Рослинність – переліг (після 1987 р. ділянку не обробляють); бур'яни: суріпка жовта, хвощ польовий, в'юнок польовий, осот польовий, волошка синя, грицики та ін., купини ситнику.
Полігон Народичі розташований поблизу смт Народичі в центральній частині широкої заплави на правому березі р. Уж. Він характеризує луговий різновид дернового ґрунтотвірного процесу. Материнськими породами є неоднорідні за механічним складом алювіальні піски, що залягають на водонепроникних сарматських строкатих глинах. У точці пробовідбору розвинуті дернові глейові супіщані ґрунти під осоково-вологотравними луками. Останні до 1986 р. використовували як культурне пасовище і не розорювали унаслідок численних понижень, де розвинуті процеси заболочування поряд із відкритими дзеркалами ґрунтових вод. У місці пробовідбору продуктивність біомаси становить понад 0,21 кг сухої речовини
Таблиця 3.12
| 0,60 | 0,40 | 1,0 | 0,13 | 1,00 | 7,00 | 100,61 |
| 1,21 | 0,49 | 0,69 | Н.в. | 0,56 | 5,67 | 99,50 |
| 0,55 | 0,40 | 0,90 | 0,15 | 0,10 | 1,76 | 100,25 |
| 0,26 | 0,30 | 0,90 | 0,13 | 0,50 | 4,65 | 100,13 |
| 0,67 | 0,40 | 0,89 | Н.в. | 0,39 | 1,99 | 99,51 |
| 0,50 | 0,30 | 1,20 | 0,17 | 0,05 | 1,35 | 100,01 |
| 1,50 | 0,30 | 0,80 | 0,50 | 0,60 | 42,00 | 100,38 |
| 0,67 | 0,35 | 0,40 | Н.в. | 1,01 | 3,85 | 99,50 |
| 0,60 | 0,30 | 0,70 | 0,35 | 0,80 | 7.40 | 100,30 |
| 2,55 | 0,25 | 0,60 | 0,40 | 0,80 | 51,80 | 100,00 |
| 2,00 | 0,44 | 0,80 | Н.в. | 5,90 | 31,61 | 99,51 |
| 0,26 | 0,25 | 0,60 | 0,15 | 0,36 | 3,40 | 100137 |
| 0,67 | 0,40 | 0,55 | Н.в. | 0,43 | 2,43 | 99,56 |
| 0,30 | 0,30 | 0,70 | 0,10 | 0,05 | 0,20 | 100,25 |
| 0,26 | 0,25 | 0,70 | 0,18 | 0,50 | 3,00 | 100,34 |
| 0,67 | 0,40 | 0,46 | Н.в. | 0,43 | 2,80 | 99,53 |
| 0,30 | 0,20 | 0,65 | 0,13 | 0,05 | 0,31 | 100,32 |
| 0,66 | 0,15 | 0,40 | 0,24 | 2,20 | 17,00 | 100,09 |
| 0,67 | 0,22 | 0,40 | Н.в. | 0,36 | 1,34 | 99,57 |
| 0,31 | 0,10 | 0,40 | 0,11 | 1,00 | 10,30 | 100,39 |
| 0,67 | 0,40 | 0,32 | Н.в. | 1,00 | 8,19 | 99,50 |
| 0,30 | 0,20 | 0,60 | 0,15 | 0,35 | 0,35 | 100,35 |
з 1 м2. Структура фунтового профілю свідчить про нестійкість гідробіологічного режиму р. Уж, міграцію його русла, внаслідок чого утворилася своєрідна шаруватість із сучасних і похованих дернових фунтів, розмежованих піщаними алювіальними наносами. Нестійкий режим заплави обумовлює грубий характер гумусу (втрати при прокалюванні становлять 22,9 %, гідролітична кислотність сягає 150 моль • г-1).
Хімічний склад та фізико-хімічні показники є типовими для дернового типу процесу фунтоутворення. Це в першу чергу збільшені, порівняно із дерново-підзолистими фунтами, кількості гумусу, фракції мулу, підвищення ємності катіонного обміну, здатності до нітрифікації, буферних властивостей. Глейові процеси відбуваються у режимі періодичної ЗМІНИ окисно-відновного потенціалу, що є характерною ознакою для ділянок річкових заплав підвищеного рівня з достатнім ступенем фільтрування та аерування підфунтового горизонту. За хімічними даними, цей різновид глейового процесу відбивається у різкому збільшенні у складі оглеєних шарів оксидів заліза (7–9 %), а морфологічно має вигляд контрастних червоних і рудих плям, бобовин, жорстви.
Координати ділянки № 3: 51° 1Г 44" пн. ш., 29° 05' 47,5" с. д. Потужність експозиційної дози 40 мкР • год-1. Ґрунт дерновий глейовий супіщаний (індекс на карті фунтів – 162а1). Ландшафт – річкова заплава (р. Уж) з алювіальними пісками на водотривких сарматських строкатих глинах. Індекс 34. Нижній структурний рівень рельєфу. Мікроландшафт – заплавний з блюдцеподібними і витягнутими пониженнями, часто з відкритим дзеркалом води. Ландшафтно-геохімічна фація – супераквальна, тип 1-3. Підстилаюча порода – сучасний алювій змінного механічного складу: від глинистих пісків до піщанистих середніх суглинків.
Рослинність – вологотрав'яна лучна низькоросла з окремими високими представниками злакових і ситникових; у мікрозападинах – осока і комиш.
Полігон Старе Шарне розташований поблизу східної околиці с. Старе Шарне на лівому березі р. Уж. У місці пробовідбору низька заплава відмежовується від першої надзаплавної тераси старим меліоративним каналом, але загалом ця територія не зазнавала меліорації і використовувалась до 1986 р. як високопродуктивний сінокіс. Нині це природна зволожена різнотравно-осокова лука з продуктивністю біомаси (за нашими даними) не менш ніж 0,36 сухої речовини з 1 м2.
Науково-дослідна ділянка закладена на типових низинних торфах потужністю понад 50 см, що перебувають у режимі постійного зволоження. Підстилаючою породою є алювіальні піски на водонепроникних сарматських строкатих глинах. Генетичний тип розвинутих тут фунтів кваліфікується як торф'яно-глейовий. Під торфом залягає в'язкий сіро-сизий оглеєний шар. Ґрунт багатий на поживні елементи, але останні знаходяться у токсичній для рослин закисній формі. На відміну від ділянки № 3, тут різко переважає відновлювальний різновид глейового процесу. Він також cyrfpo- воджується підвищеним вмістом заліза (3,5-4,2 %), але двовалентного. З оглеєністю пов'язаний синтез вторинних фунтових мінералів, переважно алюмоферосилікатів, але поглинальна здатність їх незначна. Участь фосфорних сполук, згідно з даними хімічного аналізу, у глеєутворенні незначна.
Головна роль глейового горизонту в міграційних процесах зумовлена його водонепроникністю. Він може бути екраном і геохімічним бар'єром або сприяти міграційному переміщенню речовини з водними потоками у напрямку природних або штучних дренувань.
Поглинальна здатність торфів полігону переважно пов'язана з вмістом гумінових кислот і є найбільшою серед усіх ґрунтів території Народицького району (див. табл. 3.11). Крім того, встановлений прямий зв'язок між поглинальною здатністю ґрунту і вмістом загального кальцію (у межах концентрації СаО у ґрунтах 1,5-5,0 %). У досліджуваних ґрунтах вміст СаО становить, за нашими даними, 2–2,6 %, що значно переважає такі показники на інших ділянках. Якщо концентрація кальцію в торфі сягає 4–5 %, він перебуває в обмінній формі, і тоді його валовий вміст дорівнює кількості обмінного. Якщо вміст кальцію понад 5 %, його необмінні форми представлені карбонатами. Із наведеного наукового факту можна зробити припущення про відсутність у торф'яно-глейових ґрунтах карбонатів, а також про співвідношення у поглинальному комплексі органічної та мінеральної складової. На відміну від стандартних значень pH для лугово-болотних ґрунтів, досліджуваний ґрунт характеризується підвищеною кислотністю (pH 5,3).
Координати ділянки № 4: 51° 13' 04" пн. ш., 29° 09' 45" с. д. Потужність експозиційної дози 30 мкР • год-1. Ґрунт торф'яно-глейовий (індекс на карті ґрунтів – 138). Ландшафт – річкова заплава (р. Уж) з алювіальними пісками на водонепроникних сарматських глинах (індекс 38). Нижній структурний рівень рельєфу. Мікроландшафт – низинне торфовище. Ландшафтно-геохімічна фація супераквальна, тип 1-3. Підстилаюча порода – низинний торф потужністю понад 50 см на алювіальних пісках.
Рослинність – вологотрав'яна лучна (осока, комиш).
Полігон Северівка розташований на відстані 1 км від с. Северівка у напрямку до с. Лозниця в області поширення моренно-водно- льодовикових рівнин. Геологічну основу для останніх складають водопроникні харківські, київські, бучацькі та сеноманські кварцово-глауконітові піски. Ґрунтотвірними породами є водно-льодовикові піски середньої потужності. Це обумовлює ідентичність ландшафту полігона Северівка за фізико-географічними властивостями та умовами господарського використання ландшафту полігона Великі Кліщі. Відмінності пов'язані з більшою піщанистістю ґрунту. Вміст фізичної глини зменшується до 6–6,5 %, унаслідок чого ступінь підзолистості і вміст гумусу дещо зменшуються.
Моренні суглинки залягають на більшій глибині, ніж на полігоні Великі Кліщі, тому сліди глеюватості відзначаються лише в ґрунтотвірній породі та ілювіальному горизонті і мають вигляд плівкового озалізнення.
До 1986 р. ця територія використовувалась як поле польової сівозміни, нині це багаторічний переліг з природним сукцесійним бур'яно-злаковим різнотрав'ям. У зв'язку з посушливішими умовами (едафотоп – свіжий бір), ніж на інших науково-дослідних полігонах території Народицького району, продуктивність біомаси найнижча і становить до 0,2 кг сухої речовини з 1 м2.
На полігоні Северівка закладені дві дослідні ділянки. Ділянку № 5 вибрано на галявині поблизу соснового лісу. Біоценоз складається із розрідженого злакового різнотрав'я з молодими пагонами берези і сосни. Результати гамма-спектроскопічних досліджень ґрунтового профілю свідчать, що ця ділянка, хоч і не входить до сфери сільськогосподарського використання, була у 1986 р. розорана. Близькість її до лісу обумовлює значно більшу стрімкість розвитку сукцесійного процесу порівняно з ділянкою № 6. Відміни у морфології ґрунтового профілю незначні, але вони є. Насамперед це стосується структурованості генетичних горизонтів. На ділянці № 5 ілювіальний горизонт досить виражений і залягає на глибині 65–85 см. На ділянці № 6, що культивувалася в минулому, орний горизонт дещо більше гумусований, а ілювіальний горизонт залягає ближче до поверхні – на глибині 40–60 см. Наближення ілювіального горизонту до зеленої поверхні у культивованих ґрунтах відносно природних (в однотипних ландшафтах) є характерною закономірністю і пов'язане зі специфікою залягання водоносного горизонту' над відкритими і залісеними територіями – на полях рівень ґрунтових вод наближається до земної поверхні. Хімічні аналізи та фізико- хімічні показники малоконтрастні, але загалом відповідають наведеним морфолого-структурним ознакам.
Координати ділянки № 5: 51° 06' 48,5" пн. ш., 29° 04' 11" с. д. Потужність експозиційної дози 30 мкР • год-1. Ґрунт дерново-слабопідзолистий супіщаний (індекс – 9F). Ландшафт – моренно-водно-льодовикова рівнина з валунними моренними суглинками на глибині 2–7 м на водопроникних полтавських, харківських, київських, бучацьких і сеноманських кварц-глауконітових пісках (індекс 19а-19). Верхній структурний рівень рельєфу. Мікроландшафт – вирівняний, галявина біля лісу. Ландшафтно-геохімічна фація елювіальна, тип 111-2. Підстилаюча порода – водно-льодовикові піски середньої потужності. Рослинність – злакове різнотрав'я, посадка берези.
Координати ділянки № 6: 51° 06' 46" пн. ш., 29° 04' 06" с. д. Потужність експозиційної дози 16 мкР • год-1. Ґрунт дерново-слабопідзолистий окультурений (індекс по карті ґрунтів – 9F). Ландшафт – моренно-водно- льодовикова рівнина з валунними моренними суглинками на глибині 2 – 7 м на водопроникних полтавських, харківських, київських, бучацьких і сеноманських кварц-глауконітових пісках (індекс 19а). Верхній структурний рівень рельєфу. Мікроландшафт вирівняний. Ландшафтно-геохімічна фація елювіальна, тип І1І-2. Підстилаюча порода – водно-льодовикові піски середньої потужності. Рослинність – переліг (після 1987 р. не розорювали) – бур'яни, злакове різнотрав'я.
Полігон Лозниця розташований на відстані 2,5 км від с. Лозниця на північ. За ландшафтною приуроченістю цей полігон є аналогом полігона Северівка, але неораний, природний. Тип розвинутого тут ценозу зрілий і відповідає едафічним умовам соснових лісів чорнично-зеленомохівникових 9С1Б з численним підростом дуба, берези, осики, горобини, з орляком, чорницею та різноманітним злаково-вологотрав'яним травостоєм та мохом. Мала продуктивність біомаси (0,06 кг з 1 м2) пояснюється тим, що до проби не включено найбільше поширений в точці пробовідбору зелений мох.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району“ на сторінці 3. Приємного читання.
