Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи


Принципи геохімічної типізації ландшафтів


Одержаний в процесі досліджень досвід свідчить про численні відхилення від традиційних уявлень щодо міцності закріплення, міграційних характеристик та біологічного поглинання радіонуклідів, які ґрунтуються на аналізі стандартних фізико-хімічних показників, гранулометричних та інших властивостей ґрунтів. Так, в узагальнених регіональних оцінках впливу ландшафтних умов на міграційні властивості основних дозоутворювачів, як правило, стверджується, що найменшу здатність до утримання радіонуклідів мають бідні сухі ґрунти, що сформовані на добре відсортованих пісках низьких заплав, перших надзаплавних терас, давньо- алювіальних та еолових накладених скульптурних форм. Найбільш здатними до утримання радіонуклідів вважаються дернові глейові суглинисті та торф'яно-глейові ґрунти сирих та заболочених лощин, балок і заплав, а також торф'яно-болотні ґрунти типових частин ландшафтів перших надзаплавних терас. Ці висновки ґрунтуються на потенційній здатності ґрунтів до зв'язування та утримання радіонуклідів відповідно до їх гранулометричного, мінерального і фізико-хімічного складу. Одним з якнайширше використовуваних інтегральних показників цих властивостей ґрунтів є ємність катіонного поглинання основ.

Як показали авторські дослідження та аналіз інших даних щодо закономірностей міграційного перерозподілу продуктів техногенних випадінь, у низці випадків факти, що спостерігаються, діаметрально протилежні викладеним уявленням. Наприклад, найменші коефіцієнти радіальної міграції радіоцезію та найслабкіше заглиблення центру запасу спостерігаються у слабопідзолистих ґрунтах, що розвиваються на добре фільтрованих еолових та еолово-алювіальних пісках дюн і надзаплавних терас під розрідженими сосняками-біломохівниками, тобто для утворень із мінімальними значеннями суми поглинутих основ (0,2-2,0 мг-екв/100 г).

За ландшафтними особливостями на території Західного та Південного слідів радіоактивного забруднення у регіональному плані виділяють три фізико-географічні області: Волинське, Житомирське та Київське Полісся. Особливості ландшафтної структури кожної із областей мають принципові відмінності, що впливають на характер та спрямованість розвитку геохімічних процесів та міграції рухомих форм.

На Волинському Поліссі ці відміни насамперед обумовлені геологічною будовою, головне значення при цьому мають крейдяні відклади, які є основою для антропогенових утворень піщаного складу. Це найбільше заболочена облает1- Українського Полісся. Поряд із домінуючими дерново-підзолистими ґрунтами розвинуті дерново-карбонатні, які в інших областях Полісся майже не трапляються.

Житомирське Полісся розташоване в північно-західній частині Українського щита і тому характеризується більш високим гіпсометричним рівнем, вагомішим значенням кристалічних порід у структурі сучасного рельєфу, наявністю лесу та найменшим на Поліссі ступенем заболоченості.

Київське Полісся розташоване на північно-східному схилі Українського щита, кристалічні породи якого поступово занурюються під осадову товщу Дніпровсько-Донецької западини. Для цього регіону велике значення мають антропогенові відклади. Домінують ландшафти водно-льодовикових та моренно-водно-льодовикових рівнин.

У межах перелічених одиниць фізико-географічного районування Українського Полісся для детального вивчення на рівні елементарних ландшафтів вибрані еталонні полігони у ЗВіЗБ(О)В (Київське Полісся) і Народицькому (Житомирське Полісся) районі. Проектування полігонів здійснювалось на основі систематизації даних, що характеризують просторовий розподіл, умови міграції та концентрації радіонуклідів і токсичних металів у різних природних та техногенних ландшафтах Українського Полісся. При цьому передбачались вивчення та оцінка території з погляду впливу ландшафтно-геологічних чинників на умови переходу хімічних елементів та їх сполук у рухомий стан і в рослинність.

Серед ґрунтотвірних процесів на території західного сліду переважають дерновий (під луговою трав'янистою рослинністю), підзолистий (під лісовою рослинністю), болотний (у низинах, де накопичується волога) та їх спо-

Таблиця 3.3

Усереднені фізико-хімічні показники ґрунтів на території Західного сліду радіоактивних випадінь (шар 0–20 см)

Індекс · ґрунтівГумус, %pHeΣΕСа+2Н*Ступінь насиченості основами, %
мг-екв/100 г
Київська обл.
11,15,42,12,32,044,6
21,45,52,71,92,140,8
31,45,86,69,11,973,4 ,
41,75,68,46,42,284,0
54,85,517,210,94,079,2
64,45,9Н.в.26,53,426,5
77,65,730,8Н. в.5,148,8
8Н.в.5,6Н.в.“ ”11Н.в.
Рівенська обл.
11,24,91,8Н.в.2,532,1
21,74,62,1“ ”3,434,4
3Н.в.Н.в.Н.в.“ ”Н.в.Н.в.
4“ ”“ ”“ ”“ ”“ ”“ ”
56,75,618,8“ ”3,881,2
67,55,144,9“ ”11,087,0
734,8*4,133,4“ ”8,573,0
830,4*4,932,6“ ”14,313,0

