Особливості мінерального живлення, різна тривалість вегетаційного періоду, характер розподілу кореневих систем у ґрунті, відмінності у продуктивності та інші біологічні особливості рослин впливають на накопичення радіонуклідів. Міжвидова різниця акумуляції радіонуклідів через кореневу систему може сягати 10–30 разів (табл. 5.11) [257].
Бобові культури поглинають 90Sr у 2–6 разів інтенсивніше, ніж злакові. Вміст l37Cs вищий в зернобобових культурах порівняно зі злаковими. У різних видах рослин коефіцієнт Кн Ru і Се коливається більше ніж у 100 разів, трансуранових елементів – у 10–100 разів. Вплив сортових відмінностей рослин менш значущий, ніж видових, межі коливань – 2–3 рази. Найінтенсивніше відбувається накопичення радіонуклідів у листі і стеблах, слабкіше – в генеративних органах [233].
Залежно від властивостей ґрунтів і біологічних особливостей рослин коефіцієнт переходу (Кn) 90Sr відрізняється в 30–40 разів. Для однієї й тієї самої сільськогосподарської культури Кп 90Sr змінюється від 5 до 15 разів на
Коефіцієнти накопичення 90Sr і 137Cs "ля рослин залежно від видового складу і карбонатності чорноземів
| 0 | 0,7 | 2,2 | 3,2 | |
| 90Sr | ||||
| Ячмінь: зерно | 0,12 | 0,1 | 0,04 | 0,04 |
| солома | 0,72 | 0,67 | 0,36 | 0,37 |
| Капуста (качани) | 0,19 | 0,16 | 0,17 | 0,08 |
| Томати (плоди) | 0,36 | 0,22 | 0,16 | 0,25 |
| Кукурудза (на силос) | 0,88 | 0,58 | 0,59 | 0,74 |
| 137Cs, n • 10-3 | ||||
| Капуста (качани) | 39 | 59 | 63 | 116 |
| Томати (плоди) | 37 | 60 | 80 | 142 |
| Кукурудза (на силос) | 43 | 47 | 104 | 70 |
різних типах ґрунтів. Для зерна і соломи злакових культур Кп становить (0,6-2,8)10-3 і (2,2–10,7)10-3, а для бульби і бадилля картоплі (0,7-3,2)10-1 і (7,8-48)10-3 відповідно [12].
Коефіцієнт Кн l37Cs для сільськогосподарських рослин змінюється від n • 10-3 до п • 10-1. Надходження цього нукліда в сільськогосподарські культури в середньому в 5–10 разів менше, ніж 90Sr. Проте для територій Українського і Білоруського Полісся, де поширені дерново-підзолисті і торф'яні супіщані і піщані ґрунти, слабко насичені основами, значення сягають 4,5.
Інтенсивність накопичення 137Cs рослинами залежно від властивостей ґрунтів змінюється в середньому в 20–30 разів, а залежно від біологічних особливостей рослин – до 10 разів (табл. 5.12). У сортових відмінностях зміни не перевищують 1,5–2 разів [2].
Добре накопичують l37Cs калієфільні рослини, оскільки його поглинання рослинами пов'язане із засвоєнням калію. Зі збільшенням вмісту обмінного калію в ґрунтах інтенсивність накопичення l37Cs в рослинах зменшується, зворотної лінійної залежності між цими величинами не виявлено. Причиною дискримінації 137Cs відносно калію з переходом із ґрунту в рослини є сильніша сорбція твердою фазою ґрунту l37Cs порівняно з калієм. Під час лабораторних дослідів установлено, що у разі внесення розчинних форм 137Cs в ґрунт радіонуклід знаходиться в легкодоступній для рослин формі. Проте з часом вміст у ґрунті обмінного l37Cs знижується. Найінтенсивніше цей процес відбувається у перші 2 роки, а приблизно з 5-го року вміст обмінного l37Cs стабілізується на рівні трикратного його зменшення, що приводить до зниження концентрації цезію в рослинах [11].
Випадіння радіонуклідів після аварії на ЧАЕС зумовило позакореневе (аеральне) забруднення надземної частини сільськогосподарських рослин – озимини, природних і багаторічних посівних трав. Для решти видів рослин забруднення радіонуклідами відбувається з ґрунту і шляхом вторинного забруднення внаслідок вітрового піднімання.
Таблиця 5.12
Вплив агрохімічних властивостей Ґрунту на накопичення 137Cs в урожаї вівса (вегетаційний дослід)
| мг-екв / 100 г | солома | зерно | |||||
| Дерново-підзолистий | |||||||
| супіщаний | 1,0 | 4,5 | 5,2 | 7,4 | 11,9 | 0,36 | 0,15 |
| середньосуглинистий | 1,2 | 4,0 | 7,6 | 8,3 | 7,8 | 0,44 | 0,16 |
| важкосуглинистий | 2,2 | 4,3 | 7,7 | 8,8 | 12,0 | 0,23 | 0,07 |
| Чорнозем вилужений важкосу глинистий | 5,1 | 5,3 | 29,5 | 31,8 | 12,2 | 0,15 | 0,05 |
Максимальні значення коефіцієнта переходу в системі ґрунт–рослинність характерні для природного травостою і багаторічних сіяних трав, нижчі – для озимого жита (табл. 5.13). Мінімальне накопичення відзначається для культур, які зазнали невеликого прямого забруднення, – ячменю, вівса, кукурудзи [253].
На природних луках основна частина Cs (70–98 %, залежно від типу ґрунтів) сконцентрована в дернині. В ній вміст радіонукліда до 14 разів вищий, ніж у рослинах. Природні луки періодично затоплюються повеневими водами, що сприяє не лише інтенсивному переміщенню радіонуклідів по ґрунтовому профілю, а й посиленому засвоєнню 137Cs лучними рослинами. Так, Кп 137Cs з ґрунту в рослини на перезволожених луках в 3–8 разів вищий, ніж на суходільних. Спостереження глобальних випадінь 137Cs в умовах Полісся і Мещерської низовини показали, що на однотипних ґрунтах зі зниженням рівня ґрунтових вод від 0,5 до 1,0 м концентрація l37Cs у рослинах зменшується в 3–10 разів (табл. 5.14) [11, 12].
У ґрунтах Cs знаходиться здебільшого в необмінній формі. Більша частина Sr у дерново-підзолистому ґрунті перебуває в обмінній формі (до 86 %), а в торф'яному – не перевищує 14 %, що визначає вищу біологічну доступність радіостронцію [34].
За зміною коефіцієнта накопичення основних радіонуклідів установлено, що рослинам властива вибірковість щодо поглинання цих радіонуклідів. За результатами досліджень, проведених у ЗВіЗБ(О)В у 1988 р., найбільші значення Кн 239Ри виявлено для подорожника і шавлії, Кн 90Sr – для інших видів.
Ці види можуть слугувати об'єктами радіоекологічного моніторингу (табл. 5.15) [253].
Таблиця 5.13
Перехід радіонуклідів у вегетативну масу рослин на 10 червня 1986 р.
| мінімальні | максимальні | |
| Природні трави | 10 | 16,2 |
| Багаторічні сіяні трави | 1,5 | 22,5 |
| Озиме жито | 1,1 | 7,5 |
| Ячмінь | 0,3 | 0,5 |
| Овес | 0,2 | 0,3 |
| Кукурудза | 0,4 | 2,0 |
Таблиця 5.14
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів“ на сторінці 1. Приємного читання.
