Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи


Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В


Проммайданчик і 30-км зона ЧАЕС розташовані на території Українського Полісся, яке займає значну площу північної частини країни. Цей регіон знаходиться в басейнах приток Дніпра – річок Прип'ять, Тетерів, Десна і складає південну частину Прип'ятської низовини. З півдня Полісся обмежене Волино-Подільською і Придніпровською височинами, а на Лівобережжі р. Дніпро майже непомітно зливається з Придніпровською низовиною.

Терасово-заплавна рівнина в межах 30-км зони покрита дерново-підзолистими, луговими, лугово-болотними і торф'яно-болотними ґрунтами. Широко розповсюджені масиви сосново-березово-дубових лісів, на які припадає близько 70 % території. Болотами зайнято до 7 %, решту займають сільськогосподарські угіддя. На дерново-підзолисті ґрунти припадає близько 49 % території 30-км зони ЧАЕС, на дернові та лугові – до 34, на болотні – 10, зруйновані та задерновані піски – 7 %. Ґрунти мають легкий гранулометричний склад, густина в межах 1,12–1,54 г • см-3, низький вміст колоїдної фракції, збіднені органічними речовинами. У взаємодії з достатньою аерацією і великою проникністю ці властивості ґрунтів визначають низьку концентрацію мікроелементів та їхню високу рухливість.

ЗВіЗБ(О)В утворена внаслідок аварійного викиду радіоактивних речовин на Чернобильській АЕС і займає площу понад 2000 км2.

Рівнинність території, незначна розчленованість поверхні та наявність неглибокого залягання водотривкого шару (моренні відклади, піщано-глинисті прошарки) сприяють розвитку процесів оглеєння і заболочення ґрунтів. Болота зосереджені переважно в північній частині, а оглеєні ґрунти поширені в заплавах і надзаплавних терасах річок.

Річкова мережа на території 30-км зони ЧАЕС досить густа. Річкові долини відносно інших районів Полісся менш глибокі і широкі. Басейни річок істотно залісені, що позитивно впливає на їхній гідрологічний режим. Другі (бокові) тераси їх часто з'єднуються, створюючи межиріччя завдовжки у десятки кілометрів.

Відповідно до найбільш типових ландшафтів ЗВіЗБ(О)В і домінуючих типів ґрунтів ми вибрали полігони для вивчення міграції фізико-хімічних форм радіонуклідів, макро- і мікроелементів, дослідження яких тривають з 1995 р. спільно з Чорнобильським науково-технічним центром міжнародних досліджень (нині Державне спеціалізоване науково-виробниче підприємство (ДСНВП) “Екоцентр”). Ґрунти досліджених ділянок характеризуються високою щільністю забруднення радіонуклідами, МБк • м12: полігон Копачі: 137Cs –1,3–2,9; 90Sr – 0,7–1,3; полігон Чистогалівка: 137Cs – 7,6–11,6; 90Sr – 3,7–4,45. Це великою мірою визначає ступінь забруднення рослинності на полігонах, кБк • кг-1: 137Cs – 0,6–41,9; 90Sr – 8,5-9,6 та 137Cs – 21 – 78 і 90Sr – 9,3–117 відповідно (табл. 3.6). Ґрунти науково-дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В характеризуються високим вмістом крупнозернистих фракцій (до 93 % фракції > 0,01 мм) і низьким – дрібнозернистих (близько 7 %). Загальна пористість ґрунтів 34–49 %.

Полігон Копачі розташований на тиловій частині заплави і вирівняній II (боровій) терасі правого берега р. Прип'ять. Відстань до берега сучасного русла р. Прип'ять становить близько 1,5 км. Перехід від II тераси до І різкий стрімчастий. Перепад висоти 5–7 м.

Дослідна ділянка № 1 (точки 1 і 2) знаходиться на вирівняній з незначним схилом на північ боровій терасі р. Прип'ять. Віддалення і напрямок до ЧАЕС – 2,3-2,5 км на південний схід.

До 1986 р. цю ділянку використовували як поле сівозміни. У післяаварійний період тут сформувався багаторічний поклад з природним злаковим різнотрав'ям, де переважають пирій (16 %) і тонконіг (понад 80 %).

Таблиця 3.6

Характеристика дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В

ПолігонГеографічні · координатиҐрунтЩільність забруднення, МБк • м-2Глибина залягання ґрунтових вод, м
Північна широтаСхідна довгота137Cs90Sr
Копачі ділянка № 1, точки 1, 251°23'30°06'Дерново-слабопідзолистий пилувато-піщаний на давньоалювіальних відкладах1,340,71,3-1,5
ділянка № 2, точки 3, 451°23'30°04'Торф'яно-болотний на піщаних давньо- алювіальних відкладах2,91,3<0,3
Чистогалівка точка 151°22'30°01'Дерново-слабопідзолистий глинисто-піщаний на давньоалювіальних відкладах11,64,451,0-1,2
точка 251°22'30°00'Торф'яно-болотний на піщаних алювіальних відкладах7,63,70,7

Дані аналізів фізичних і агрохімічних властивостей свідчать, що ґрунт малопродуктивний, має підвищену кислотність ґрунтового розчину, низьку буферність і значну водопроникність (табл. 3.7).

Дослідна ділянка № 2 (точки 3 і 4) розташована на тиловій частині правобережної заплави р. Прип'ять на відстані 4,5-4,6 км на південний схід від ЧАЕС. До 1986 р. використовувалась як природний сінокіс. Нині це природний продуктивний луг з продуктивністю біомаси 0,34–0,50 кг сухої речовини на 1 м2. Серед рослинності переважають пирій, осока та інші трави, які здебільшого трапляються на заболочених місцевостях.

Глибина оторфованого шару 35–40 см. Часто спостерігається весняно- зимове підтоплення ґрунту.

За даними фізико-хімічного аналізу, ґрунт належить до кислих низинних торфовищ з грубою малорозкладеною органічною речовиною і надзвичайно малими запасами рухомих сполук фосфору і калію (табл. 3.7).

Полігон Чистогалівка розташований в районі Чистогалівської кінцево-моренної височини, яка являє собою область формування місцевих потоків водного винесення радіонуклідів.

Дослідна ділянка № 3 (точка 1) знаходиться на боровій терасі давньої долини стоку льодовикових вод, витягнутої в широтному напрямку. Точка віддалена від ЧАЕС на 3,5–4 км у південно-західному напрямку. До 1986 р. використовувалась як культурне пасовище, востаннє зорана у 1984 р. У післяаварійний період тут сформувалася суходільна лука з природним злаковим різнотрав'ям, де переважають тонконіг лучний (25 %), звіробій звичайний (14 %), перстач гусячий (12 %) та ін.

Таблиця 3.7

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок
  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви