Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Моренні відклади, що мають повсюдне поширення, легко- та середньо- суглинкового механічного складу, характеризуються включеннями валунів, гальки і гравійних пісків. Наявність моренних суглинків, з одного боку, обумовлює близьке залягання слабоводопроникних горизонтів, що призводить до несприятливих водно-повітряних умов ґрунтів, з іншого – у разі підстелювання пухких піщаних відкладів – стимулює забезпеченість сільськогосподарських культур вологою.

З інших ґрунтотвірних порід, що мають порівняно обмежене поширення на території району, трапляються піщано-гравійні сучасні алювіальні відклади (у заплавах рік), лесоподібні суглинки і мергелізовані породи (по тальвегах понижень).

На території району переважають дерново-підзолисті ґрунти (69,5 % площі сільськогосподарських угідь). Серед них значно поширені піщані та глинисто-піщані різновиди (29,0 %), що формувались на водно-льодовикових відкладах легкого механічного складу. Природна родючість цих ґрунтів низька. Вони характеризуються промивним типом водного режиму, в результаті чого поживні елементи вимиваються, а також незадовільними водним і повітряним режимами, кислою реакцією ґрунтового розчину та незначними запасами гумусу. Ці ґрунти використовують здебільшого для оранки, а глеєві різновиди – для ріллі та природних кормових угідь.

Дерново-підзолисті супіщані та суглинисті ґрунти, що сформувались на моренних відкладах, мають більш сприятливі фізичні та хімічні властивості, природна родючість їх значно вища і вони є найбільш родючими ґрунтами району.

У заплавах річок і струмків, в долиноподібних зниженнях в умовах періодичного перезволоження сформувались лугові та дернові типи ґрунтів, які становлять 23,5 % площі сільськогосподарських угідь району.

Значний розвиток на території району набули болотні ґрунти, які сформувались у безстічних найбільш понижених елементах рельєфу, в перезволожених заплавах і численних блюдцеподібних западинах. Площа їх становить 7,0 % сільськогосподарських угідь району. Використовуються як природні кормові угіддя.

Відповідно до найтиповіших ландшафтів Народицького району, домінуючих типів ґрунтів, а також до основних видів природокористування ми вибрали 6 науково-дослідних полігонів для вивчення міграції радіонуклідів і токсичних елементів у ґрунтових профілях, їхніх форм та закономірностей переходу в рослинність (табл. 3.10).

Полігон Великі Кліщі розташований у межах вододільної моренно-водно-льодовикової слабкохвилястої рівнини між правими притоками р. Уж – річками Лозниця і Ослив на відстані 2 км від с. Великі Кліщі. Ця територія характеризується абсолютними висотами від 156 м у долинах річок до 165 м на вододілі. Структуру зони аерації визначають ґрунтотвірні різнозернисті водно-льодовикові піски з валунними моренними суглинками, що перекривають водонепроникні сарматські строкаті глини.

До 1986 р. ця територія використовувалась для вирощування сільськогосподарських культур. Нині це цілина, що відповідає першій стадії розвитку сукцесійного процесу едафотопу свіжих вологих суборів. Продуктивність біомаси лучної рослинності незначна і становить 0,18–0,25 кг сухої речовини на 1 м2.

Характерною особливістю мікрорельєфу ландшафтів моренно-водно- льодовикових рівнин є наявність плоских блюдцеподібних понижень. У разі близького залягання до земної поверхні водонепроникних підстилаючих порід у ґрунтах формуються умови для підвищеної зволоженості та розвитку процесів оглеєння за рахунок додаткового затримання і накопичення атмосферної вологи. Цс створює суттєві відмінності у геохімічному середовищі залежно від форм мікрорельєфу. Тому на полігоні закладені дві науково- дослідні ділянки елементарних ландшафтів, що характеризують елювіально- акумулятивний (ділянка №1) та елювіальний (ділянка № 2) їх типи.

Основні відмінності ґрунтів щодо фізико-хімічного стану (табл. 3.11) полягають у різній кількості фізичної глини та органічної речовини, що в першу чергу відбивається на значеннях ємності поглинання. Дані хімічного складу (табл. 3.12) підтверджують деяке переважання мулистої фракції та наявність дернового та глейового процесу.

Координати ділянки № 1: 51° 04' 29" пн. ш., 29° 07' 56" с. д. Потужність експозиційної дози 55 мкР • год-1. Ґрунт дерновий глейовий суглинистий (індекс на карті фунтів – 10+162). Ландшафт – моренно-водно-льодовикова рівнина (індекс 15) з валунними суглинками потужністю 2–7 м на водонепроникних сарматських строкатих глинах, верхній структурний рівень рельєфу полігона. Мікроландшафт вирівняний дрібнохвилястий. Ландшафтно-геохімічна фація – елювіальна, тип 111-2. Підстилаюча порода водно-льодовикові різнозернисті піски. Рослинність – верба (зрідка), різнотрав'я. хвощ польовий, щавель кислий, злакові та ін. У мікрозапалинах, що знаходяться поблизу (блюдцях), – ситникові купини, осока.

Таблиця 3.10

Характеристика дослідних полігонів території Народицького району

Номер дослідної ділянкиПолігонҐрунтЕдафічні умовиГлибина залягання фунтових вод, мТип гідрогеохі- мічного середовищаЩільність · забруднення
1Великі Кліщі-1Дерновий глейовий на водно-льодовикових різнозернистих піскахАгроиенози на місці свіжих суборів і судібров1.5-2; · верховодка1.7-2,031–37
2Великі Кліщі-2Дерново-середньопідзолисгий на водно-льодовикових різ- нозернистих пісках; перелігТе саме2-2,5; · верховодка2,1-2,222-24
3Народичі-1Дерновий глейовий супіщаний на сучасному алювіїНизька заплава; різно- травно-злакові і осоково- вологотравні луки0,9-1,432-34
4Старе ШарнеТорф'яно-глейовий на низинному торфіВільшняк; низька запла- ва0,62,7-3,125–31
5Северівка-1Дерново-слабопідзолистий супіщаний на водно-льодовикових піскахАгроиенози на місці свіжих борів і суборів3–3,5; · верховодка0,8-1,42,6-3,6
6Северівка-2Дерново-слабопідзолистий окультурений на водно-льодовикових пісках; перелігТе саме3–3,5; · верховодка0,6-0,814-16
7ЛозницяДерново-слабопідзолистий на водно-льодовикових піскахСвіжі бори і субори2-32,4-2,717-25
8ГанівкаДерновий лучно-болотний на давньоалювіальних піскахВільхові болота, тилові частини терас0,6-10,8-0,911-15
9Народичі-2Дерново• середи ьопідзод истий глейовий на водно-льодовикових суглинках; перелігМоренна рівнина; агро- ценози на місці вологих складних суборів2-3; · верховодка0,96,7

Таблиця 3.11

Узагальнені фізико-хімічні та агрохімічні властивості ґрунтів науково-дослідних ділянок території Народицького району (шар 0–20 см)

Характеристика ґрунтіпНомер дослідної літники
15345678
pHв6,86,65,35,75.96,45,95,2
pHе5,35,25,04,84,14,95,04,1
Гумус, за Тюриним, %1,440,634,112,811,31,42,84,44
Втрати при прокалюванні, %6,323,3222,941,72,912,99,179,24
Ємність катіонною обміну, мг-екв/100 г16,97,227,041,27,78,96,719,5
Гідролітична кислотність, мг-скв/100 г3,73,915,230,64,43,38,214,3
Коефіцієнт буфсрності3.41,47,729,91,71,74,53,9
NH4 обмінний, мг-екв/100 г5,45.45,918,2Н.в.Н.в.6,76,9
Гранулометричний склад. %
>0,25 мм (фракція піску)19.124,82,7Н.в.63,7762,153,9138,71
0.25–0,05 мм (фракція піску)29,249,861,626,723,5428,4541,4
0,05–0,01 мм (фракція пилу)34,615,320,42,98,2713,311,35
0,01–0,005 мм (фракція пилу)10,34,45,31,562,11.13 52
0.005–0,001 (фракція пилу)4,73,56,12,441,492,112,41
<0,001 мм (фракція мулу)2,11,93,92,632,52,042,61
Фізичний пісок (>0,01 мм)82,990,284,793,1393,9195,6691,46
Фізична глина (<0,01 мм)17,19,815,36,636,094,348,54

Примітка. Н.в. – не визначалося.

Хімічний склад ґрунтів території Народицького району, %

Номер дослідної ділянкиШар, смSiO2TiO2AlO2Fe2O3MnОMgO
10-285,800,293,270,730,030,40
14-2085,860,423,230,890,020,46
28-4091,000,253,501,350,020,20
20-289,570,262,750,450,030,33
14-2091,160,451,990,680,030,77
40-6091,200,223,401,20' 0,020,40
30-238,500,366,407,000,701,18
14-2088,080,522,391,920,150,16
34-5072,800,406,909,100,270,70
40-232,6501375,404,200,200,78
14-2048,960,505,443,440,080,31
50-291,960,212,600,450,060,38
14-2092,620,401,230,520,060,25
65-8097,000,100,600,500,010,40
60-291,700,222,550,530,070,43
14-2091,980,3611370,640,110,31
60-8097,000,120,550,600,010,40
70-276,300,122,000,600,150,48
14-2094,780,261,110,400,03<0,1
80-285,250,132,230,23<0,010,33
14-2086,980,201,310,28<0,010,15
60-7097,340,090,500,500,010,30

Примітка. Н.в. – не визначалося.

Координати ділянки N9 2: 51° 04' 33" пн. ш., 29° 07' 57" с. д. Потужність експозиційної лози 40 мкР • год-1. Ґрунт – дерново-середньопідзолистий глеюватий суглинистий (індекс на карті ґрунтів – I0+162F). Культивований аналог ділянки № 1. Ландшафт – моренно-водно-льодовикова рівнина (індекс 15) з валунними суглинками потужністю 2–7 м на водонепроникних сарматських строкатих глинах. Верхній структурний рівень рельєфу полігона. Мікроландшафт вирівняний. Ландшафтно-геохімічна фація елювіальна, тип III-2. Підстилаюча порода – водно-льодовикові різнозернисті піски.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району
  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви