Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Порівняно з однотипними за літологічним складом основи і ландшафтною приуроченістю ґрунтами полігона Северівка ділянка № 7 відрізняється значно вищою вологозабезпеченістю. Це є наслідком малого випаровування ґрунтової вологи під лісом. Ілювіальний горизонт залягає глибше 0,8 м, але капілярні води від горизонту верховодки досягають гумусового шару, внаслідок чого на поверхні (0–4 см) утворюється грубогумусна, злегка оторфована “подушка”.

Дані хімічного аналізу і фізико-хімічні показники ґрунтових генетичних горизонтів (див. табл. 3.11, 3.12) відповідають тим змінам, що обумовлені типом ценозу. Вміст кальцію та алюмінію залишається стійким щодо розглянутих вище ландшафтів моренно-водно-льодовикових рівнин. Це свідчить про тотожність механічного складу ґрунту та вмісту фізичної глини. Тому досить вагоме збільшення ємності катіонного поглинання та коефіцієнта кислотно-лужної буферності практично цілком визначається вдвічі- втричі більшим вмістом гумусу у верхній частині ґрунтового профілю, ніж на ділянках № 1, 2, 5 і 6.

Координати ділянки № 7: 51° 08' 44" пн. ш., 29° 6' 02" с. д. Потужність експозиційної дози 40 мкР • год-1. Ґрунт дерново-слабопідзолистий піщаний (лісовий). Ландшафт – моренно-водно-льодовикова рівнина з валунними моренними суглинками на глибині 2–7 м на водопроникних полтавських, харківських, київських, бучацьких і сеноманських кварц-глауконітових пісках (індекс 19), належить до верхнього структурного рівня рельєфу. Мікро- ландшафт вирівняний. Ландшафтно-геохімічна фація елювіальна, тип ІІІ-2. Підстилаюча порода – водно-льодовикові піски середньої потужності. Рослинність – зрілий сосновий зеленомохівниковий ліс з орляком.

Полігон Ганівка розташований в тиловій частині надзаплавної тераси на правому березі р. Уж між с. Ганівка і смт Народичі. Відстань до берега сучасного русла р. Уж становить 1,8, до другої (борової) тераси – 0,2 км. Перехід від заплавної тераси до верхньої є поступовим, схил останньої в цьому місці – 3–5°. Територія ділянки розчленована мережею старих меліоративних каналів і в минулому використовувалась для вирощування овочевої продукції. Нині продуктивність маси бур'янів становить, за нашими даними, до 0,2 кг сухої речовини на 1 м 2.

Ґрунтотвірні породи розораної частини тераси представлені супіщаними давньоалювіальними відкладами, що залягають на водопроникних палеогенових кварц-глауконітових пісках. Поширений на науково-дослідній ділянці ґрунт дерново-приховано- і слабопідзолистий глеюватий піщаний та глинисто-піщаний. У зв'язку з тим що у складі ґрунту недостатня кількість мулистого або пилуватого матеріалу, агрегування і структурування профілю на генетичні горизонти не відбувається, хоча діяльного перегною для стимуляції цього процесу цілком достатньо. У верхньому шарі міститься 4,5 % гумусу; поступово зменшуючись донизу, він профарбовує ґрунт у чорний колір до глибини 45 см.

Різкий перехід ґрунту в алювіальні різнозернисті піски, наявність гумусу, тісний зв'язок з ґрунтовими водами свідчать про динаміку хімічних та біохімічних процесів, високу інтенсивність ґрунтотворного процесу. Основні його особливості полягають у тому, що продукти інтенсивного біологічного колообігу речовин унаслідок підвищеної фільтраційної здатності цих ґрунтів виносяться атмосферними опадами на глибину і далі безпосередньо в алювіальний водний потік.

Згідно з едафічними умовами (клас вільхові болота) на ділянці № 8, що належить до притерасної зони, внаслідок підтоку делювіальних та ґрунтових вод, довготривалих повеней мав розвиватися болототвірний процес з формуванням притерасних боліт із чорновільшаниково-різнотрав'яним торфом. Проте в результаті техногенного втручання (меліорації) було штучно знижено рівень ґрунтових вод, унаслідок чого сформувалися культивовані алювіально-лучні ґрунти. Нині меліоративні канали не поновлюються, замулюються, тому слід чекати реградації техногенного ландшафту в природному напрямку. Це треба враховувати під час прогнозування вторинного перерозподілу радіоактивності.

Координати ділянки № 8: 51° 09' 37" пн. ш., 29° 04' 34" с. д. Потужність експозиційної дози 25 мкР • год-1. Ґрунт дерновий лугово-болотний осушений (індекс на карті ґрунтів 6A+159F). Ландшафт – понижена надзаплавна тераса р. Уж з давньоалювіальними пісками на водопроникних полтавських, харківських, київських, бучацьких і сеноманських кварц-глауконітових пісках (індекс 30а). Середній структурний рівень рельєфу. Мікроландшафт меліорований купинястий. Ландшафтно-геохімічна фація супераквальна, тип 1-3. Підстилаюча порода – давньоалювіальні піски. Рослинність – злакове різнотрав'я, хвощові, ситникові купини.

Полігон Народичі-2 (ділянка № 9) розташований на північно- східній околиці смт Народичі на похилому (7–12°) схилі моренної рівнини. Дочетвертинний фундамент складається із водотривких строкатих глин, на яких залягають валунні суглинки потужністю 4–8 м та водно-льодовикові піски. На них сформувались дерново-середньо- та сильнопідзолисті супіщані та крупнопилувато-легкосуглинисті ґрунти. В минулому ця місцевість була під вологими складними суборами, нині вони розорані. Моренні рівнини утворюють (разом із моренно-водно-льодовиковими) верхній гіпсометричний рівень району досліджень. Характерним є підвищений (до 20– 30 %) вміст фізичної глини, слабокисле середовище (pH 5,5-6,0) та досить високий для підзолистого типу ґрунтоутворення вміст гумусу (4–5 %). За розміщенням у ряді геохімічного сполучення полігон класифікується як акумулятивно-елювіальний із переважанням процесів посиленого змиву та акумуляції на виположених ділянках мікрорельєфу. Слабка водопроникність підґрунтя обумовлює дуже слабку інфільтрацію та періодичний прояв відновних (глейових) процесів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району
  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви