Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

Історія грошей і банківництва

Фінансування військових видатків під час Другої світової війни спричинило значне зростання грошової маси в країнах-учасницях. Після її закінчення в багатьох європейських державах відбулися реформи з метою впорядкування грошових систем. Не став винятком і Радянський Союз, в якому за 1941-1945 рр. кількість грошей в обігу збільшилася в 4 рази і зросла до 74 млрд руб.

Грошова реформа передбачала кілька заходів. Так, карткову систему мали скасувати ще 1946 р. Але неврожай, спричинений посухою, унеможливив проведення цього заходу. Натомість у кінці 1946 р. було введено єдині ціни, які становили певний середній рівень між високими комерційними та низькими пайковими.

14 грудня 1947 р. Рада Міністрів СРСР та найвищий партійний орган ЦК ВКП (б) прийняли постанову "Про проведення грошової реформи і скасування карток на продовольчі й промислові товари". Реформа передбачала заміну старих грошових знаків на нові за курсом 10 до 1. При цьому не підлягали обмінові металеві монети, які далі приймалися за номінальною вартістю.

За підготуванням грошової реформи стежив Й. Сталін. Дослідники вважають, що завдяки йому купюри нового зразка дещо нагадували банкноти Російської імперії. В обіг надійшли такі грошові знаки:

• державні казначейські білети номінальною вартістю 1, 3 і 5 руб., які забезпечувалися всім багатством СРСР;

• білети Державного банку, які забезпечувалися золотом, коштовними металами та іншими активами цієї установи номінальною вартістю 10,25,50 і 100 руб.

Обидва види грошових знаків емітувалися Державним банком СРСР, який мав монополію на цей вид діяльності, та мали однакову платіжну силу.

Грошова реформа також передбачала переоцінювання вкладів населення в ощадних касах і Державному банку. При цьому обмінові не підлягали вклади сумою менше 3000 руб. До речі, їхня частка у структурі депозитів складала 80%. Для інших установлювалися такі співвідношення: вклади в розмірі від 3 до 10 тис. переоцінювалися за курсом 3:2, а більше 10 тис- 2:1. Захід було проведено попри той факт, що, за даними Державного банку СРСР, 1947 р. на вкладах містилося лише 15% грошових заощаджень населення. Залишки на рахунках державних установ переоцінюванню не підлягали. Це не стосувалося лише колгоспів і кооперативних організацій. їхні кошти, що були в банках, переоцінювалися за курсом 5:4.

Ще однією складовою грошової реформи 1947 р. стала конверсія всіх державних позик, крім Другої державної позики відновлення і розвитку народного господарства СРСР 1947 р. Старі облігації підлягали обмінові на облігації нової двопроцентної позики 1948 р. за курсом 3:1. Виняток було зроблено для виграшних облігацій позики 1938 p., які обмінювалися на облігації державної трипроцентної виграшної позики або викуповувалися ощадними касами за курсом 5:1.

Скасування карткової системи, передбачене грошовою реформою, було погано підготоване. Недостатні запаси товарів стали причиною великого голоду, який спостерігався в країні у 1947-1948 pp. і оминув лише великі міста.

Реформа тривала від 16 по 29 грудня 1947 р. Після її проведення грошова маса скоротилася до 16 млрд руб., причому обміняли 37,2 млрд руб. Ще майже 30 млрд залишилося на руках у населення. Реформа мала конфіскаційний характер, оскільки не перерахували заробітків, стипендій чи пенсій. Крім того, невелика її тривалість спричинила масову спекуляцію, паніку й величезні черги.

Зменшення кількості грошей в обігу дозволило з часом знизити ціни на товари широкого вжитку. Це збільшило купівельну спроможність рубля та зумовило зростання його офіційного курсу стосовно до іноземних валют. 1 березня 1950 р. Рада Міністрів СРСР прийняла постанову "Про переведення курсу рубля на золоту основу і про підвищення курсу рубля стосовно до іноземних валют", за якою встановлювався золотий вміст рубля на рівні 0,222168 г щирого золота, внаслідок чого один долар США уже дорівнював 4 руб.

У 1957 р. сталися деякі зміни в оформленні радянських грошових знаків. Необхідно було змінити герб СРСР, бо після перетворення Карело-Фінської PCP на Карельську АРСР з 16 до 15 зменшилася кількість перев'язок, що охоплювали снопи пшениці. Відповідно зменшили кількість написів "один рубль" мовами союзних республік.

Бурхливий розвиток економіки СРСР, який спостерігався протягом 50-х років XX ст., спричинив зростання грошової маси. З метою її обмеження було проведено грошову реформу, яка оголошувалася 4 травня 1960 р. постановою Ради Міністрів "Про зміну масштабу цін і заміну грошей, що перебували в обігу, на нові". Вона передбачала деномінацію рубля за курсом 10:1. За таким ж співвідношенням переоцінювалися вклади, заробітна платня та інші платежі. З 1 січня 1961 р. в обіг надійшли нові грошові знаки номінальною вартістю 1, З, 5,10, 25, 50 і 100 руб., а також монети з номіналами 1,2, 3, 5, 10, 20, 50 коп. і 1 руб. Реформа тривала протягом трьох місяців. В обігу залишилися старі 1,2 і 3 копійки, що не підлягали обмінові.

Купюри, введені грошовою реформою 1961 p., залишалися в обігу до 1991-1992 pp. Вперше відбулась уніфікація їхнього розміру. З метою полегшення рахування за допомоги автоматів однаковими за величиною стали 3 і 5,10 і 25, 50 і 100 руб.

Золотий вміст рубля зріс до 0,987412 г щирого золота. Один долар відповідав 90 радянським копійкам. 1 січня 1972 р. курс долара становив приблизно 83 коп., а на початку 80-х років - 60 коп. Але це не відображало реального попиту на американську валюту, оскільки на "чорному" ринку її курс становив 3-6 руб.

Першу пам'ятну монету СРСР було вироблено 1965 р. з мідно-нікелевого сплаву номінальною вартістю 1 руб. Вона була присвячена 20-й річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні. Попервах емісія пам'ятних та ювілейних монет мала епізодичний характер, але у 80-х роках були започатковані серії на честь Олімпійських ігор у Москві, видатних діячів науки, культури і мистецтв, пам'ятників архітектури, Давньоруської держави та ін.

У 1990 р. Рада Міністрів Української PCP відзначала зростання грошових доходів, які не забезпечувалися товарною масою, вивіз товарів за кордон, поширення спекуляції. З метою захисту інтересів споживачів, особливо соціально незахищеного населення, 22 жовтня було прийнято постанову "Про захист споживчого ринку в Українській PCP", яка передбачала з 1 листопада продаж продовольчих і непродовольчих товарів здійснювати з використанням карток споживача з купонами. Виняток було зроблено для громадського харчування, продажу книжок, газет і журналів, товарів для новонароджених, продуктів дитячого харчування, обслуговування в комерційних і комісійних магазинах, аптеках, на аукціоні, оплати послуг та ін. Крім того, передбачалося, що продаж товарів вартістю понад 1500 крб. мав здійснюватися без карток споживача, але за чеками Ощадбанку тільки жителям республіки.

Отже, з 3 листопада 1990 р. раз на місяць, крім рублевої готівки, громадяни отримували листи з купонами на суму 70% "їхніх грошових доходів після оподаткування. Вони повинні були давати їх продавцеві в магазині, який відрізав від листа купони на суму покупки. Поряд із цим оплата здійснювалася рублями. Картки споживача відрізнялися кольором та загальною сумою (20, 50, 75, 100 і 200 крб.). До кожного листа додавалися купони різних номіналів (І, 3, 5, 10, 25 і 50 крб.), які окремо від листа були недійсними.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни
  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки