Моренні відклади, що мають повсюдне поширення, легко- та середньо- суглинкового механічного складу, характеризуються включеннями валунів, гальки і гравійних пісків. Наявність моренних суглинків, з одного боку, обумовлює близьке залягання слабоводопроникних горизонтів, що призводить до несприятливих водно-повітряних умов ґрунтів, з іншого – у разі підстелювання пухких піщаних відкладів – стимулює забезпеченість сільськогосподарських культур вологою.
З інших ґрунтотвірних порід, що мають порівняно обмежене поширення на території району, трапляються піщано-гравійні сучасні алювіальні відклади (у заплавах рік), лесоподібні суглинки і мергелізовані породи (по тальвегах понижень).
На території району переважають дерново-підзолисті ґрунти (69,5 % площі сільськогосподарських угідь). Серед них значно поширені піщані та глинисто-піщані різновиди (29,0 %), що формувались на водно-льодовикових відкладах легкого механічного складу. Природна родючість цих ґрунтів низька. Вони характеризуються промивним типом водного режиму, в результаті чого поживні елементи вимиваються, а також незадовільними водним і повітряним режимами, кислою реакцією ґрунтового розчину та незначними запасами гумусу. Ці ґрунти використовують здебільшого для оранки, а глеєві різновиди – для ріллі та природних кормових угідь.
Дерново-підзолисті супіщані та суглинисті ґрунти, що сформувались на моренних відкладах, мають більш сприятливі фізичні та хімічні властивості, природна родючість їх значно вища і вони є найбільш родючими ґрунтами району.
У заплавах річок і струмків, в долиноподібних зниженнях в умовах періодичного перезволоження сформувались лугові та дернові типи ґрунтів, які становлять 23,5 % площі сільськогосподарських угідь району.
Значний розвиток на території району набули болотні ґрунти, які сформувались у безстічних найбільш понижених елементах рельєфу, в перезволожених заплавах і численних блюдцеподібних западинах. Площа їх становить 7,0 % сільськогосподарських угідь району. Використовуються як природні кормові угіддя.
Відповідно до найтиповіших ландшафтів Народицького району, домінуючих типів ґрунтів, а також до основних видів природокористування ми вибрали 6 науково-дослідних полігонів для вивчення міграції радіонуклідів і токсичних елементів у ґрунтових профілях, їхніх форм та закономірностей переходу в рослинність (табл. 3.10).
Полігон Великі Кліщі розташований у межах вододільної моренно-водно-льодовикової слабкохвилястої рівнини між правими притоками р. Уж – річками Лозниця і Ослив на відстані 2 км від с. Великі Кліщі. Ця територія характеризується абсолютними висотами від 156 м у долинах річок до 165 м на вододілі. Структуру зони аерації визначають ґрунтотвірні різнозернисті водно-льодовикові піски з валунними моренними суглинками, що перекривають водонепроникні сарматські строкаті глини.
До 1986 р. ця територія використовувалась для вирощування сільськогосподарських культур. Нині це цілина, що відповідає першій стадії розвитку сукцесійного процесу едафотопу свіжих вологих суборів. Продуктивність біомаси лучної рослинності незначна і становить 0,18–0,25 кг сухої речовини на 1 м2.
Характерною особливістю мікрорельєфу ландшафтів моренно-водно- льодовикових рівнин є наявність плоских блюдцеподібних понижень. У разі близького залягання до земної поверхні водонепроникних підстилаючих порід у ґрунтах формуються умови для підвищеної зволоженості та розвитку процесів оглеєння за рахунок додаткового затримання і накопичення атмосферної вологи. Цс створює суттєві відмінності у геохімічному середовищі залежно від форм мікрорельєфу. Тому на полігоні закладені дві науково- дослідні ділянки елементарних ландшафтів, що характеризують елювіально- акумулятивний (ділянка №1) та елювіальний (ділянка № 2) їх типи.
Основні відмінності ґрунтів щодо фізико-хімічного стану (табл. 3.11) полягають у різній кількості фізичної глини та органічної речовини, що в першу чергу відбивається на значеннях ємності поглинання. Дані хімічного складу (табл. 3.12) підтверджують деяке переважання мулистої фракції та наявність дернового та глейового процесу.
Координати ділянки № 1: 51° 04' 29" пн. ш., 29° 07' 56" с. д. Потужність експозиційної дози 55 мкР • год-1. Ґрунт дерновий глейовий суглинистий (індекс на карті фунтів – 10+162). Ландшафт – моренно-водно-льодовикова рівнина (індекс 15) з валунними суглинками потужністю 2–7 м на водонепроникних сарматських строкатих глинах, верхній структурний рівень рельєфу полігона. Мікроландшафт вирівняний дрібнохвилястий. Ландшафтно-геохімічна фація – елювіальна, тип 111-2. Підстилаюча порода водно-льодовикові різнозернисті піски. Рослинність – верба (зрідка), різнотрав'я. хвощ польовий, щавель кислий, злакові та ін. У мікрозапалинах, що знаходяться поблизу (блюдцях), – ситникові купини, осока.
Таблиця 3.10
Характеристика дослідних полігонів території Народицького району
| 1 | Великі Кліщі-1 | Дерновий глейовий на водно-льодовикових різнозернистих пісках | Агроиенози на місці свіжих суборів і судібров | 1.5-2; · верховодка | 1.7-2,0 | 31–37 | |
| 2 | Великі Кліщі-2 | Дерново-середньопідзолисгий на водно-льодовикових різ- нозернистих пісках; переліг | Те саме | 2-2,5; · верховодка | 2,1-2,2 | 22-24 | |
| 3 | Народичі-1 | Дерновий глейовий супіщаний на сучасному алювії | Низька заплава; різно- травно-злакові і осоково- вологотравні луки | 0,9-1,4 | 32-34 | ||
| 4 | Старе Шарне | Торф'яно-глейовий на низинному торфі | Вільшняк; низька запла- ва | 0,6 | 2,7-3,1 | 25–31 | |
| 5 | Северівка-1 | Дерново-слабопідзолистий супіщаний на водно-льодовикових пісках | Агроиенози на місці свіжих борів і суборів | 3–3,5; · верховодка | 0,8-1,4 | 2,6-3,6 | |
| 6 | Северівка-2 | Дерново-слабопідзолистий окультурений на водно-льодовикових пісках; переліг | Те саме | 3–3,5; · верховодка | 0,6-0,8 | 14-16 | |
| 7 | Лозниця | Дерново-слабопідзолистий на водно-льодовикових пісках | Свіжі бори і субори | 2-3 | 2,4-2,7 | 17-25 | |
| 8 | Ганівка | Дерновий лучно-болотний на давньоалювіальних пісках | Вільхові болота, тилові частини терас | 0,6-1 | 0,8-0,9 | 11-15 | |
| 9 | Народичі-2 | Дерново• середи ьопідзод истий глейовий на водно-льодовикових суглинках; переліг | Моренна рівнина; агро- ценози на місці вологих складних суборів | 2-3; · верховодка | 0,9 | 6,7 |
Таблиця 3.11
Узагальнені фізико-хімічні та агрохімічні властивості ґрунтів науково-дослідних ділянок території Народицького району (шар 0–20 см)
| Характеристика ґрунтіп | Номер дослідної літники | |||||||
| 1 | 5 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
| pHв | 6,8 | 6,6 | 5,3 | 5,7 | 5.9 | 6,4 | 5,9 | 5,2 |
| pHе | 5,3 | 5,2 | 5,0 | 4,8 | 4,1 | 4,9 | 5,0 | 4,1 |
| Гумус, за Тюриним, % | 1,44 | 0,63 | 4,1 | 12,81 | 1,3 | 1,4 | 2,8 | 4,44 |
| Втрати при прокалюванні, % | 6,32 | 3,32 | 22,9 | 41,7 | 2,91 | 2,9 | 9,17 | 9,24 |
| Ємність катіонною обміну, мг-екв/100 г | 16,9 | 7,2 | 27,0 | 41,2 | 7,7 | 8,9 | 6,7 | 19,5 |
| Гідролітична кислотність, мг-скв/100 г | 3,7 | 3,9 | 15,2 | 30,6 | 4,4 | 3,3 | 8,2 | 14,3 |
| Коефіцієнт буфсрності | 3.4 | 1,4 | 7,7 | 29,9 | 1,7 | 1,7 | 4,5 | 3,9 |
| NH4 обмінний, мг-екв/100 г | 5,4 | 5.4 | 5,9 | 18,2 | Н.в. | Н.в. | 6,7 | 6,9 |
| Гранулометричний склад. % | ||||||||
| >0,25 мм (фракція піску) | 19.1 | 24,8 | 2,7 | Н.в. | 63,77 | 62,1 | 53,91 | 38,71 |
| 0.25–0,05 мм (фракція піску) | 29,2 | 49,8 | 61,6 | 26,7 | 23,54 | 28,45 | 41,4 | |
| 0,05–0,01 мм (фракція пилу) | 34,6 | 15,3 | 20,4 | 2,9 | 8,27 | 13,3 | 11,35 | |
| 0,01–0,005 мм (фракція пилу) | 10,3 | 4,4 | 5,3 | 1,56 | 2,1 | 1.1 | 3 52 | |
| 0.005–0,001 (фракція пилу) | 4,7 | 3,5 | 6,1 | 2,44 | 1,49 | 2,11 | 2,41 | |
| <0,001 мм (фракція мулу) | 2,1 | 1,9 | 3,9 | 2,63 | 2,5 | 2,04 | 2,61 | |
| Фізичний пісок (>0,01 мм) | 82,9 | 90,2 | 84,7 | 93,13 | 93,91 | 95,66 | 91,46 | |
| Фізична глина (<0,01 мм) | 17,1 | 9,8 | 15,3 | 6,63 | 6,09 | 4,34 | 8,54 | |
Примітка. Н.в. – не визначалося.
Хімічний склад ґрунтів території Народицького району, %
| 1 | 0-2 | 85,80 | 0,29 | 3,27 | 0,73 | 0,03 | 0,40 |
| 14-20 | 85,86 | 0,42 | 3,23 | 0,89 | 0,02 | 0,46 | |
| 28-40 | 91,00 | 0,25 | 3,50 | 1,35 | 0,02 | 0,20 | |
| 2 | 0-2 | 89,57 | 0,26 | 2,75 | 0,45 | 0,03 | 0,33 |
| 14-20 | 91,16 | 0,45 | 1,99 | 0,68 | 0,03 | 0,77 | |
| 40-60 | 91,20 | 0,22 | 3,40 | 1,20 | ' 0,02 | 0,40 | |
| 3 | 0-2 | 38,50 | 0,36 | 6,40 | 7,00 | 0,70 | 1,18 |
| 14-20 | 88,08 | 0,52 | 2,39 | 1,92 | 0,15 | 0,16 | |
| 34-50 | 72,80 | 0,40 | 6,90 | 9,10 | 0,27 | 0,70 | |
| 4 | 0-2 | 32,65 | 0137 | 5,40 | 4,20 | 0,20 | 0,78 |
| 14-20 | 48,96 | 0,50 | 5,44 | 3,44 | 0,08 | 0,31 | |
| 5 | 0-2 | 91,96 | 0,21 | 2,60 | 0,45 | 0,06 | 0,38 |
| 14-20 | 92,62 | 0,40 | 1,23 | 0,52 | 0,06 | 0,25 | |
| 65-80 | 97,00 | 0,10 | 0,60 | 0,50 | 0,01 | 0,40 | |
| 6 | 0-2 | 91,70 | 0,22 | 2,55 | 0,53 | 0,07 | 0,43 |
| 14-20 | 91,98 | 0,36 | 1137 | 0,64 | 0,11 | 0,31 | |
| 60-80 | 97,00 | 0,12 | 0,55 | 0,60 | 0,01 | 0,40 | |
| 7 | 0-2 | 76,30 | 0,12 | 2,00 | 0,60 | 0,15 | 0,48 |
| 14-20 | 94,78 | 0,26 | 1,11 | 0,40 | 0,03 | <0,1 | |
| 8 | 0-2 | 85,25 | 0,13 | 2,23 | 0,23 | <0,01 | 0,33 |
| 14-20 | 86,98 | 0,20 | 1,31 | 0,28 | <0,01 | 0,15 | |
| 60-70 | 97,34 | 0,09 | 0,50 | 0,50 | 0,01 | 0,30 |
Примітка. Н.в. – не визначалося.
Координати ділянки N9 2: 51° 04' 33" пн. ш., 29° 07' 57" с. д. Потужність експозиційної лози 40 мкР • год-1. Ґрунт – дерново-середньопідзолистий глеюватий суглинистий (індекс на карті ґрунтів – I0+162F). Культивований аналог ділянки № 1. Ландшафт – моренно-водно-льодовикова рівнина (індекс 15) з валунними суглинками потужністю 2–7 м на водонепроникних сарматських строкатих глинах. Верхній структурний рівень рельєфу полігона. Мікроландшафт вирівняний. Ландшафтно-геохімічна фація елювіальна, тип III-2. Підстилаюча порода – водно-льодовикові різнозернисті піски.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району“ на сторінці 2. Приємного читання.
