Ецафотоп А2 (свіжий бір)

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

У мезорельєфі займає схили дюни практично всіх експозицій вздовж усього схилу. Рослинний покрив являє собою сосновий ліс зеленомохівниковий, а в нижній частині схилу – неширокою смугою – бруснично-зеленомохівниковий. Деревостан складається виключно із сосни звичайної заввишки 23 м, діаметром 20 см, зімкнутістю 0,9, повнотою 1,1. Яруси підросту та підліску практично відсутні, представлені перший – поодинокими трирічними екземплярами сосни звичайної, а другий – поодинокими кущиками зіноваті Цінгера (Chamaecytisus zingeri (Nenuk.) Klaskova). Трав'яно-чагарничковий ярус розріджений, з проективним покриттям 5–20 %. Переважає в ньому брусниця (Vaccinium vitis-idaea L.) – 5–15 %, інші види – чорниця (Vaccinium myrtillus L.), ожина волосиста (Luzula pilosa L.), дифазіаструм триколосковий (Diphasiastrum tristachyim (Pursh.) Holub), перестріч лучний (Melampyrum pratense L.) тощо представлені меншою мірою. Моховий ярус суцільний рівномірний, з проективним покриттям 95–98 %, створюють переважно зелені мохи – плеуроцій Шребера (Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt.) – 35–45 %, дикранум багатоніжковий (Dicranum polysetum Sw.) – 40–50 %, значно рідше – гілокомій блискучий (Hylocomium splendens (Hedw.) B.S.G.).

Для згаданого біогеоценозу характерні більш-менш диференційовані на генетичні горизонти дерново-середньопідзолисті піщані або легкосупіщані свіжі ґрунти на давньоеолових відкладах (найбідніші відміни зазначених ґрунтів). Рівень ґрунтових вод 2–10 м. Лісова підстилка добре диференційована на три фракції за ступенем розкладу. Сучасний опад досить розвинений і знаходиться на поверхні мохового покриву. Напіврозкладена лісова підстилка частково захоронена у шарі мохів, а частково поширена безпосередньо під ними, завтовшки 2–3 см, складається переважно із шпильок сосни та відмерлих решток зелених мохів, пронизаних їхніми ризоїдами. Перехід до розкладеної лісової підстилки поступовий, остання, завтовшки 0,5–1 см, характеризується горизонтальною шаруватістю. Згаданий шар також густо пронизаний ризоїдами мохів. Перехід до гумусово-елювіального горизонту (НЕ) поступовий. Гумусово-елювіальний горизонт сірий, завтовшки 10 см, легкосупіщаний свіжий, густо пронизаний тонкими коренями сосни та видів трав'яно-чагарничкового ярусу, перехід поступовий. Елювіальний горизонт (Е) виявлений нечітко у вигляді фрагментованої ясно-сірої смуги з окремими білястими плямами, завтовшки 5–8 см (близький до “скри- топідзолистих” ґрунтів унаслідок незначної кількості гумусу), піщаний свіжий, зрідка з окремими коренями сосни. Перехід до ілювіального горизонту (L) поступовий. Цей горизонт супіщаний, ясно-коричневий, завтовшки 10–15 см, пронизаний невеликою кількістю середніх за товщиною коренів сосни, світлішає донизу та поступово переходить у горизонт І2Р. Останній горизонт – рудуватий, виразно світлішає донизу, піщаний свіжий, завтовшки 30–40 см, поступово переходить у горизонт ілювійованої материнської породи (Pi) – жовтої, з окремими рудуватими плямами, завтовшки 40–50 см, нижче вона переходить у материнську породу (Р) – жовтий пісок, свіжий, без ознак оглеєння.

Наступний розділ:

Едафотоп В3 (вологий субір)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ецафотоп А2 (свіжий бір)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)
  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви