Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В
Проммайданчик і 30-км зона ЧАЕС розташовані на території Українського Полісся, яке займає значну площу північної частини країни. Цей регіон знаходиться в басейнах приток Дніпра – річок Прип'ять, Тетерів, Десна і складає південну частину Прип'ятської низовини. З півдня Полісся обмежене Волино-Подільською і Придніпровською височинами, а на Лівобережжі р. Дніпро майже непомітно зливається з Придніпровською низовиною.
Терасово-заплавна рівнина в межах 30-км зони покрита дерново-підзолистими, луговими, лугово-болотними і торф'яно-болотними ґрунтами. Широко розповсюджені масиви сосново-березово-дубових лісів, на які припадає близько 70 % території. Болотами зайнято до 7 %, решту займають сільськогосподарські угіддя. На дерново-підзолисті ґрунти припадає близько 49 % території 30-км зони ЧАЕС, на дернові та лугові – до 34, на болотні – 10, зруйновані та задерновані піски – 7 %. Ґрунти мають легкий гранулометричний склад, густина в межах 1,12–1,54 г • см-3, низький вміст колоїдної фракції, збіднені органічними речовинами. У взаємодії з достатньою аерацією і великою проникністю ці властивості ґрунтів визначають низьку концентрацію мікроелементів та їхню високу рухливість.
ЗВіЗБ(О)В утворена внаслідок аварійного викиду радіоактивних речовин на Чернобильській АЕС і займає площу понад 2000 км2.
Рівнинність території, незначна розчленованість поверхні та наявність неглибокого залягання водотривкого шару (моренні відклади, піщано-глинисті прошарки) сприяють розвитку процесів оглеєння і заболочення ґрунтів. Болота зосереджені переважно в північній частині, а оглеєні ґрунти поширені в заплавах і надзаплавних терасах річок.
Річкова мережа на території 30-км зони ЧАЕС досить густа. Річкові долини відносно інших районів Полісся менш глибокі і широкі. Басейни річок істотно залісені, що позитивно впливає на їхній гідрологічний режим. Другі (бокові) тераси їх часто з'єднуються, створюючи межиріччя завдовжки у десятки кілометрів.
Відповідно до найбільш типових ландшафтів ЗВіЗБ(О)В і домінуючих типів ґрунтів ми вибрали полігони для вивчення міграції фізико-хімічних форм радіонуклідів, макро- і мікроелементів, дослідження яких тривають з 1995 р. спільно з Чорнобильським науково-технічним центром міжнародних досліджень (нині Державне спеціалізоване науково-виробниче підприємство (ДСНВП) “Екоцентр”). Ґрунти досліджених ділянок характеризуються високою щільністю забруднення радіонуклідами, МБк • м12: полігон Копачі: 137Cs –1,3–2,9; 90Sr – 0,7–1,3; полігон Чистогалівка: 137Cs – 7,6–11,6; 90Sr – 3,7–4,45. Це великою мірою визначає ступінь забруднення рослинності на полігонах, кБк • кг-1: 137Cs – 0,6–41,9; 90Sr – 8,5-9,6 та 137Cs – 21 – 78 і 90Sr – 9,3–117 відповідно (табл. 3.6). Ґрунти науково-дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В характеризуються високим вмістом крупнозернистих фракцій (до 93 % фракції > 0,01 мм) і низьким – дрібнозернистих (близько 7 %). Загальна пористість ґрунтів 34–49 %.
Полігон Копачі розташований на тиловій частині заплави і вирівняній II (боровій) терасі правого берега р. Прип'ять. Відстань до берега сучасного русла р. Прип'ять становить близько 1,5 км. Перехід від II тераси до І різкий стрімчастий. Перепад висоти 5–7 м.
Дослідна ділянка № 1 (точки 1 і 2) знаходиться на вирівняній з незначним схилом на північ боровій терасі р. Прип'ять. Віддалення і напрямок до ЧАЕС – 2,3-2,5 км на південний схід.
До 1986 р. цю ділянку використовували як поле сівозміни. У післяаварійний період тут сформувався багаторічний поклад з природним злаковим різнотрав'ям, де переважають пирій (16 %) і тонконіг (понад 80 %).
Таблиця 3.6
Характеристика дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В
| Північна широта | Східна довгота | 137Cs | 90Sr | |||
| Копачі ділянка № 1, точки 1, 2 | 51°23' | 30°06' | Дерново-слабопідзолистий пилувато-піщаний на давньоалювіальних відкладах | 1,34 | 0,7 | 1,3-1,5 |
| ділянка № 2, точки 3, 4 | 51°23' | 30°04' | Торф'яно-болотний на піщаних давньо- алювіальних відкладах | 2,9 | 1,3 | <0,3 |
| Чистогалівка точка 1 | 51°22' | 30°01' | Дерново-слабопідзолистий глинисто-піщаний на давньоалювіальних відкладах | 11,6 | 4,45 | 1,0-1,2 |
| точка 2 | 51°22' | 30°00' | Торф'яно-болотний на піщаних алювіальних відкладах | 7,6 | 3,7 | 0,7 |
Дані аналізів фізичних і агрохімічних властивостей свідчать, що ґрунт малопродуктивний, має підвищену кислотність ґрунтового розчину, низьку буферність і значну водопроникність (табл. 3.7).
Дослідна ділянка № 2 (точки 3 і 4) розташована на тиловій частині правобережної заплави р. Прип'ять на відстані 4,5-4,6 км на південний схід від ЧАЕС. До 1986 р. використовувалась як природний сінокіс. Нині це природний продуктивний луг з продуктивністю біомаси 0,34–0,50 кг сухої речовини на 1 м2. Серед рослинності переважають пирій, осока та інші трави, які здебільшого трапляються на заболочених місцевостях.
Глибина оторфованого шару 35–40 см. Часто спостерігається весняно- зимове підтоплення ґрунту.
За даними фізико-хімічного аналізу, ґрунт належить до кислих низинних торфовищ з грубою малорозкладеною органічною речовиною і надзвичайно малими запасами рухомих сполук фосфору і калію (табл. 3.7).
Полігон Чистогалівка розташований в районі Чистогалівської кінцево-моренної височини, яка являє собою область формування місцевих потоків водного винесення радіонуклідів.
Дослідна ділянка № 3 (точка 1) знаходиться на боровій терасі давньої долини стоку льодовикових вод, витягнутої в широтному напрямку. Точка віддалена від ЧАЕС на 3,5–4 км у південно-західному напрямку. До 1986 р. використовувалась як культурне пасовище, востаннє зорана у 1984 р. У післяаварійний період тут сформувалася суходільна лука з природним злаковим різнотрав'ям, де переважають тонконіг лучний (25 %), звіробій звичайний (14 %), перстач гусячий (12 %) та ін.
Таблиця 3.7
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок“ на сторінці 1. Приємного читання.