Примітка. Індекси ґрунтів: 1 – дерново-підзолисті; 2 – дерново-підзолисті оглеєні; 3 – опідзолені на лесових породах; 4 – опідзолені оглсені на лесових породах; 5 – лучні; 6 – лучно-болотні; 7 – болотні та торф'яно-болотні; 8 – торф'яні; Н.в. – не визначалося, Н4 – гідролітична кислотність, ΣΕ – сума обмінних основ, е – сольова витяжка, Cа2+ – вміст обмінного кальцію. Цифри, позначені зірочкою, – зольність; 1 мг-екв = 1 10-3 М для іонів з абсолютною величиною заряда 1.

лучення, що виявляються по-різному, залежно від структури та літології материнських відкладів.

У табл. 3.3 наведено результати узагальнення даних, одержаних під час крупномасштабного обстеження ґрунтів колгоспів і радгоспів у 1957–1960 pp., які нині входять у зону впливу західного сліду радіоактивних випадінь. В еколого-геохімічному аспекті ці дані не конкретизовані, тому що не враховують просторових варіацій ландшафтно-геохімічних особливостей навколишнього середовища і характеризують лише землі сільськогосподарського відтворення зернової та овочевої продукції. Дані фізико-хімічних аналізів дерново-підзолистих ґрунтів лісових ландшафтів практично відсутні. Просторові закономірності змін величини pH ґрунтового розчину, вмісту гумусу та інших показників визначаються за наведеними даними лише в загальних рисах, що також не дає змоги встановлювати та деталізувати природні взаємозв'язки. Найбільше виражені регіональні особливості для гідроморфних ґрунтів, які відбиваються у збільшенні в західному напрямку вмісту гумусу. Деoо менше виражені аналогічні закономірності для гідролітичної кислотності. Підвищена кількість обмінних катіонів у ґрунтах Рівенської обл. може бути пов'язана з карбонатністю підстилаючих порід.

На відміну від просторової монотонності наведених макропоказників, встановлюється чітка регіональна диференціація процесів радіальної мігра-

Гумус, %pH,ΣΕOr*Н*Ступінь насиченості основами, %
мг-екв/100 г
Житомирська обл.
1,25,01,80,81,948,4
1,65,12,30,72,151,2
1,65,52,1Н.в.1,5Н.в.
1,65,0Н.в.“ ”1,0“ ”
4,25,815,1“ ”1,6“ ”
5,95,019,7“ ”1,758,0
6,24,4Η.в.“ ”2,6Н.в.
Н.в.4,7“ ”“ ”2,4“ ”
Волинська обл.
1,45,33,92,92,437,6
1,75,44,93,52,444,9
Н.в. · “ ”Н.в. · “ ”Н.в. · “ ”Н.в. · “ ”Н.в. · “ ”Н.в. · “ ”
5,47,219,79,21,6“ ”
7,26,513,0Н.в.М95,0
31,4*5,4Н.в.(( ((7,8Н.в.
23,5*6,0“ ”49,22,944 4(

ції радіонуклідів цезію та стронцію у ґрунтовому покриві, що відбивається у закономірному рості їх інтенсивності у західному напрямку. Особливо збільшуються у Волинському Поліссі коефіцієнти переходу радіонуклідів у продукти сільськогосподарського виробництва. Основні причини цього такі: а) особливості геоморфологічної будови Українського Полісся, що виражаються у поступовій зміні в західному напрямку ерозійних форм рельєфу на малоамплітудні структури з переважанням гідроморфних ландшафтно-геохімічних фацій із застійним типом водного режиму; б) збільшення частки конденсаційної складової радіоактивних випадінь; в) різке підвищення кислотності дощів у напрямку до західного кордону України.

Результати моніторингових спостережень у межах окремих полігонів переконливо свідчать, що найбільш принципові розбіжності в розміщенні центру запасу радіоактивності та різниця в міграційній рухомості спостерігаються залежно від характеру водного режиму ґрунтів, насамперед від тривалості періоду зволоженості та динаміки вологомасопереносу. Фактор зволоженості є значно вагомішим, ніж форма радіоактивних випадінь.

Основними геохімічними критеріями для оцінки екологічних наслідків міграційного перерозподілу техногенних випадінь в умовах Полісся та планування стратегії реабілітаційних заходів на забруднених територіях слугують такі:

Водно-фізичні властивості ґрунтів Українського Полісся різного механічного складу

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів
  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви