Низхідна міграція радіонуклідів

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Радіальна, низхідна або вертикальна, міграція радіонуклідів обумовлена процесами інфільтрації та випаровування вологи, розчинення, біогенної міграції при кореневому живленні рослинного покриву та подальшій мінералізації біомаси, життєдіяльності ґрунтових організмів і тварин. Заглибленню радіонуклідів сприяють процеси лесиважу радіоактивних частинок і перенесення водорозчинних форм під час інфільтрації вологи.

Висхідний потік радіонуклідів зумовлений випаровуванням вологи, кореневим живленням. Дифузійне перенесення радіонуклідів та переміщення їх унаслідок життєдіяльності організмів приводить до вирівнювання активності по вертикальному профілю [281].

Частка латеральної міграції 137Cs і 90Sr незначна – близько половини радіонуклідів на території ЗВ зосереджена на позазаплавних водозборах, які за сукупністю ландшафтних чинників характеризуються мінімальною схильністю до поверхневого стоку [84, 85]. Потенційна небезпека латерального винесення радіонуклідів обмежується заплавами р. Прип'ять та її приток (див. розд. 3.2) [82, 83, 374]. Тому одним із провідних геохімічних критеріїв щодо здатності ландшафтів до самоочищення є інтенсивність винесення радіонуклідів за межі кореневмісного шару ґрунту внаслідок вертикальної міграції [34, 40, 279, 402].

Для дослідження міграції радіонуклідів у ґрунті, особливо в перші роки після випадінь, необхідне знання первинного розподілу цього забруднення в ґрунтовому профілі. Вважається, що внаслідок радіоактивних випадінь на

Таблиця 5.4

Параметри квазідифузійної моделі міграції 137Cs у ґрунтах ЗВіЗБ(О)В [293]

Рослинний покривМеханічний складD, см2 • рік-1V, см • рік-1
Відкриті ділянки дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтів
Густа трава, дернина, підстилкаСупісь, суглинок0,2 ±0,10,1 ±0,1
Рідкісна трава без дернини і підстилкиТе саме0,2 ±0,10,1 ±0,1
Трава середньої гущини, дернинаВажкий суглинок0,3 ±0,10,2 ±0,1
Лучні ґрунти заплави
Густа трава, дернинаСупісь, суглинок0,6 ± 0,30,2 ± 0,1
Важкий суглинок0,7 ± 0,30,2 ± 0,1
Лісові ґрунти
Хвойний лісСупісь0,1 ±0,050,1 ±0,05
Змішаний ліс"0,1 ±0,050,1 ± 0,05
Суглинок0,3 ± 0,20,1 ±0,05

Примітка: D – коефіцієнт квазідифузії; V – швидкість спрямованого перенесення.

поверхні утворюється шар плівкового забруднення. Втім, хоча основна кількість радіонуклідів залишилася на поверхні, помітна частина проникла в глибину ґрунту в перші роки після випадінь.

Частка радіонуклідів, що проникають у ґрунт з атмосферними опадами, залежить від гущини трав'яного покриву. На супіщаних, легких і середньо- суглинистих ґрунтах з густим трав'яним покривом ця частка не перевищує 20 %, з рідким трав'яним покривом – сягає 70; на важкосуглинистих і глинистих ґрунтах з трав'яним покривом середньої гущини – становить 30 – 60, з рідким трав'яним покривом – 50–90 % [293]. Припустивши, що радіонукліди, які випали на поверхню рослинного покриву, включаються до міграційних процесів лише після розкладу рослинності [208, 292], можна вважати, що основна кількість радіонуклідів залучається у процеси міграції через 1–2 роки після аварії.

Для описання радіальної міграції радіонуклідів у перші роки після аварії успішно була застосована модель квазідифузійного перенесення, яку розробив В.М. Прохоров для глобальних випадінь [259]. Параметри цієї моделі наведені у працях А.І. Силантьева зі співавт. (табл. 5.4) [292, 293]. Експериментальні значення в межах 20%-го середньоквадратичного відхилення апроксимовані експоненційною залежністю.

За тривалими спостереженнями на експериментальних ділянках, закладених у 1986–1987 pp., швидкість вертикальної міграції l37Cs у ґрунтах Чорнобильської зони відчуження оцінено у 0,2; 90Sr – 0,4 см • рік-1. Середня швидкість вертикальної міграції l37Cs у дерново-підзолистих ґрунтах Народицького р-ну становить 0,5-0,7 см • рік-1, у ґрунтах заплави р. Уж – 0,3, у лісових ґрунтах – 0,65–0,8, у торф'яних – близько 0,7 см • рік-1. Швидкість вертикальної міграції 90Sr у ґрунтах цього району – в середньому 0,75; 0,4; 0,5 та 0,6 см • рік-1 відповідно. Отже, з віддаленням від джерела викиду та збільшенням частки конденсаційної компоненти випадінь інтенсивність ра-

Інтерполяція динаміки глибини напівміграції радіонуклідів у типових ландшафтах ЗВіЗБ(О)В [280]: а - 137Cs; б - 90Sr

Рис. 5.3. Інтерполяція динаміки глибини напівміграції радіонуклідів у типових ландшафтах ЗВіЗБ(О)В [280]: а - 137Cs; б - 90Sr

діальної міграції зростає. У ґрунтах полігонів Народицького р-ну спостерігається подібність вертикального розподілу l37Cs та 90Sr незалежно від того, наскільки рівномірно розподілені ці радіонукліди між шарами ґрунту. Така подібність не характерна для ґрунтів Чорнобильської зони відчуження, де 80–90 % ,37Cs зосереджено у поверхневому двосантиметровому шарі ґрунту з різким зниженням вмісту з глибиною та порівняно рівномірним розподілом 90Sr по вертикальному профілю.

І.В. Садолько зі співавт. [2, 279, 280] використали поняття глибини напівміграції як площини, що поділяє вертикальний розріз ґрунту на дві частини, які характеризуються рівновеликими значеннями вмісту радіонукліда:

(5.5)

де h1/2 – положення глибини напівміграції; hi – глибина залягання i-го шару; Аi – активність радіонукліда в i-му шарі.

На основі 13-річного моніторингу вертикальної міграції радіонуклідів у Зоні відчуження була встановлена емпірична залежність зміни глибини напівміграції l37Cs від часу після аварії. Цю залежність апроксимовано за рівнянням [280]

(5.6)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Низхідна міграція радіонуклідів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів
  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви