Проблеми інтеграції у світову та європейську економіку й фінансову систему стали для України визначальними. Важлива складова інтеграційних процесів - європейська грошова система, яка динамічно розвивається.
М. Тетчер у своїх мемуарах зазначила: "Єдина європейська валюта приречена на економічний, політичний і соціальний провал, хоча точні строки, обставини і наслідки цього поки неможливо назвати.
... Врятувати євро неможливо,... оскільки самі основи існування зони євро "є хибними від початку".
Одначе ця думка на європейських теренах не є домінантною.
У цій темі розкриваються основні риси та елементи грошово-банківської системи Європи, сутність запровадження нової світової валюти - євро, яка започаткувала триполюсну міжнародну валютну систему. У світлі закордонного досвіду з'ясовуються перспективи української гривні в умовах після запровадження євро і фінансово-економічної глобалізації.
Основні риси та елементи грошово-банківської системи Європи
Банківська система - сукупність різноманітних банківських інститутів у їх взаємозв'язку та взаємодії, що є складовою частиною кредитної системи. Кредитна система об'єднує банки та небанківські фінансово-кредитні інститути (лізингові, факторингові, інвестиційні, страхові, фінансові компанії, пенсійні фонди, ломбарди, каси взаємної допомоги).
Основна ланка кредитної системи - банки. До них належать установи, що акумулюють кошти, надають кредити, здійснюють розрахунки, облік векселів та цінних паперів, проводять операції з золотом тощо. За функціями і характером виконуваних операцій банки переділяються на емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, ощадні та ін.
У нашій країні функціонує дворівнева банківська система. На першому рівні діє центральний банк (Національний банк України), на другому - комерційні банки різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності. Банки в своїй основі є фінансовими установами, які здійснюють функції кредитування і розрахунків, проводять активні й пасивні операції: пасивні здійснюють посередництво у платежах і утворюють фонди кредитування, активні кредитують клієнтів із метою отримання прибутку.
Завдяки банкам роль кредиту сьогодні не обмежується стимулювальним впливом на підприємницьку діяльність економічних суб'єктів, вона піднеслася на якісно новий рівень. Кожен власник суми вільних грошей має можливість будь-коли віддати їх у вільне володіння у формі депозиту, грошової суми або іншої цінності. Водночас кожен суб'єкт може отримати на певних умовах гроші в банку. Такі дії характеризують ринкову економіку як розвинену.
У світі розрізняють дві основні фінансово-кредитні системи: англосаксонську та німецьку.
Банківська система Німеччини має дворівневу структуру: центральний банк (Бундесбанк) і комерційні банки, що переділяються на універсальні та спеціальні (див. Рис. 17.1.1).
До універсальних належать великі банки Німеччини: Deutsche Bank, Hypo Vereinsbank, Dresdner Bank und Commerzbank; 220 регіональних банків та інших кредитних установ (наприклад, Berliner Bank); 79 філій іноземних банків (наприклад, The Fuji Bank, Morgan Guaranty Trust Comp, of New York); 58 приватних банкірів (наприклад, Merch, Finck & Co. oder Bankhaus Lampe).
Універсальні банки створено як приватні кредитні установи, хоча більшість функціонують як товариства. Від 1976 р. створення банків у формі приватних одноосібних кредитних установ не дозволяється. Діють 534 ощадні каси, які обслуговують муніципалітети й
округи, 12 жироцентралей (частина має назву "земельні банки") та Німецька жироцентраль - Deutsche Kommunalbank, який є центральним банком усього сектора ощадних кас. Крім того, функціонують 1623 місцеві публічно-правові кредитні установи у формі зареєстрованих товариств, що їх досить часто називають народними банками (Volksbanken) або Райффайзен-банками (Raiffeisenbanken), 2 регіональні публічно-правові центральні банки та Німецький публічно-правовий банк AT (Deutsche Zentral-Genossenschafts-bank - DZ Bank AG) як центральний банк у цьому секторі. Останні створено у формі акціонерних або інших товариств.
Спеціальні банки надають особливі послуги, наприклад, іпотечні кредити, позики державним установам, фінансують будівництво приватних будинків і придбання іншого нерухомого майна.
До спеціальних належать також спеціалізовані кредитні установи, наприклад, Кредитна установа для відбудови [Kreditanstalt fiir Wiederaufbau (KfW)], основною метою якої є фінансування експорту Німеччини в Україну та підтримка інвестиційних процесів у нашій державі.
Визначальна роль у здійсненні всього комплексу заходів у сфері грошового обігу та кредитних відносин, незалежно від системи, належить центральному банкові, зокрема в Німеччині - Бувдесбанкові, структура і стратегія якого стала базою для створення Європейського центрального банку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
