Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Особливості мінерального живлення, різна тривалість вегетаційного періоду, характер розподілу кореневих систем у ґрунті, відмінності у продуктивності та інші біологічні особливості рослин впливають на накопичення радіонуклідів. Міжвидова різниця акумуляції радіонуклідів через кореневу систему може сягати 10–30 разів (табл. 5.11) [257].

Бобові культури поглинають 90Sr у 2–6 разів інтенсивніше, ніж злакові. Вміст l37Cs вищий в зернобобових культурах порівняно зі злаковими. У різних видах рослин коефіцієнт Кн Ru і Се коливається більше ніж у 100 разів, трансуранових елементів – у 10–100 разів. Вплив сортових відмінностей рослин менш значущий, ніж видових, межі коливань – 2–3 рази. Найінтенсивніше відбувається накопичення радіонуклідів у листі і стеблах, слабкіше – в генеративних органах [233].

Залежно від властивостей ґрунтів і біологічних особливостей рослин коефіцієнт переходу (Кn) 90Sr відрізняється в 30–40 разів. Для однієї й тієї самої сільськогосподарської культури Кп 90Sr змінюється від 5 до 15 разів на

Коефіцієнти накопичення 90Sr і 137Cs "ля рослин залежно від видового складу і карбонатності чорноземів

КультураВміст карбонатів, %
00,72,23,2
90Sr
Ячмінь: зерно0,120,10,040,04
солома0,720,670,360,37
Капуста (качани)0,190,160,170,08
Томати (плоди)0,360,220,160,25
Кукурудза (на силос)0,880,580,590,74
137Cs, n • 10-3
Капуста (качани)395963116
Томати (плоди)376080142
Кукурудза (на силос)434710470

різних типах ґрунтів. Для зерна і соломи злакових культур Кп становить (0,6-2,8)10-3 і (2,2–10,7)10-3, а для бульби і бадилля картоплі (0,7-3,2)10-1 і (7,8-48)10-3 відповідно [12].

Коефіцієнт Кн l37Cs для сільськогосподарських рослин змінюється від n • 10-3 до п • 10-1. Надходження цього нукліда в сільськогосподарські культури в середньому в 5–10 разів менше, ніж 90Sr. Проте для територій Українського і Білоруського Полісся, де поширені дерново-підзолисті і торф'яні супіщані і піщані ґрунти, слабко насичені основами, значення сягають 4,5.

Інтенсивність накопичення 137Cs рослинами залежно від властивостей ґрунтів змінюється в середньому в 20–30 разів, а залежно від біологічних особливостей рослин – до 10 разів (табл. 5.12). У сортових відмінностях зміни не перевищують 1,5–2 разів [2].

Добре накопичують l37Cs калієфільні рослини, оскільки його поглинання рослинами пов'язане із засвоєнням калію. Зі збільшенням вмісту обмінного калію в ґрунтах інтенсивність накопичення l37Cs в рослинах зменшується, зворотної лінійної залежності між цими величинами не виявлено. Причиною дискримінації 137Cs відносно калію з переходом із ґрунту в рослини є сильніша сорбція твердою фазою ґрунту l37Cs порівняно з калієм. Під час лабораторних дослідів установлено, що у разі внесення розчинних форм 137Cs в ґрунт радіонуклід знаходиться в легкодоступній для рослин формі. Проте з часом вміст у ґрунті обмінного l37Cs знижується. Найінтенсивніше цей процес відбувається у перші 2 роки, а приблизно з 5-го року вміст обмінного l37Cs стабілізується на рівні трикратного його зменшення, що приводить до зниження концентрації цезію в рослинах [11].

Випадіння радіонуклідів після аварії на ЧАЕС зумовило позакореневе (аеральне) забруднення надземної частини сільськогосподарських рослин – озимини, природних і багаторічних посівних трав. Для решти видів рослин забруднення радіонуклідами відбувається з ґрунту і шляхом вторинного забруднення внаслідок вітрового піднімання.

Таблиця 5.12

Вплив агрохімічних властивостей Ґрунту на накопичення 137Cs в урожаї вівса (вегетаційний дослід)

ҐрунтГумус, · %рн.Са1*SК2OКн
мг-екв / 100 гсоломазерно
Дерново-підзолистий
супіщаний1,04,55,27,411,90,360,15
середньосуглинистий1,24,07,68,37,80,440,16
важкосуглинистий2,24,37,78,812,00,230,07
Чорнозем вилужений важкосу глинистий5,15,329,531,812,20,150,05

Максимальні значення коефіцієнта переходу в системі ґрунт–рослинність характерні для природного травостою і багаторічних сіяних трав, нижчі – для озимого жита (табл. 5.13). Мінімальне накопичення відзначається для культур, які зазнали невеликого прямого забруднення, – ячменю, вівса, кукурудзи [253].

На природних луках основна частина Cs (70–98 %, залежно від типу ґрунтів) сконцентрована в дернині. В ній вміст радіонукліда до 14 разів вищий, ніж у рослинах. Природні луки періодично затоплюються повеневими водами, що сприяє не лише інтенсивному переміщенню радіонуклідів по ґрунтовому профілю, а й посиленому засвоєнню 137Cs лучними рослинами. Так, Кп 137Cs з ґрунту в рослини на перезволожених луках в 3–8 разів вищий, ніж на суходільних. Спостереження глобальних випадінь 137Cs в умовах Полісся і Мещерської низовини показали, що на однотипних ґрунтах зі зниженням рівня ґрунтових вод від 0,5 до 1,0 м концентрація l37Cs у рослинах зменшується в 3–10 разів (табл. 5.14) [11, 12].

У ґрунтах Cs знаходиться здебільшого в необмінній формі. Більша частина Sr у дерново-підзолистому ґрунті перебуває в обмінній формі (до 86 %), а в торф'яному – не перевищує 14 %, що визначає вищу біологічну доступність радіостронцію [34].

За зміною коефіцієнта накопичення основних радіонуклідів установлено, що рослинам властива вибірковість щодо поглинання цих радіонуклідів. За результатами досліджень, проведених у ЗВіЗБ(О)В у 1988 р., найбільші значення Кн 239Ри виявлено для подорожника і шавлії, Кн 90Sr – для інших видів.

Ці види можуть слугувати об'єктами радіоекологічного моніторингу (табл. 5.15) [253].

Таблиця 5.13

Перехід радіонуклідів у вегетативну масу рослин на 10 червня 1986 р.

КультураКп [(Бк • кг-1)/(кБк • м-2)]
мінімальнімаксимальні
Природні трави1016,2
Багаторічні сіяні трави1,522,5
Озиме жито1,17,5
Ячмінь0,30,5
Овес0,20,3
Кукурудза0,42,0

Таблиця 5.14

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів
  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви