сарматські строкаті глини, палеогенові та неогенові полтавські, харківські, бучацькі, а також крейдяні сеноманські кварц-глауконітові піски, аптські та альбські каолінітові піски, подекуди київські мергельно-крейдяні відклади.

Загальна потужність четвертинних відкладів невелика і коливається в межах 4–16 м. До їх складу входять водно-льодовикові піски, валунно-мергельні суглинки, давньоалювіальні та алювіальні піски, шари торфу різної потужності. Валунні суглинки в одних випадках підстилають, а в інших – перекривають або перешаровують водно-льодовикові піски.

Ландшафтну структуру створюють моренні та моренно-водно-льодовикові рівнини на різному фундаменті з абсолютною висотою від 135 до 180 м, а також перша і друга надзаплавні тераси, заплави річок і западини.

Основними формами рельєфу на цій території є обширні вирівняні понижені ділянки, які чергуються з незначними за площею підвищеннями з плоскими вершинами та пологими схилами, крутизна яких становить в основному 1–3 %. Характерною особливістю рельєфу полігона є незначна його розчленованість. Рівнинність, наявність улоговиноподібних понижень, слабкі дренованість і стік, близький рівень залягання ґрунтових вод обумовили обмежене поширення та розвиток процесів водної ерозії, ЩО, в свою чергу, привело до заболочування та наявності в структурі ґрунтового покриву значних площ перезволожених (глейових) ґрунтів.

Із мікрорельєфних форм поширені блюдце- і лощиноподібні западини та пониження, заплави, ширина яких сягає 1–1,5 км. Проте продуктивність заплав знижується через наявність інтенсивно заболочених дільниць і сухих слабкозадернованих луків, сформованих на пухких кварцових пісках.

Географічна мережа району представлена ріками, річками, меліоративними каналами, а також водоймами і болотами.

Ріки району належать до першого типу рік України, що протікають по рівнинній території. Найбільшими є Жерів, Уж і Норин. У межах району притоками цих рік є Грезля, Звіздаль, Лозниця, Кам'янка, Буча і Чортовець. Всі вони належать до басейну р. Прип'ять і течуть з південного заходу на схід. Водний режим їх характеризується тривалою весняною повінню (ЗО– 45 діб), широкими розливами. Живлення рік змішане, головне джерело живлення – атмосферні опади. Заплави річок Норин, Жерів і Звіздаль частково осушені, русла спрямлені.

Важливу роль у процесах ґрунтоутворення відіграють ґрунтові та підземні води, глибина залягання яких залежить від кліматичних і геоморфологічних факторів. Рівень ґрунтових вод коливається від 1,0 до 4,0, підземних – від 30 до 110 м. Підземні води живляться в основному за рахунок фільтрації атмосферних опадів. Відповідно до загального нахилу території, стік відбувається в північно-східному напрямку.

Незважаючи на значні пониження та перезволоження поверхні, великих озер та боліт на території району немає. Невеличкі болота сформувались у блюдце- та долиноподібних пониженнях або в заплавах річок.

Однією з головних підстав для вибору зазначеного дослідно-методичного полігона та закладки ландшафтно-геохімічного профілю слугувало вдале поєднання провідних для Полісся ґрунтотвірних процесів. Тут розвинуті дерновий (під луговою трав'янистою рослинністю), підзолистий (під лісовою рослинністю), болотний (у понижених місцях, де накопичується волога) процеси, а також їх варіації та поєднання, які по-різному проявляються залежно від структури та складу літології материнських відкладів.

Основними ґрунтотвірними породами на території району є водно-льодовикові відклади та генетично пов'язані з ними суглинки.

Водно-льодовикові відклади поширені по всій території району, представлені пісками і супісками (рідше суглинками), що поряд із значною розораністю земель обумовлює схильність ґрунтів до вітрової ерозії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району
  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви