Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Накопичення радіонуклідів рослинністю на дослідних ділянках полігонів ЗВіЗБ(О)В. Рослинність дослідних ділянок на полігонах Копачі і Чистогалівка (див. розд. 3.4.1), розташованих у зоні переважно паливних випадінь, характерна для сухих і заплавних луків Українського Полісся (табл. 5.18). Лучне різнотрав'я має здатність накопичувати значні кількості довгоіснуючих радіонуклідів: Кп l37Cs сягає 0,05, 90Sr – 0,2 (табл. 5.18); Кн – 0,9 та 4 відповідно (табл. 5.19). Найбільше накопичення радіонуклідів властиве для перстачу, деревію, кропиви, щавлю, звіробою (табл. 5.18).

Коефіцієнти накопичення l34Cs і 137Cs рослинністю майже не відрізняються (табл. 5.19). На мінеральних ґрунтах полігона Копачі Кн становить 0,03–0,04, на торф'яних – у 10–50 разів вищий. Такий висновок збігається з даними Б.С. Пристера: підвищене у 8 разів накопичення l37Cs на торф'яних ґрунтах порівняно з мінеральними [253]. Значна акумуляція 137Cs у рослинності торфовищ пояснюється підвищеною майже вп'ятеро швидкістю іонного обміну в ҐПК торф'яно-болотних ґрунтів (див. табл. 5.2, 5.3). На торф'яному та мінеральному ґрунтах полігона Чистогалівка накопичення радіонуклідів Cs рослинністю однакове (Кн 0,14–0,17). Таку подібність результатів можна пояснити переважною кількістю твердофазних забруднень, особливо стійких до дії ґрунтових розчинів.

Таблиця 5.18

Видовий склад рослинності науково-дослідних полігонів ЗВІЗБ(О)В

Точка, ґрунтРослинністьЩільність
г • М'2%90Sr137Cs
Чистогалівка, 1, мінеральнийДеревій звичайний507,612231
Пирій повзучий507,62114
Верес звичайний355,31833
Злинка канадська101,5< 11,8
Підмаренник справжній609,1251,9
Звіробій звичайний9013,77348,5
Тимофіївка лучна507,65,32,2
Тонконіг лучний16525,11418
Перстач гусячий8012,217418
Щавель горобиний6810,38777
Змішана проба658–21зо
Чистогалівка, 2, органічнийДеревій звичайний20,3< 111,3
Пирій повзучий507,92710
М'яточник чорний10,1< 12,1
Осока струнка23036,42832
Злинка канадська50,8< 11,4
Звіробій звичайний152,4–0,3
Ситник розлогий152,41215
Плакун верболистий50,8< 13,3
М'ята кучерява203,2< 112,2
Тимофіївка лучна101,6< 19,7
Тонконіг лучний152,4109,3
Гірчак малий507,99522
Перстач гусячий507,9< 18,3
Шоломниця звичайна11017,43523
Зірочник злакоподібний507,94738
Кропива дводомна40,610912
Змішана проба632–2524
Копачі, 1 і 2, мінеральнийПирій повзучий4016,7471,0
Тонконіг лучний20083,3261,0
Змішана проба240–470,9
Копачі, 3 і 4, органічнийПирій повзучий16021,911,314,3
М'яточник чорний8010,9116,9
Осока струнка10013,77,226
Ситник розлогий8010,91117
Плакун верболистий8010,9< 113,5
Гірчак малий506,97098
Перстач гусячий709,712214
Шоломниця звичайназо4,24733
Кропива дводомна8010,95111
Змішана проба730–2259

Накопичення 90Sr рослинністю полігона Копачі майже не залежить від типу фунту. Для мінеральних фунтів Кн становить 2,25–8,1, для органічних – 2,39–3,72. Найбільше співвідношення між вмістом радіонукліда в рослин-

Таблиця 5.19

Накопичення радіонуклідів у рослинності Зони відчуження

ПолігонТочка134Cs137Cs90Sr
SРКнSРКSPКн
Копачі10,617,60,0319,45690,038,519 1002,25
20,7––27,611400,044,738 0008,10
31,19090,8244,941 9000,938,130 2003,72
41,34900,3950,221 0000,429,623 0002,39
Чистогалівка12,84740,1714821 0000,1411,693000,08
211,716200,1445378 0000,1747117 0002,5

Примітка: S – вміст радіонуклідів у 5-сантиметровому шарі ґрунту, кБк • кг-1; Р – вміст радіонуклідів у пробах змішаної рослинності, Бк • кг-1 сухої маси.

ності та ґрунті визначено для мінерального ґрунту (точка 2). Це пояснюється тим, що вміст обмінного 90Sr у торф'яних ґрунтах полігона Копачі майже такий самий або дещо нижчий, ніж у дерново-підзолистих (50–90 %). На полігоні Чистогалівка, навпаки, різниця накопичення 90Sr рослинністю торф'яного і дерново-підзолистого ґрунтів сягає ЗО разів, що пов'язано з надзвичайно низьким вмістом обмінних форм ^Sr у мінеральному ґрунті (< 10 %). Інтенсивність накопичення 90Sr рослинністю на органічному ґрунті цього полігона такого ж порядку, як і на торф'яному полігона Копачі (табл. 5.19) [111].

З 1987 р. (початок другого вегетаційного періоду після аварії) провідний шлях надходження радіонуклідів у сільськогосподарські культури – кореневий. Ґрунтове надходження радіонуклідів у рослини залежить від форми їх знаходження в ґрунті. У дальній зоні випадінь у 1987–1989 pp. форми основних дозотвірних 90Sr і 137Cs мало відрізнялися від форм цих радіонуклідів, утворених унаслідок глобальних випадінь після ядерних випробувань. У ближній зоні з переважно паливним характером забруднення основна частина 90Sr і 137Cs локалізована в частинках випадінь. З часом унаслідок процесів розчинення частинок, вилуговування та їх біогеохімічної деструкції відбувається перерозподіл радіонуклідів у ґрунтовому поглинальному комплексі, що виявляється змінами співвідношення форм радіонуклідів у бік збільшення частки рухомого 90Sr, меншою мірою – l37Cs. Унаслідок вивільнення радіонуклідів із твердої фази випадінь підвищується їх надходження у трофічні ланцюги.

Накопичення радіонуклідів у фітомасі визначається формами їх знаходження у ґрунті та низкою ландшафтно-геохімічних чинників, головними з яких є кількість органічної речовини і сорбційна ємність ҐПК. Ці чинники зумовлюють величину коефіцієнта буферності – чим вищий вміст органічних речовин і ємність поглинання, тим вищі захисні властивості ґрунту щодо техногенного впливу. В екологічному ряду лучні та глинисті ґрунти мають вищі буферні (захисні) властивості до техногенного впливу порівняно з піщаними дерново-підзолистими.

Накопичення радіонуклідів рослинністю на дослідних полігонах Народицького району. У результаті життєдіяльності рослин у міграцію вступають значні маси металів. Участь рослинності у міграції хімічних елементів вияв-

Забруднення рослинності радіонуклідами цезію на науково-дослідних полігонах Народицького району

ПолігонҐрунтВидовий склад рослинності
Великі Кліщі, точка 1Дерновий глейовий суглинистийҐрунт · Хвощ польовий · Тонконіг лучний
Великі Кліщі, точка 2Дерново-середньопідзолистий глеюватийҐрунт · Осока шершава · Деревій щетинистий · Біловус витягнутий
Народичі, заплава р. Уж, точка 3Дерновий глейовий супіщанийҐрунт · Перстач сріблястий Тонконіг лучний
Старе Шарне, точка 4Торф'яно-глейовийҐрунт · Тонконіг лучний · Хвощ польовий
Лозниця
точка 5Дерново-слабопідзолистий супіщанийҐрунт · Березка · Деревій · Тонконіг лучний
точка 6Дерново-слабопідзолистий окультуренийҐрунт · Пирій повзучий
точка 7Дерново слабопідзолистий піщаний (лісовий)Ґрунт · Тонконіг лучний · Любка дволиста · Череда трироздільна
Ганівка, точка 8Дерновий лучно-болотний осушенийҐрунт · Перстач сріблястий · Верес звичайний · Тонконіг лучний

* Н.э. – не знайдено.

ляється внаслідок взаємодії протилежно спрямованих процесів – її утворення та мінералізації. Міра участі живої речовини в геохімічних процесах залежить від її складу та біологічної продуктивності рослинного покриву. У Житомирському Поліссі широко розвинена трав'яна і деревинна рослинність. Склад дикорослої флори цієї зони дуже різноманітний і представлений 118 видами, які об'єднуються у 508 родів і 99 родин. Тут культивується 450 видів сільськогосподарських, технічних і декоративних рослин. Основними лісовими породами є сосна, що займає 57 % площі лісу, дуб – 20, береза – 10, вільха чорна – 6, осика – 3 %. На рівнинних понижених площах з неглибоким заляганням ґрунтових вод – багатий трав'янистий покрив з великою кількістю чорниці, вересу, ожини. На більш підвищених піщаних ділянках значно поширений лишайник, представлений різними видами кладонії та моху [166].

Таблиця 5.20

Щільністьl34Cs137Cs
г • м-2%Бк • кг-1Бк • кг-1Кн
––122,56150
17,37,2714,55,821 2253,45
223,192,8169,11,457090,93
––175–8400-
15,47,8168,20,9652500,62
8,84,528,90,16512700,15
172,487,726,50,1510500,125
––207,2–8550-
26,512,72401,1692471,08
18287,3340,51,6414 3241,68
––239–10 600...
36098,41390,5859500,56
61,6H. з.–77100,73
–_77,23880
4,63,7H. з.–Н. з._
1,21,099–99–
12095,3"9–3260,084
––991940
144,810099–Н. з.–
––309–16 600–
35,846,043,90,1413980,084
33,743,261,40,2027380,16
8,410,8Η. з.–Η. з.–
––62,3–3000–
159,2Η. з.–19680,66
23,314,31812,983202,8
12576,566,11,0623070,77

Лучна рослинність представлена заплавними та суходільними луками. Серед боліт поширені осокові, осоково-гіпнові та осоково-сфагнові.

Відповідно до визначених науково-дослідних полігонів (див. розд. 3.4.2) було відібрано проби наземної рослинності, які представлені різнотрав'ям. Найчастіше трапляються тонконіг лучний, деревій звичайний, хвощ польовий (табл. 5.20). Незважаючи на однотипність рослинності полігонів, коефіцієнти накопичення 137Cs відрізняються значною мірою навіть для одного виду рослин. Так, на 6 з 8 полігонів росте тонконіг лучний. Коефіцієнт накопичення 137Cs для цього виду на оглеєних і болотних ґрунтах становить 0,73–1,68, на дерново-слабопідзолистих піщаних ґрунтах з низьким вмістом дрібнозему – у 10 разів нижчий.

Видові відміни коефіцієнта накопичення 137Cs для рослинності на кожному полігоні знаходяться в межах одного порядку, що свідчить про переважно груповий механізм накопичення радіонуклідів. Для всіх полігонів міжвидові відміни не перевищують 40 разів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок
  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви