Північна частина Житомирської обл. поряд із зоною відчуження Чорнобильської АЕС найбільшою мірою зазнали радіоактивного забруднення. Зокрема, вибраний для постановки дослідно-методичних робіт Народицький адміністративний район, згідно з чинним законодавством, поділений на три зони радіоактивного забруднення, які характеризуються діапазоном щільності забруднення за l37Cs від 5 до 40 і більше Кі • км-2 (185-1480 кБк • м-2).
На території району розміщено одне селище міського типу (Народичі) та 83 сільських населених пункти. Середня густота населення до 1986 р. становила по району 23 особи на 1 км2. Основою господарської діяльності є сільськогосподарське виробництво. Майже половина території району вкрита лісом, у зв'язку з чим значною часткою товарної продукції були лісозаготівлі. Наведене свідчить про надзвичайну важливість для району дослідження проблем міграції радіонуклідів із ґрунтового покриву в біологічні ланцюги та оцінки можливості реабілітації і повернення до народногосподарського використання забруднених земель.
Народицький район характеризується помірно-континентальним досить вологим кліматом з тривалим прохолодним літом і м'якою зимою (табл. 3.9). Середньорічна температура повітря, за даними Коростенської метеостанції, становить 6,9 °С. Тривалість активного вегетаційного періоду з температурою понад 10 °С – 150–160, а безморозного– 180–190 діб. Сума середньодобових температур понад 10 °С за вегетативний період – 2450 °С. Середньорічна кількість опадів – 573 мм, з них у весняно-літній період – 390 мм. Характерною рисою зволоження є його нестійкість.
Стійкий сніговий покрив заввишки в середньому 17 см формується у другій декаді грудня, тане у другій декаді березня. Середня глибина промерзання ґрунтів – 53, максимальна – 85 см.
Таблиця 3.9
Середньобагаторічні показники кліматичних умов Народицького р-ну (за даними Овруцької метеостанції)
| Квітень | 6,4 | 43 |
| Травень | 13,8 | 56 |
| Червень | 16,6 | 78 |
| Липень | 18,5 | 90 |
| Серпень | 17,4 | 65 |
| Вересень | 12,7 | 56 |
| Жовтень | 6,7 | 43 |
| Листопад | 1,0 | 35 |
| Середня річна | 6,4 | 568 |
Переважають вітри західного напрямку з відхиленням на північний і південний захід. Отже, кліматичні умови зон обов'язкового та добровільного гарантованого відселення Народицького р-ну характерні для Житомирського Полісся.
Провідні риси ландшафтно-геохімічної структури району визначаються, з одного боку, його приуроченістю до північно-західної частини Українського щита, а з другого – розташуванням цієї території в крайовій зоні області Дніпровського зледеніння (Коростенська моренна рівнина). Перший фактор обумовлює більш високий, порівняно з іншими регіонами Українського Полісся, гіпсометричний рівень, більший вплив кристалічних порід на формування структури сучасного рельєфу, наявність лесових останців і найменший на Поліссі ступінь заболочення. З другим фактором пов'язане повсюдне переважання серед покривних відкладів водно-льодовикових та льодовикових пісків та суглинків. Крім кори вивітрювання кристалічних порід дочетвертинну основу ландшафтів утворюють сарматські строкаті глини, палеогенові та неогенові полтавські, харківські, бучацькі, а також крейдяні сеноманські кварц-глауконітові піски, аптські та альбські каолінітові піски, подекуди київські мергельно-крейдяні відклади.
Загальна потужність четвертинних відкладів невелика і коливається в межах 4–16 м. До їх складу входять водно-льодовикові піски, валунно-мергельні суглинки, давньоалювіальні та алювіальні піски, шари торфу різної потужності. Валунні суглинки в одних випадках підстилають, а в інших – перекривають або перешаровують водно-льодовикові піски.
Ландшафтну структуру створюють моренні та моренно-водно-льодовикові рівнини на різному фундаменті з абсолютною висотою від 135 до 180 м, а також перша і друга надзаплавні тераси, заплави річок і западини.
Основними формами рельєфу на цій території є обширні вирівняні понижені ділянки, які чергуються з незначними за площею підвищеннями з плоскими вершинами та пологими схилами, крутизна яких становить в основному 1–3 %. Характерною особливістю рельєфу полігона є незначна його розчленованість. Рівнинність, наявність улоговиноподібних понижень, слабкі дренованість і стік, близький рівень залягання ґрунтових вод обумовили обмежене поширення та розвиток процесів водної ерозії, ЩО, в свою чергу, привело до заболочування та наявності в структурі ґрунтового покриву значних площ перезволожених (глейових) ґрунтів.
Із мікрорельєфних форм поширені блюдце- і лощиноподібні западини та пониження, заплави, ширина яких сягає 1–1,5 км. Проте продуктивність заплав знижується через наявність інтенсивно заболочених дільниць і сухих слабкозадернованих луків, сформованих на пухких кварцових пісках.
Географічна мережа району представлена ріками, річками, меліоративними каналами, а також водоймами і болотами.
Ріки району належать до першого типу рік України, що протікають по рівнинній території. Найбільшими є Жерів, Уж і Норин. У межах району притоками цих рік є Грезля, Звіздаль, Лозниця, Кам'янка, Буча і Чортовець. Всі вони належать до басейну р. Прип'ять і течуть з південного заходу на схід. Водний режим їх характеризується тривалою весняною повінню (ЗО– 45 діб), широкими розливами. Живлення рік змішане, головне джерело живлення – атмосферні опади. Заплави річок Норин, Жерів і Звіздаль частково осушені, русла спрямлені.
Важливу роль у процесах ґрунтоутворення відіграють ґрунтові та підземні води, глибина залягання яких залежить від кліматичних і геоморфологічних факторів. Рівень ґрунтових вод коливається від 1,0 до 4,0, підземних – від 30 до 110 м. Підземні води живляться в основному за рахунок фільтрації атмосферних опадів. Відповідно до загального нахилу території, стік відбувається в північно-східному напрямку.
Незважаючи на значні пониження та перезволоження поверхні, великих озер та боліт на території району немає. Невеличкі болота сформувались у блюдце- та долиноподібних пониженнях або в заплавах річок.
Однією з головних підстав для вибору зазначеного дослідно-методичного полігона та закладки ландшафтно-геохімічного профілю слугувало вдале поєднання провідних для Полісся ґрунтотвірних процесів. Тут розвинуті дерновий (під луговою трав'янистою рослинністю), підзолистий (під лісовою рослинністю), болотний (у понижених місцях, де накопичується волога) процеси, а також їх варіації та поєднання, які по-різному проявляються залежно від структури та складу літології материнських відкладів.
Основними ґрунтотвірними породами на території району є водно-льодовикові відклади та генетично пов'язані з ними суглинки.
Водно-льодовикові відклади поширені по всій території району, представлені пісками і супісками (рідше суглинками), що поряд із значною розораністю земель обумовлює схильність ґрунтів до вітрової ерозії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району“ на сторінці 1. Приємного читання.
