Класифікація грошей у Стародавньому Римі

Історія грошей і банківництва

Особливістю римської монетної системи було те, що в ній важливу й самостійну роль відігравали мідні (бронзові) монети. У Середній Італії міді споконвіку відводилася роль грошового металу. У праісторичних похованнях біля руки померлого було знайдено шматки необробленої міді. Згодом в обігу з'явилися зливки (бруски) бронзи, поверхню яких почали оздоблювати примітивним зображенням або орнаментом. Коли ж у другій половині IV ст. до н. е. почався випуск римських монет, металом для їх виготовлення послужила традиційна мідь. Завдяки грецьким колоністам карбування монет поширилося з Греції на Сицилію, Південну Італію, яку називали у той час Великою Грецією. Тут, до речі, були поширені срібні статери - римсько-кампанські монети масою 6,82 г, що становили немовби перехідний стан до карбування римських монет.

Перші римські монети (великі литі кружальця з міді, бронзи) почали виготовляти близько 338 р. до н. е. на основі прийнятої в Римі та Середній Італії торговельної системи ваг. Одиницею маси була лібра - римський фунт, і тому перша монета - ас - важила цілий фунт і називалась асом лібральним. Це був оський фунт, який важив 272,88 г. Згодом в основу всієї монетної справи було покладено фунт вагою 327,4 г. Окрім аса, виготовлялися й менші номінали: семіс, трієнс, квадранс, секстанс, унція (див. Таблицю 3.2.1).

Таблиця 3.2.1

Характеристики римських монет різних номіналів

Характеристики римських монет різних номіналів

Коли близько 269 р. до н.е. почалося карбування римських срібних монет (питання про початок карбування перших римських мідних і срібних монет, а також роки проведення реформ ще й досі дискутуються), ас і менші номінали вже не відпивалися, а карбувалися. При цьому масу аса було зменшено у шість раз (до 54,59 г).

Відтоді римська монетна справа базувалася на однаковій основі. Срібний денарій, карбування якого почалося в 214-211 pp. до н. е., важив 4,55 г (1/72 римського фунта) і містив 10 асів. Одночасний обіг срібних і мідних монет спирався на тодішнє співвідношення вартості цих металів як 1:120. Таке співвідношення відповідало ціні металів у торгівлі. Крім денарія, зі срібла карбувалися квінарій, сестерцій і вікторіат (див. Таблицю 3.2.2).

У 217 р. до н. е. (за іншими даними - 155 р. до н. е.) відбулася реформа, за якою маса денарія зменшилася до 3,9 г (1/84 фунта), маса аса - до однієї унції (27,28 г). Змінилося також співвідношення між денарієм та асом. Денарій містив уже не 10, а 16 асів, і тому квінарій дорівнював 8, а сестерцій - 4 асам. У цих умовах співвідношення срібла і міді 1:112 могло ще відповідати ринковій вартості

Таблиця 3.2,2

Характеристики монет Стародавнього Риму

Назва монетиМаса, гМаса, скрупулКількість асівПозначення номіналуЗображення на монеті
Лицевий бікЗворотний бік
Денарій4,55410XГолова РомиДіоскури на конях
Квінарій2,27525VГолова РомиДіоскури на конях
Сестерцій1.13712.5IISГолова РомиДіоскури на конях
Вікторіат3,4137.5Голова ЮпітераВікторія 3 трофеями

обох металів. Надалі маса денарія залишалася без змін і такою перейшла в імператорську епоху, але ас іще раз у період республіки (89 р. до н. е.) зменшився вдвічі й дорівнював половині унції - 13,64 г (1/24 фунта). Отже, співвідношення вартості срібла і міді (1:56) вже не відповідало ринковій вартості металів, тому мідна (бронзова) монета мала вже умовний (кредитний) характер. Золоті монети в період республіки карбувалися рідко.

Значні зміни в монетній справі Риму сталися за правління імператора Августа (30 р. до н. е. - 14 р. н. е.). Уже систематично випускалися в обіг золоті монети. Золотий ауреус карбувався в кількості 40 штук із фунта масою 8,19 г кожний і дорівнював 25 денаріям. Поряд з бронзою з'явився інший вид мідного сплаву - аурихалку, з якого карбувалися більші номінали: сестерцій (27,28 г), що дорівнював 4 асам, і дупондій (13,64 г), що дорівнював 2 асам.

У 214 р. імператор Марк Аврелій Антон і н (Каракал л а) започаткував карбування нових срібних монет - антонініанів, які були дещо важчими від денаріїв (4,7-5,3 г), але за номінальною вартістю відповідали двом денаріям.

За імператора Діоклетіана (284-305 рр.) вміст срібла в монетах становив 2-3%. Цей правитель відновив карбування якісних золотих і срібних монет, припинив емісію антонініанів та започаткував випуск бронзових монет - фолісів, які важили 9-13 г та обслуговували дрібну торгівлю.

У той час почалося масове псування високопробних доти срібних монет. Додавання до срібла домішок інших металів (лігатури) призвело до того, що під кінець II ст. у срібній монеті було менше 50% чистого срібла, а в другій половині НІ ст.- ще менше. Часто серцевина монети була мідною, лише зверху вкрита тонким шаром срібла. Це було офіційним фальшуванням монет.

Деяка стабілізація у грошовій справі відбулася за Константина І. Від 314 р. він запровадив у західній половині імперії, а від 324 р. по всій імперії карбування золотого соліда масою 4,55 (1/72 фунта), який став основною монетою і лічильною одиницею держави. Крім соліда з золота, карбувалися також його половинки - семіси і треті частини - трієнси (треміси). Із срібла за часів Константина карбувалися міліарисій, що за цінністю дорівнював 1/1000 золотого фунта, і сипіква, яка дорівнювала 1/1728 фунта. При цьому 24 силікви відповідали одному соліду.

Отож, монетна система Стародавнього Риму досягла великої різноманітності та розвитку. Вона безпосередньо вплинула на розвиток грошової справи інших держав і народів.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація грошей у Стародавньому Римі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі
  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки