Гроші та банківництво в Ольвії

Історія грошей і банківництва

На зламі VII-VI ст. до н. е. на території сучасного селища Парутине мілетці заснували Ольвію. Протягом століття вона стала не тільки типовим грецьким полісом, а й вагомим виробничим і торговельним центром. Ольвія швидко поширила свої впливи на навколишні поселення, зокрема на Березань - першу грецьку колонію, засновану в 645-644 рр. до н. е.

Найбільш поширеним на території Північного Причорномор'я в період заснування Ольвії був культ бога Аполлона Лікаря. Тогочасні традиції вимагали на новоосвоєних територіях будувати храм божеству і приносити йому дари. Оскільки атрибутами Аполлона Лікаря були лук і стріли, пожертвування мали вигляд стріл, які згодом стали виконувати роль грошових знаків. Вони відливалися з бронзи і важили приблизно 5,3 г.

У третій чверті VI ст. до н. е. в Ольвії став популярним культ Аполлона Дельфінія. Цим пояснюється факт виникнення нових грошей у формі дельфінів. Вони перебували в обігу паралельно зі стрілами за співвідношенням 10:6. Важили дельфіни 3-3,5 г. Обидва види грошей були результатами приватних емісій, оскільки приватними мусять бути пожертвування. Вони залишалися в обігу до кінця IV ст. до н. е.

У першій половині V ст. до н. е. розпочалося економічне піднесення Ольвії, наслідком якого став полісний випуск грошей у вигляді монет. Близько 480-470 рр. до н. е. відбулася емісія бронзових асів вагою 54-76 г із зображенням голови Афіни Паллади і дельфіна на одному боці та колеса - на зворотному. Якщо скористатися найбільш правдоподібною для Ольвії мілетською ваговою системою, то ці аси мали дорівнювати 12 стрілам або 20 дельфінам.

Протягом наступних 50 років у місті далі випускали бронзові литі аси вагою 127,66,71 і 23-24 г.

У 440-430 рр. до н. е. відбулася емісія срібних монет, на яких на аверсі був зображений Геракл у шкурі лева, що стояв на коліні й напинав тятиву лука, та напис EMINAKO, а на реверсі - колесо у втиснутому квадраті з дельфінами по боках. Останнє зображення пояснюють можливим злиттям культів обох Аполлонів. Напис на монетах, вочевидь, означав ім'я магістрата. Важили вони 7,85- 11,74 г і могли прирівнюватися до статерів егінської монетної системи.

З метою припинення функціонування приватних стріл і дельфінів влада міста винесла рішення про цілковиту заміну їх державними монетами. Так у 438-410 рр. до н. е. з'явились аси з написом APDН та зображенням голови їоргони на одному боці та орла на дельфіні - на зворотному. Відомі їхні три вагові групи: 104-138 г, що відповідали 1/96 частині кізикіна, 21-34 г (1/384 частина) та 10-16 г (1/768). Слово на монеті було складено з перших складів давньогрецьких слів АРΔIΣ (стріла) і IXΘΥΣ (риба). За іншою, менш ймовірною, версією цей напис слід читати як ХАРІ і розуміти його як початок одного з кількох грецьких імен (наприклад, Харікл, Харіген і т. д.). Крім того, були випущені дельфіни з написом АПІХ:O де остання буква ймовірно означала назву міста. Дельфіни і стріли, які відповідали цим еталонам, обмінювалися як грошові знаки. Крім того, в обіг надійшли дельфіни з написом ©Y, що мало означати давньогрецьке слово ΘΥΩPA ертва). Вони виконували сакральну функцію паралельно з випущеними попередньо дрібнішими дельфінами. Отже, держава намагалася взяти під свій контроль випуск вотивів (жертвопринесень).

На 410-400 рр. до н. е. припав випуск срібних монет вагою 0,91 і 0,51 г, що відповідали оболам і геміоболам егінської монетної системи з написом ОЛВІ. Трохи згодом, у 400-380 рр. до н. е. тривала емісія бронзових асів, які важили 18-27 г і містили зображення, подібні до попередніх випусків, та напис ОЛВІ.

Першою половиною IV ст. до н. е. датовано декрет Каноби, який регулював грошовий обіг в Ольвії. Його статті були витесані на мармурових стелах поряд із подібними документами інших грецьких міст. На територію полісу можна було ввозити будь-які золоті та срібні монети, але вони підлягали обов'язковому продажеві за оль-війські срібні та мідні гроші. При цьому курс обміну встановлювався за угодою. Виняток становили електрові кізикіни, які продавалися за 10,5 ольвійських статерів.

Операції купівлі-продажу іноземних валют здійснювалися на спеціальному місці, де відбувалися народні збори (на камені в екле-сіастерії). Така практика обміну грошей на агорі походила зі Стародавньої Греції. Ольвійські міняйли, як і їхні грецькі колеги, суворо стежили за правдивістю іноземних монет. Для припинення обігу фальшивих грошей використовувалися пробірні камені, що давали змогу перевірити якість коштовних металів, із яких було зроблено монети. Порівнюючи сліди на камені, що залишалися від еталону міняйла, та монету, яка перевірялася, можна було переконатися, правдивий чи фальшивий іноземний або ольвійський грошовий знак.

Перше карбування монет в Ольвії відбулось у другій чверті IV ст. до н. е. Саме до того часу відносять випуск мідних асів із зображенням голови Деметри, орла на дельфіні та скорочення імен на багатьох із них. Дослідники вважають, що монети з іменами карбувалися від імені приватних осіб, а безіменні - за рахунок поліса.

їх заступили литі аси, на яких були зображені: голова Деметри в фас, орел на дельфіні, напис ОАВІН, а також окремі букви (А, В, повернута в протилежний бік, Г, Д, Е, У) та символи "зірка" і "колос" на деяких із них. Учені вважають, що таким чином почався храмовий випуск: монети з колосом емітувалися храмом Деметри, а з восьмикутною зіркою - Аполлона Дельфінія. Монети без таких символів приписують полісному карбуванню.

Паралельний випуск монет - містом і храмами - тривав у 330-310 рр. до н. е. Особливістю цього періоду була поява в обігу одночасно золотих, срібних і мідних монет, на яких збереглися попередні зображення. На більшості монет усіх номіналів містяться скорочення імен, монограми та окремі літери. До храмів, що здійснювали емісію грошей, долучилися культи Посейдона, Борисфена та Аполлона Лікаря.

Згодом храмове карбування припинилось, і відбувся поступовий перехід золотих і срібних монет на одну аттичну вагову систему та встановлення співвідношення золота та срібла, подібного до грецького,- на рівні 1:10. Доти срібні монети випускалися за самоською ваговою системою, араціо було на рівні 1:12,17.

300-280 рр. до н. е. датовано період випуску борисфеніе - бронзових монет, на яких були зображені бородате річне божество Борисфен, повернутий вліво, на аверсі та скіфська зброя (горит і сокирка), напис ОАВІО, доповнений різноманітними літерами й монограмами,- на реверсі. За аттичною ваговою системою ці монети відповідали дихалкам.

Борисфсни були витручені срібними монетами вагою 7,9 г та 1,99-4,17 г, які можна вважати дидрахмами та драхмами родоської вагової системи. Оскільки на монетах є скорочення імен, можна припустити, що це було приватне карбування.

Три номінали мідних монет, які надійшли в обіг у 270-260 рр. до н. е., випускалися від імені колегії Семи - одного з керівних органів полісу, який розпоряджався священною скарбницею.

Наступні роки III ст. до н. е. характеризувалися чергуванням емісії срібних і мідних монет, що карбувалися за аттичною монетною системою. Саме тоді став популярним культ Геракла, голову якого можна побачити на аверсі монет. Наприкінці століття ольвіополіти перейшли на родоську монетну систему.

Від початку II ст. до н. е. Ольвія перебувала під впливом скіфської держави, зберігаючи при цьому певну політичну незалежність. На початку другої половин II ст. до н. е. тут карбував свої мідні монети скіфський цар Скилур. Вони містили зображення самого володаря, грецьких богів і богинь, скіфських воза та різноманітної зброї. Траплялися також написи, що означали ім'я й титул Скилура та назву міста ОЛВІО.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гроші та банківництво в Ольвії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії
  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки