Порівняння накопичення радіонуклідів з водних розчинів і фунтів свідчить, що внаслідок сорбції радіонуклідів твердою фазою фунту зменшується їх абсолютне надходження до рослинності. Так, ступінь накопичення радіонуклідів у рослинності з поглинанням з водних розчинів зменшується у ряду: Cs > Sr > Се > Ru > Zr. З внесенням розчинних форм ізотопів у фунт перехід Sr до фітомаси зменшується в середньому в 20 разів, Cs і Се – в 100–1000 разів.
Серед фізико-хімічних властивостей фунтів відомі десятки параметрів, які впливають на перехід радіонуклідів з фунту в рослини. Вплив фунту виявляється у зниженні біологічної рухливості радіонуклідів зі збільшенням вмісту обмінних катіонів, органічної речовини, фізичної глини і мулу, мінералів монтморилонітової групи, ємності поглинання. Спрямованість дії кислотності, карбонатності і вологості фунтів залежить від фізико-хімічних властивостей pH. У кількісному відношенні вплив різних властивостей фунтів виявляється в різному ступені. Для більшості радіонуклідів накопичення їх у рослинності може змінюватися в 10–20, а для деяких – до 100–200 разів. Наприклад, чорноземи характеризуються підвищеним вмістом фізичної глини, мулу, гумусу, обмінних катіонів, високою ємністю поглинання, переважанням мінералів монтморилонітової фупи. Дерново-підзолисті ґрунти містять невелику кількісь поживних речовин, мають невисоку обмінну ємність, низький pH, малий вміст гумусу. В зв'язку з цим виявляється залежність між інтенсивністю надходження радіонуклідів у рослинність і типом фунту. Накопичення радіонуклідів рослинами знижується в ряду фунтів: алювіально-шаруваті, дерново-підзолисті, сірі лісові, сіроземи, каштанові, чорноземи (табл. 5.6, 5.7) [192, 421].
Ємність катіонного обміну (ЄКО) і вміст обмінних катіонів характеризують здатність фунту до сорбції катіонів. Радіонукліди, сорбовані в фунті за обмінним типом, найбільш доступні для рослин. Міцність сорбції тим
Таблиця 5.6
Коефіцієнти накопичення MSr вівсом і горохом з ґрунтів різних типів (вегетаційний дослід)
| солома | зерно | вегетативні органи | зерно | |
| Дерново-підзолисті ґрунти | ||||
| Супіщаний | 11,5 | 0,56 | 18,0 | 0,46 |
| Середньосуглинистий | 3,8 | 0,15 | 8,7 | 0,22 |
| Чорноземи | ||||
| Звичайний | 2,0 | 0,12 | 5,7 | 0,17 |
| Південний | 0,7 | 0,05 | 2,0 | 0,04 |
| Вилужений | 1,2 | 0,04 | 3,3 | 0,08 |
| Карбонатний | 0,9 | 0,05 | 2,6 | 0,06 |
Таблиця 5.7
Коефіцієнти накопичення 137Cs для урожаю вівса з ґрунтів різних типів (вегетаційний дослід)
| Дерново-підзолисті ґрунти | ||
| Супіщаний | 0,35 | 0,21 |
| Середньосуглинистий | 0,14 | 0,11 |
| Чорноземи | ||
| Звичайний | 0,03 | 0,01 |
| Вилужений | 0,12 | 0,06 |
вища, чим вища ЄКО. Сума обмінних катіонів (ΣΕ) та ЄКО у ґрунті змінюються залежно від реакції середовища, складу органічних і мінеральних компонентів, природи глинистих мінералів. Збільшення лужності ґрунтів сприяє зростанню їхньої ємності поглинання. Унаслідок високої поглинальної здатності гумусових кислот (до 4000–9300 моль • кг1), а також монтморилоніту (700–1750 моль • кг1) ґрунти, які містять велику кількість органічної речовини і мінералів монтморилонітової групи, відрізняються звичайно найбільшою ємністю поглинання (чорноземи). Ці ґрунти характеризуються найміцнішою сорбцією радіонуклідів і мінімальною їх рухливістю [237].
Механічний і мінеральний склад ґрунтів. У ґрунтах одного типу залежно від гранулометричного складу накопичення радіонуклідів рослинами може змінюватися до 10 разів (табл. 5.8). Зі зменшенням розміру гранулометричних фракцій підвищується вміст в них гумусу, ΣΕ та ЄКО. Крім того, відмінність властивостей гранулометричних фракцій пояснюється особливостями мінерального складу. Переважними мінеральними фракціями дрібного піску і крупного пилу є кварц і польові шпати, в середньому і дрібному пилу збільшується вміст слюд і гідрослюд. У мулистій фракції переважають слюди, гідрослюди і мінерали монтморилонітової групи.
Таблиця 5.8
Вплив гранулометричного складу дерново-підзолистого ґрунту на надходження 137Cs в урожай вівса (вегетативний дослід) [192]
| < 0,01 мм | < 0,001 мм | солома | зерно | |
| Супіщаний | 17,7 | 4 | 0,35 | 0,21 |
| 9,6 | 3,5 | 0,74 | 0,5 | |
| 16,6 | 5,7 | 1,1 | 0,65 | |
| Середньосуглинистий | 34,8 | 11,7 | 0,14 | 0,11 |
| 35,1 | 9,3 | 0,29 | 0,18 | |
| 38,0 | 14,1 | 0,11 | 0,08 | |
| Важкосуглинистий | 39,6 | 12,4 | 0,23 | 0,07 |
| Легка глина | 65,4 | 16,1 | 0,74 | 0,66 |
Таблиця 5.9
Вплив мінерального складу ґрунтів на накопичення 137Cs пасовищною рослинністю*
| Білорусько-Українське Полісся | ||
| Торф'яно-болотний піщаний | Глинисті мінерали відсутні | 16 |
| Мещерська низовина | ||
| Перегнійно-торф'яно-глейовий | Гідрослюди | 2,2 |
| Алювіальний заплавний | Гідрослюди і монтморилоніт | 0,2 |
* Copг - 2,4 %.
Мінеральна частина ґрунту становить 55–97 % маси ґрунту. В ґрунті наявні як первинні матеріали – скелетні і крупнопіщані частинки, так і вторинні – переважно в глинистих і колоїдних фракціях, які відрізняються високою здатністю поглинання, що зумовлює зниження переходу радіонуклідів у рослини.
Необмінне поглинання глинистими мінералами зменшує доступність деяких радіонуклідів для біологічного накопичення. Це чітко простежується під час зіставлення інтенсивності поглинання 137Cs рослинами в умовах Білорусько-Українського Полісся на ґрунтах з практично однаковим вмістом органічної речовини, але різного мінерального складу. За даними табл. 5.9, наявність у ґрунтах гідрослюд приблизно у 8 разів зменшує накопичення 137Cs пасовищною рослинністю, а монтморилоніту – у 80 разів.
Органічна речовина ґрунту
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини“ на сторінці 1. Приємного читання.
