Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Донні осади Київського водосховища та річок і озер Чорнобильської зони відчуження з їх значним запасом радіонуклідів завжди викликали неоднозначні оцінки. Донні осади як накопичувач або абіотичне депо радіонуклідів у водній екосистемі з часом, за певного зниження концентрацій радіонуклідів у поверхневих водах, тобто досягнення достатніх градієнтів концентрації, стають джерелом їх вторинного забруднення. При цьому визначити зміни напряму градієнта концентрації забруднювача за лабораторними експериментами або математичними моделями досить важко.

Інтенсивне накопичення радіонуклідів у донних відкладах Київського водосховища продовжувалось до 1987 р. Основну роль у формуванні забруднення донного комплексу верхньої частини водосховища (вище с. Страхолісся) відігравали зависі р. Прип'ять, що мали значну питому активність, переважно за рахунок гарячих частинок. У період 1987–1991 pp. осадження радіоактивної суспензії, тобто її накопичення в донних осадах, майже зрівноважувалося розпадом радіонуклідів, а з 1991 – 1992 pp. домінуючим став процес розпаду та винесення радіонуклідів у нижні шари руслових ґрунтів. Отже, у 1990 р. на дні водосховища ще залишалось близько 26 ТБк 90Sr, 96 ТБк 137Cs. Основні запаси найбільш рухливого водного мігранта – 90Sr –

Таблиця 6.14

Склад донних відкладів меліоративних каналів лівобережної заплави р. Прип'ять

ПоказникОдиницяВерхній ствір Уласівського каналу МК-7Канал К-134Нижній ствір каналу МК-7
Mg(e)мг-екв/100 г0,140,60Н. в.
Са(е)мг-екв/100 г2,386,8
Na(e)мг-екв/100 г0,0510,077
К(e)мг-екв/100 г0,020,085
Н+мг-екв/100 г2,197,3
ΣΕмг-екв/100 г4,7415,6
рНемг-екв/100 г5,43,57
pHwмг-екв/100 г• 5,13,3
137CsМБк • м-1153301200
90SrМБк • м-10,6816,567

Примітка: Н. в. – не визначено.

зосереджено у верхній частині Київського водосховища. На 1990 р. до 60 % цього нукліда знаходилося в донних відкладах у необмінних фізико-хімічних формах.

У середній і нижній частинах водосховища поступово почав переважати процес сорбції продуктів поділу урану з водного розчину частинками верхнього шару донних відкладів, сформованих продуктами ерозії берегів і наносів р. Дніпро. Ці самі новоутворення відіграють нині роль екрана і значно уповільнюють процес десорбції радіонуклідів з донних відкладів. У районах інтенсивного осадонагромадження радіоактивне забруднення мулу відносно рівномірно розподілено в шарі до 15 см, на деяких ділянках шар найвищого забруднення заглиблений на 15 см і більше [341].

Інтенсивним осадонагромадженням відрізняються меліоративні канали Чорнобильської зони відчуження, де у верхніх б'єфах гідротехнічних споруд за час після аварії накопичилось до 60 см мулуватих осадів. Незважаючи на різні фізико-хімічні властивості донних відкладів, що були відібрані в меліоративних каналах лівобережжя р. Прип'ять у 2000 р., відношення вмісту 137Cs/90Sr у них становить 20 ± 2 (табл. 6.14). З урахуванням того що первинне співвідношення цих радіонуклідів на території лівобережної заплави р. Прип'ять (зона паливних випадінь) становило приблизно 1:1, цей факт свідчить про винесення переважної частини 90Sr, який первинно містився у донних осадах, водним шляхом вниз по Дніпровському каскаду. Частка 90Sr, яка лишилася у донних відкладах, не перевищує 5 % первинних випадінь.

Форми знаходження радіонуклідів у донних осадах визначали за методиками, розробленими в процесі вивчення міграції продуктів поділу урану в радіаційно забруднених ґрунтах [96, 235]. Вилуговування проводили в статичних та динамічних умовах. В статичних умовах послідовно визначали вміст водорозчинних, обмінних, рухомих і сорбованих форм.

Водорозчинні форми відділяли шляхом вилуговування радіонуклідів з твердої фази повітряно-сухих донних відкладів дистильованою водою протягом 1 доби за нормальних умов і періодичного перемішування. Співвідношення твердої і рідкої фаз 1:5 за об'ємом. Через добу залишок відділяли від розчину на фільтрі “синя стрічка”. Залишок двічі промивали дистильованою водою (50 мл), фільтрат об'єднували та визначали вміст 137Cs (радіо- спектрометрично) і 90Sr (радіохімічно).

Обмінні форми виділяли шляхом вилуговування залишку після водного вилуговування 1 М розчином ацетату амонію (CH3COONH4) протягом 1 доби за нормальних умов і періодичного перемішування. Співвідношення твердої і рідкої фаз 1:5 за об'ємом. Через добу залишок відділяли від розчину на фільтрі “синя стрічка”. Залишок двічі промивали дистильованою водою (50 мл), фільтрат об'єднували, визначали вміст радіонуклідів у фільтраті.

Рухомі форми виділяли у залишку після відділення обмінних форм шляхом вилуговування 0,1 н соляною кислотою (НС1) протягом 1 доби за нормальних умов і періодичного перемішування. Співвідношення твердої і рідкої фаз 1:5 за об'ємом. Через добу залишок відділяли від розчину на фільтрі “синя стрічка”. Залишок двічі промивали дистильованою водою (50 мл), фільтрат об'єднували, визначали вміст радіонуклідів у фільтраті.

Сорбовані форми (повне вскриття) виділяли із залишку після відділення рухомих форм шляхом вилуговування концентрованою азотною кислотою (HN03) протягом 1 доби за нормальних умов і періодичного перемішування. Співвідношення твердої і рідкої фаз 1:5 за об'ємом. Через добу залишок відділяли від розчину на фільтрі “синя стрічка”. Залишок двічі промивали дистильованою водою (50 мл), фільтрат об'єднували, визначали вміст радіонуклідів у фільтраті.

Після відділення рідкої фази негідролізований залишок висушували у сушильній шафі за температури 95 ± 5 °С, у сухому залишку визначали вміст l37Cs (радіоспектрометрично) і 90Sr (радіохімічно).

Водне вилуговування в динамічних умовах застосовували для визначення параметрів трансформації радіонуклідів з твердої фази донних відкладів у водорозчинну форму.

Наважку повітряно-сухої проби змішували з дистильованою водою у співвідношенні 1:1, суспендували і кількісно переносили у бюретку 2 з фільтром (рис. 6.13).

До бюретки приєднували склянку Марінеллі 7, наповнену дистильованою водою. Струмінь промивної води регулювали так, щоб за добу у стакані 3 збиралося 200–300 см3.

Починаючи пропускання води через тверду фазу осаду, фіксували час початку експерименту.

Відбір проб води проводили з періодичністю: 1-й тиждень – щодоби; 2-й тиждень – тричі на тиждень; 3-й тиждень – двічі на тиждень; 4-й та 5-й тижні – один раз на тиждень.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів
  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви