Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Порівняння накопичення радіонуклідів з водних розчинів і фунтів свідчить, що внаслідок сорбції радіонуклідів твердою фазою фунту зменшується їх абсолютне надходження до рослинності. Так, ступінь накопичення радіонуклідів у рослинності з поглинанням з водних розчинів зменшується у ряду: Cs > Sr > Се > Ru > Zr. З внесенням розчинних форм ізотопів у фунт перехід Sr до фітомаси зменшується в середньому в 20 разів, Cs і Се – в 100–1000 разів.

Серед фізико-хімічних властивостей фунтів відомі десятки параметрів, які впливають на перехід радіонуклідів з фунту в рослини. Вплив фунту виявляється у зниженні біологічної рухливості радіонуклідів зі збільшенням вмісту обмінних катіонів, органічної речовини, фізичної глини і мулу, мінералів монтморилонітової групи, ємності поглинання. Спрямованість дії кислотності, карбонатності і вологості фунтів залежить від фізико-хімічних властивостей pH. У кількісному відношенні вплив різних властивостей фунтів виявляється в різному ступені. Для більшості радіонуклідів накопичення їх у рослинності може змінюватися в 10–20, а для деяких – до 100–200 разів. Наприклад, чорноземи характеризуються підвищеним вмістом фізичної глини, мулу, гумусу, обмінних катіонів, високою ємністю поглинання, переважанням мінералів монтморилонітової фупи. Дерново-підзолисті ґрунти містять невелику кількісь поживних речовин, мають невисоку обмінну ємність, низький pH, малий вміст гумусу. В зв'язку з цим виявляється залежність між інтенсивністю надходження радіонуклідів у рослинність і типом фунту. Накопичення радіонуклідів рослинами знижується в ряду фунтів: алювіально-шаруваті, дерново-підзолисті, сірі лісові, сіроземи, каштанові, чорноземи (табл. 5.6, 5.7) [192, 421].

Ємність катіонного обміну (ЄКО) і вміст обмінних катіонів характеризують здатність фунту до сорбції катіонів. Радіонукліди, сорбовані в фунті за обмінним типом, найбільш доступні для рослин. Міцність сорбції тим

Таблиця 5.6

Коефіцієнти накопичення MSr вівсом і горохом з ґрунтів різних типів (вегетаційний дослід)

ҐрунтОвесГорох
соломазерновегетативні организерно
Дерново-підзолисті ґрунти
Супіщаний11,50,5618,00,46
Середньосуглинистий3,80,158,70,22
Чорноземи
Звичайний2,00,125,70,17
Південний0,70,052,00,04
Вилужений1,20,043,30,08
Карбонатний0,90,052,60,06

Таблиця 5.7

Коефіцієнти накопичення 137Cs для урожаю вівса з ґрунтів різних типів (вегетаційний дослід)

ҐрунтСоломаЗерно
Дерново-підзолисті ґрунти
Супіщаний0,350,21
Середньосуглинистий0,140,11
Чорноземи
Звичайний0,030,01
Вилужений0,120,06

вища, чим вища ЄКО. Сума обмінних катіонів (ΣΕ) та ЄКО у ґрунті змінюються залежно від реакції середовища, складу органічних і мінеральних компонентів, природи глинистих мінералів. Збільшення лужності ґрунтів сприяє зростанню їхньої ємності поглинання. Унаслідок високої поглинальної здатності гумусових кислот (до 4000–9300 моль • кг1), а також монтморилоніту (700–1750 моль • кг1) ґрунти, які містять велику кількість органічної речовини і мінералів монтморилонітової групи, відрізняються звичайно найбільшою ємністю поглинання (чорноземи). Ці ґрунти характеризуються найміцнішою сорбцією радіонуклідів і мінімальною їх рухливістю [237].

Механічний і мінеральний склад ґрунтів. У ґрунтах одного типу залежно від гранулометричного складу накопичення радіонуклідів рослинами може змінюватися до 10 разів (табл. 5.8). Зі зменшенням розміру гранулометричних фракцій підвищується вміст в них гумусу, ΣΕ та ЄКО. Крім того, відмінність властивостей гранулометричних фракцій пояснюється особливостями мінерального складу. Переважними мінеральними фракціями дрібного піску і крупного пилу є кварц і польові шпати, в середньому і дрібному пилу збільшується вміст слюд і гідрослюд. У мулистій фракції переважають слюди, гідрослюди і мінерали монтморилонітової групи.

Таблиця 5.8

Вплив гранулометричного складу дерново-підзолистого ґрунту на надходження 137Cs в урожай вівса (вегетативний дослід) [192]

ҐрунтГранулометричні фракції, %Кн
< 0,01 мм< 0,001 ммсоломазерно
Супіщаний17,740,350,21
9,63,50,740,5
16,65,71,10,65
Середньосуглинистий34,811,70,140,11
35,19,30,290,18
38,014,10,110,08
Важкосуглинистий39,612,40,230,07
Легка глина65,416,10,740,66

Таблиця 5.9

Вплив мінерального складу ґрунтів на накопичення 137Cs пасовищною рослинністю*

ҐрунтМінералиКн
Білорусько-Українське Полісся
Торф'яно-болотний піщанийГлинисті мінерали відсутні16
Мещерська низовина
Перегнійно-торф'яно-глейовийГідрослюди2,2
Алювіальний заплавнийГідрослюди і монтморилоніт0,2

* Copг - 2,4 %.

Мінеральна частина ґрунту становить 55–97 % маси ґрунту. В ґрунті наявні як первинні матеріали – скелетні і крупнопіщані частинки, так і вторинні – переважно в глинистих і колоїдних фракціях, які відрізняються високою здатністю поглинання, що зумовлює зниження переходу радіонуклідів у рослини.

Необмінне поглинання глинистими мінералами зменшує доступність деяких радіонуклідів для біологічного накопичення. Це чітко простежується під час зіставлення інтенсивності поглинання 137Cs рослинами в умовах Білорусько-Українського Полісся на ґрунтах з практично однаковим вмістом органічної речовини, але різного мінерального складу. За даними табл. 5.9, наявність у ґрунтах гідрослюд приблизно у 8 разів зменшує накопичення 137Cs пасовищною рослинністю, а монтморилоніту – у 80 разів.

Наступний розділ:

Органічна речовина ґрунту


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини
  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви