Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Продовження таблиці 6.10

137Cs90Sr
ЗАВРНРPOPЗАВРНРPOP
15,870,214,0<1,996,2<1,9
11,684,53,9<0,199,80,1
<4,083,312,7<0,399,4<0,3
22,674,43,01,198,80,1
13,079,57,50,699,20,2
9,776,513,80,899,00,2
9,059,631,431,364,34,4
52,827,819,47,290,72,1
34,343,322,49,689,01,4
29,45<4,166,453,694,22,2
4,733,761,65,990,63,5
24,041,035,04,393,02,7
7,486,8<5,811,886,7<1,5
25,349,125,62,794,03,3
44,537,518,03,591,74,8
30,348,021,73,094,03,0
32,435,632,0ο,ι95,74,2

Сезонні трансформації 90Sr у воді протягом 1998 р. Умовні позначення ті самі, що для рис. 6.7

Рис. 6.9. Сезонні трансформації 90Sr у воді протягом 1998 р. Умовні позначення ті самі, що для рис. 6.7

Таблиця 6.11

Сезонні трансформації радіонуклідів у воді польдерної системи р. Прип'ять у 1997–1998 pp.

ФормаОд. виміруВесна (5 проб)Літо (5 проб)Осінь (7 проб)Середньорічні значення (17 проб)
137Cs
Усього у водіБк • дм-3
ЗАВБ к • дм-3
РНРБк • дм-3
POPБ к • дм-3
ЗАВ%
РНР%
POP%
90Sr
Усього у водіБк • дм-3
ЗАВБк • дм-3
РНРБк • дм-3
POPБк • дм-3
ЗАВ%
РНР%
POP%

Примітка: над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне.

та бистрінь з витратами до 2000 дм3 • с-1 і більше (табл. 6.12). Слід зазначити, що застійні та проточні зони часто пов'язані між собою. Формування хімічного складу води відбувається переважно у застійних режимах.

Трансформація радіонуклідів у воді залежно від витрат водотоку, %

Q, дм3 • с-1ФормаВеснаЛітоОсіньСередньорічні значення
137Cs
15-400ЗАВ
РНР
POP
400–2000ЗАВ
РНР
POP
90Sr
15-400ЗАВ
РНР
POP
400–2000ЗАВ
РНР
POP

Примітка: над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне в дужках – кількість узагальнених результатів.

Частка завислих форм 137Cs у слабопроточній зоні навесні 1998 р. майже вдвічі перевищувала таку на бистрині. В основному перерозподіл відбувався за рахунок розчиненої неорганічної форми; частка 137Cs, пов'язана з розчиненими ФК, майже не змінювалася.

Улітку різко зросла кількість розчинених органічних форм і знизилася частка, пов'язана з РНР. Розподіл l37Cs майже не залежав від швидкості витоку.

Восени у слабопроточних зонах істотно зростала кількість неорганічних форм радіонукліда (80 %), кількість як завислих, так і розчинених органіч-

Трансформація 137Cs у водотоках різної проточності. Умовні позначення ті самі, що для рис. 6.7

Рис. 6.10. Трансформація 137Cs у водотоках різної проточності. Умовні позначення ті самі, що для рис. 6.7

них форм знижувалася до 10 %. У зонах високих витрат, навпаки, частка завислих форм зростала до 33 %, а пов'язаних з POP – удвічі перевищувала згадану частку у слабопроточній зоні. При цьому середньорічні показники майже не залежали від швидкості течії (рис. 6.10).

Трансформація 90Sr у водотоках різної проточності.

Рис. 6.11. Трансформація 90Sr у водотоках різної проточності.

Умовні позначення ті самі, що для рис. 6.7

На відміну від форм 137Cs, навесні частка завислих форм 90Sr у слабопроточній зоні була майже в 4 рази нижча, ніж на бистрині, влітку – показники більш-менш вирівнювалися, восени у застійній зоні значно зростала кількість катіонних форм (до 99 %) та знижувалася частка, пов'язана із завислою і розчиненою органічною речовиною. Середньорічні значення розподілу форм знаходження 90Sr у поверхневій воді свідчать про вдвічі вищу кількість органічних форм на проточних ділянках порівняно із застійними (рис. 6.11).

Улітку 1986 р. забруднення річкової води водотоків ЗВіЗБ(О)В продуктами поділу урану було представлено переважно завислими формами, у 1991 р. їх частка знизилася: 137Cs – 50, 90Sr – 20 %. У 1998 р. основною формою знаходження радіонуклідів стає катіонна; умовно розчинені форми 137Cs становили 80, 90Sr – 95 %. У 10 разів збільшилася частка l37Cs, пов'язаного з розчиненою органічною речовиною. Для 90Sr, навпаки, ця частка зменшилася у 5 разів (122]. Трансформація радіонуклідів у наступні роки відбувалася у бік підвищення частки розчинених форм за рахунок зниження завислих (табл. 6.13). До 1999– 2000 pp. відбулася кардинальна трансформація радіонуклідів у річковій воді: до 99 % 137Cs і 90Sr нині знаходиться в умовно розчиненій формі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну
  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви