Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Рослинність – переліг (після 1987 р. ділянку не обробляють); бур'яни: суріпка жовта, хвощ польовий, в'юнок польовий, осот польовий, волошка синя, грицики та ін., купини ситнику.

Полігон Народичі розташований поблизу смт Народичі в центральній частині широкої заплави на правому березі р. Уж. Він характеризує луговий різновид дернового ґрунтотвірного процесу. Материнськими породами є неоднорідні за механічним складом алювіальні піски, що залягають на водонепроникних сарматських строкатих глинах. У точці пробовідбору розвинуті дернові глейові супіщані ґрунти під осоково-вологотравними луками. Останні до 1986 р. використовували як культурне пасовище і не розорювали унаслідок численних понижень, де розвинуті процеси заболочування поряд із відкритими дзеркалами ґрунтових вод. У місці пробовідбору продуктивність біомаси становить понад 0,21 кг сухої речовини

Таблиця 3.12

СаОNa2OК2OP2O5Н2OВ.п.п.Сума
0,600,401,00,131,007,00100,61
1,210,490,69Н.в.0,565,6799,50
0,550,400,900,150,101,76100,25
0,260,300,900,130,504,65100,13
0,670,400,89Н.в.0,391,9999,51
0,500,301,200,170,051,35100,01
1,500,300,800,500,6042,00100,38
0,670,350,40Н.в.1,013,8599,50
0,600,300,700,350,807.40100,30
2,550,250,600,400,8051,80100,00
2,000,440,80Н.в.5,9031,6199,51
0,260,250,600,150,363,40100137
0,670,400,55Н.в.0,432,4399,56
0,300,300,700,100,050,20100,25
0,260,250,700,180,503,00100,34
0,670,400,46Н.в.0,432,8099,53
0,300,200,650,130,050,31100,32
0,660,150,400,242,2017,00100,09
0,670,220,40Н.в.0,361,3499,57
0,310,100,400,111,0010,30100,39
0,670,400,32Н.в.1,008,1999,50
0,300,200,600,150,350,35100,35

з 1 м2. Структура фунтового профілю свідчить про нестійкість гідробіологічного режиму р. Уж, міграцію його русла, внаслідок чого утворилася своєрідна шаруватість із сучасних і похованих дернових фунтів, розмежованих піщаними алювіальними наносами. Нестійкий режим заплави обумовлює грубий характер гумусу (втрати при прокалюванні становлять 22,9 %, гідролітична кислотність сягає 150 моль • г-1).

Хімічний склад та фізико-хімічні показники є типовими для дернового типу процесу фунтоутворення. Це в першу чергу збільшені, порівняно із дерново-підзолистими фунтами, кількості гумусу, фракції мулу, підвищення ємності катіонного обміну, здатності до нітрифікації, буферних властивостей. Глейові процеси відбуваються у режимі періодичної ЗМІНИ окисно-відновного потенціалу, що є характерною ознакою для ділянок річкових заплав підвищеного рівня з достатнім ступенем фільтрування та аерування підфунтового горизонту. За хімічними даними, цей різновид глейового процесу відбивається у різкому збільшенні у складі оглеєних шарів оксидів заліза (7–9 %), а морфологічно має вигляд контрастних червоних і рудих плям, бобовин, жорстви.

Координати ділянки № 3: 51° 1Г 44" пн. ш., 29° 05' 47,5" с. д. Потужність експозиційної дози 40 мкР • год-1. Ґрунт дерновий глейовий супіщаний (індекс на карті фунтів – 162а1). Ландшафт – річкова заплава (р. Уж) з алювіальними пісками на водотривких сарматських строкатих глинах. Індекс 34. Нижній структурний рівень рельєфу. Мікроландшафт – заплавний з блюдцеподібними і витягнутими пониженнями, часто з відкритим дзеркалом води. Ландшафтно-геохімічна фація – супераквальна, тип 1-3. Підстилаюча порода – сучасний алювій змінного механічного складу: від глинистих пісків до піщанистих середніх суглинків.

Рослинність – вологотрав'яна лучна низькоросла з окремими високими представниками злакових і ситникових; у мікрозападинах – осока і комиш.

Полігон Старе Шарне розташований поблизу східної околиці с. Старе Шарне на лівому березі р. Уж. У місці пробовідбору низька заплава відмежовується від першої надзаплавної тераси старим меліоративним каналом, але загалом ця територія не зазнавала меліорації і використовувалась до 1986 р. як високопродуктивний сінокіс. Нині це природна зволожена різнотравно-осокова лука з продуктивністю біомаси (за нашими даними) не менш ніж 0,36 сухої речовини з 1 м2.

Науково-дослідна ділянка закладена на типових низинних торфах потужністю понад 50 см, що перебувають у режимі постійного зволоження. Підстилаючою породою є алювіальні піски на водонепроникних сарматських строкатих глинах. Генетичний тип розвинутих тут фунтів кваліфікується як торф'яно-глейовий. Під торфом залягає в'язкий сіро-сизий оглеєний шар. Ґрунт багатий на поживні елементи, але останні знаходяться у токсичній для рослин закисній формі. На відміну від ділянки № 3, тут різко переважає відновлювальний різновид глейового процесу. Він також cyrfpo- воджується підвищеним вмістом заліза (3,5-4,2 %), але двовалентного. З оглеєністю пов'язаний синтез вторинних фунтових мінералів, переважно алюмоферосилікатів, але поглинальна здатність їх незначна. Участь фосфорних сполук, згідно з даними хімічного аналізу, у глеєутворенні незначна.

Головна роль глейового горизонту в міграційних процесах зумовлена його водонепроникністю. Він може бути екраном і геохімічним бар'єром або сприяти міграційному переміщенню речовини з водними потоками у напрямку природних або штучних дренувань.

Поглинальна здатність торфів полігону переважно пов'язана з вмістом гумінових кислот і є найбільшою серед усіх ґрунтів території Народицького району (див. табл. 3.11). Крім того, встановлений прямий зв'язок між поглинальною здатністю ґрунту і вмістом загального кальцію (у межах концентрації СаО у ґрунтах 1,5-5,0 %). У досліджуваних ґрунтах вміст СаО становить, за нашими даними, 2–2,6 %, що значно переважає такі показники на інших ділянках. Якщо концентрація кальцію в торфі сягає 4–5 %, він перебуває в обмінній формі, і тоді його валовий вміст дорівнює кількості обмінного. Якщо вміст кальцію понад 5 %, його необмінні форми представлені карбонатами. Із наведеного наукового факту можна зробити припущення про відсутність у торф'яно-глейових ґрунтах карбонатів, а також про співвідношення у поглинальному комплексі органічної та мінеральної складової. На відміну від стандартних значень pH для лугово-болотних ґрунтів, досліджуваний ґрунт характеризується підвищеною кислотністю (pH 5,3).

Координати ділянки № 4: 51° 13' 04" пн. ш., 29° 09' 45" с. д. Потужність експозиційної дози 30 мкР • год-1. Ґрунт торф'яно-глейовий (індекс на карті ґрунтів – 138). Ландшафт – річкова заплава (р. Уж) з алювіальними пісками на водонепроникних сарматських глинах (індекс 38). Нижній структурний рівень рельєфу. Мікроландшафт – низинне торфовище. Ландшафтно-геохімічна фація супераквальна, тип 1-3. Підстилаюча порода – низинний торф потужністю понад 50 см на алювіальних пісках.

Рослинність – вологотрав'яна лучна (осока, комиш).

Полігон Северівка розташований на відстані 1 км від с. Северівка у напрямку до с. Лозниця в області поширення моренно-водно- льодовикових рівнин. Геологічну основу для останніх складають водопроникні харківські, київські, бучацькі та сеноманські кварцово-глауконітові піски. Ґрунтотвірними породами є водно-льодовикові піски середньої потужності. Це обумовлює ідентичність ландшафту полігона Северівка за фізико-географічними властивостями та умовами господарського використання ландшафту полігона Великі Кліщі. Відмінності пов'язані з більшою піщанистістю ґрунту. Вміст фізичної глини зменшується до 6–6,5 %, унаслідок чого ступінь підзолистості і вміст гумусу дещо зменшуються.

Моренні суглинки залягають на більшій глибині, ніж на полігоні Великі Кліщі, тому сліди глеюватості відзначаються лише в ґрунтотвірній породі та ілювіальному горизонті і мають вигляд плівкового озалізнення.

До 1986 р. ця територія використовувалась як поле польової сівозміни, нині це багаторічний переліг з природним сукцесійним бур'яно-злаковим різнотрав'ям. У зв'язку з посушливішими умовами (едафотоп – свіжий бір), ніж на інших науково-дослідних полігонах території Народицького району, продуктивність біомаси найнижча і становить до 0,2 кг сухої речовини з 1 м2.

На полігоні Северівка закладені дві дослідні ділянки. Ділянку № 5 вибрано на галявині поблизу соснового лісу. Біоценоз складається із розрідженого злакового різнотрав'я з молодими пагонами берези і сосни. Результати гамма-спектроскопічних досліджень ґрунтового профілю свідчать, що ця ділянка, хоч і не входить до сфери сільськогосподарського використання, була у 1986 р. розорана. Близькість її до лісу обумовлює значно більшу стрімкість розвитку сукцесійного процесу порівняно з ділянкою № 6. Відміни у морфології ґрунтового профілю незначні, але вони є. Насамперед це стосується структурованості генетичних горизонтів. На ділянці № 5 ілювіальний горизонт досить виражений і залягає на глибині 65–85 см. На ділянці № 6, що культивувалася в минулому, орний горизонт дещо більше гумусований, а ілювіальний горизонт залягає ближче до поверхні – на глибині 40–60 см. Наближення ілювіального горизонту до зеленої поверхні у культивованих ґрунтах відносно природних (в однотипних ландшафтах) є характерною закономірністю і пов'язане зі специфікою залягання водоносного горизонту' над відкритими і залісеними територіями – на полях рівень ґрунтових вод наближається до земної поверхні. Хімічні аналізи та фізико- хімічні показники малоконтрастні, але загалом відповідають наведеним морфолого-структурним ознакам.

Координати ділянки № 5: 51° 06' 48,5" пн. ш., 29° 04' 11" с. д. Потужність експозиційної дози 30 мкР • год-1. Ґрунт дерново-слабопідзолистий супіщаний (індекс – 9F). Ландшафт – моренно-водно-льодовикова рівнина з валунними моренними суглинками на глибині 2–7 м на водопроникних полтавських, харківських, київських, бучацьких і сеноманських кварц-глауконітових пісках (індекс 19а-19). Верхній структурний рівень рельєфу. Мікроландшафт – вирівняний, галявина біля лісу. Ландшафтно-геохімічна фація елювіальна, тип 111-2. Підстилаюча порода – водно-льодовикові піски середньої потужності. Рослинність – злакове різнотрав'я, посадка берези.

Координати ділянки № 6: 51° 06' 46" пн. ш., 29° 04' 06" с. д. Потужність експозиційної дози 16 мкР • год-1. Ґрунт дерново-слабопідзолистий окультурений (індекс по карті ґрунтів – 9F). Ландшафт – моренно-водно- льодовикова рівнина з валунними моренними суглинками на глибині 2 – 7 м на водопроникних полтавських, харківських, київських, бучацьких і сеноманських кварц-глауконітових пісках (індекс 19а). Верхній структурний рівень рельєфу. Мікроландшафт вирівняний. Ландшафтно-геохімічна фація елювіальна, тип І1І-2. Підстилаюча порода – водно-льодовикові піски середньої потужності. Рослинність – переліг (після 1987 р. не розорювали) – бур'яни, злакове різнотрав'я.

Полігон Лозниця розташований на відстані 2,5 км від с. Лозниця на північ. За ландшафтною приуроченістю цей полігон є аналогом полігона Северівка, але неораний, природний. Тип розвинутого тут ценозу зрілий і відповідає едафічним умовам соснових лісів чорнично-зеленомохівникових 9С1Б з численним підростом дуба, берези, осики, горобини, з орляком, чорницею та різноманітним злаково-вологотрав'яним травостоєм та мохом. Мала продуктивність біомаси (0,06 кг з 1 м2) пояснюється тим, що до проби не включено найбільше поширений в точці пробовідбору зелений мох.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району
  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви