Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Історія грошей і банківництва

Наприкінці XVIII ст. більшість українських земель потрапила під владу Росії. Поза російським кордоном залишалися тільки західні землі - Галичина, Буковина й Закарпаття, що належали монархії Габсбургів.

Українські землі, що перебували у складі Російської імперії, цілковито підпадали під царську владу. Внаслідок цього українці були позбавлені будь-якої можливості самостійно творити свою долю. Це поширювалося на всі сфери господарського життя і, зокрема, на фінансово-кредитні відносини. Монопольним правом на регулювання фінансових потоків на території всієї новоствореної держави володів царський уряд на чолі з самодержавцем. Тому будь-яка економічна реформа, що здійснювалася російським урядом, безпосередньо поширювалася на ту частину українських земель, що перебували у складі Російської імперії. Така ситуація тривала до першої світової війни.

Структура монетного господарства України як складової Російської імперії

Наприкінці XVIII ст. грошова система, що склалася після грошової реформи Петра І, поширилася на всі терени Лівобережної України. В обігу почали з'являтися російські срібні, мідні й золоті монети, які поступово витрутили польські й татарські.

Перші спроби реформування грошової системи, які безпосередньо відобразилися на грошовому обігу на українських землях, були здійснені Катериною II (1762-1796 рр.). Вона поповнила грошовий обіг першими паперовими грошима - асигнаціями (про які детальніше розповідається у наступному параграфі), а це сприяло надходженню до монетної системи додаткової кількості мідних монет великої ваги для покриття випущених паперових грошей. Археологічні знахідки на території України скарбів пудової ваги, до яких входили мідні російські монети, засвідчили їхнє широке використання у грошовому обороті.

Особливою популярністю тоді користувалися нідерландські золоті монети. Російський уряд протягом більш як 100 років карбував імітації голландських дукатів. Ці монети, "лобанчики", викарбовувалися для закордонних платежів, ними також виплачували жалування військам у Середній Азії, на Кавказі, у Царстві Польському. Карбували дукати спершу з 1768 р. по 1806 р., а потім знову по десятирічній перерві. І хоча 1849 р. в Голландії випуск таких монет припинився, в Росії їх продовжували карбувати тільки з цією датою. І лише публічне обурення в 1868 р. голландського уряду стало остаточною причиною припинення карбування дукатів в Росії.

У1787 р. під час оглядин Катериною II завойованих земель за наказом князя Потьомкіна-Тавричеського було викарбувано срібні монети номіналом 2, 5, 10 і 20 копійок. На лицевім боці було зображено вензель Катерини 11, вміщено текст "Царица Херсонеса Таврического" і дату - 1787. На зворотнім боці - цифри номіналу, під якими містилися літери "Т, М.", що означало "Таврическая монета". На них було проставлено крапочки, кількість яких допомагала з'ясувати неписьменним їхню вартість. Але ці гроші в обіг не потрапили.

За царювання Павла І (1796-1801 pp.) зовнішній вигляд срібних монет зазнав певних змін. Із срібного рубля зникли портрети, їх заступив девіз лицарів ордену тамплієрів: "Не нам, не нам, а імені твоєму". На аверсі срібних монет було зображено вензель Павла І в одну літеру у формі хреста з коронами і вміщено текст "Монета. Цена рубль". Внизу зазначалася дата випуску. На реверсі - картуш із девізом, літери "О. М.", що означали ініціали мінцмейстера Осипа Мейджера (1789-1801 pp.) і "М. Б." - монета банківська.

На срібних 5 і 10 копійках містився вензель Павла І в одну літеру "П І" з короною, а на звороті - номінал і дата, під якою дві пари літер: "С. П." - Санкт-Петербурзький монетний двір, а нижче "О. М." - Осип Мейджер .

За Олександра І (1801-1825 pp.) зображення на монетах знову дещо змінилися. На лицевім боці з'явився герб Росії іншої різновидності: на плечі орла накинуто ланцюг ордена Андрія Первозванного, текст "Монета рубль" і дата. На зворотнім боці містився текст "Государственная Российская монета рубль", а внизу - літери "СПБ", що означали монетарню Санкт-Петербурга. Від 1812 р. на монетах почали вказувати ще й вагу.

У 1810 р. почалося карбування мідних монет - 16 рублів із пуда. Карбували їх номінальною вартістю 1/4, 1/2, 1, 2 і 5 копійок.

За часів Олександра І в Росії починаючи з 1815 р., карбували монети для Польського королівства. У перші роки було випущено І, З, 5,10 грошів і 2,5 злотих. У 1821 р. з'явилася золота монета 10 злотих. 1 і 3 гроші карбувалися з міді; 5 і 10 грошів, а також 1,2,5,10 злотих - із срібла, а 10, 25 і 50 злотих - із золота. Написи на монетах було зроблено польською мовою. На лицевім боці містився портрет Олександра І, а на зворотнім - герб Росії та вартість номіналу, внизу - текст "Зі срібла (або міді) місцевої", тобто польської. Карбували їх до 1841 р. з деякими змінами в зображеннях, але завжди з портретами Олександра 1. Згодом для зручнішої лічби написи на монетах почали робити двома мовами: російською та польською. Хоча нові монети випускалися для Польщі, вони все ж таки потрапляли на територію України та використовувались як платіжний засіб. Були вони таких номіналів; у сріблі - 15 коп.= І злотому, 20 коп.= 40 грошам, 25 коп.= 50 грошам, 30 коп.= 2 злотим, 3/4 рубля = 5 злотим, 1 руб. 50 коп.= 10 злотим. На лицевім боці - герб Росії, на зворотнім - вартість і дата випуску. Карбували їх до 1850 р.

Після смерті Олександра І у 1825 р. викарбували срібний константинівський рубль - найрідкіснішу і найвідомішу в нумізматичних колах російську монету. На аверсі монети зображено чоловічий профіль, під ним дата - "1825", навколо напис - "Б. М. Константинъ І имп. и сам. всеросс.", що означає: "Божою милістю Константин І імператор і самодержавець всеросійський". На реверсі - державний герб Російської імперії - двоголовий орел із регаліями в облямівці з лаврового вінка. Під орлом три літери - С. П. Б. - знак Петербурзького монетного двору, де було відкарбовано монету. По колу монети напис: "Рубль. Чистого серебра 4 золоти. 21 доля". На гурті міститься така інформація: "сер. 83 І/З пробы 4 зол. 82 14/25 доли", тобто вказано пробу і вагу монети у старовинних метрологічних вимірах - золотниках і долях. У сучасних вимірах вага монети становила 20,73 г.

Цікавим є той факт, що імператора Константина в Росії ніколи не було. Він відмовився від трону на користь молодшого брата Миколи. Проте публічного оголошення відмови у Москві не пролунало, оскільки Константин не бажав покидати Варшаву. Протягом двох місяців, під час яких відбувалося листування між братами, було викарбувано срібний рубль із портретом Константина. Вагу і пробу монети, зміст гуртового напису та оформлення монетного поля було витримано у традиціях, характерних для російської нумізматичної продукції 1798-1885 рр. Первинний тираж константинівського рубля - сім екземплярів, п'ять із яких - з гуртовим написом, а два - без нього.

За царювання Миколи І (1825- 1855 рр.) в Російській імперії розпочалося карбування монет із платини, адже у ЗО-40-х роках XIX ст. ця держава була одним із найбільших ЇЇ постачальників на світовий ринок. Так, у 1828-1845 рр. було випущено в обіг платинові монети вартістю 3, 6 і 12 рублів. Розмір їх був, як у срібних монет номіналами 25,50 копійок і одного рубля, але вага була іншою і становила відповідно 10,20 і 40 г платини. На лицевім боці було зображено герб Росії, а на зворотнім - напис "12 рублей на серебро. 1841" і текст: "Чистой уральской платины 9 зол. 68 дол.".

Наявність у грошовому обігу надмірної кількості паперових грошових знаків, спричиненої частими емісіями для покриття військових витрат, призвела до значних Інфляційних процесів, що спричинило розлад грошово-кредитної системи. Спроби проведення урядом дефляції практично не давали жодних результатів. На часі стало здійснення грошової реформи, яку й провів міністр фінансів Є. Ф. Канкрін. її основними завданнями були відкрита девальвація асигнаційного рубля та введення срібного монометалізму.

Початком реформи став маніфест від 1 липня 1839 р. під назвою "Про влаштування грошової системи". Згідно з цим документом від 1 січня 1840 р. головним платіжним засобом ставав срібний рубль із вмістом у 4 золотники 21 долю щирого срібла. Всі угоди купівлі-продажу мали укладатися тільки у сріблі. Так цей метал було покладено в основу грошової системи Російської імперії.

Після проведення грошової реформи цікаві зміни сталися в монетній лічбі в Росії. Нова трьохкопійкова монета, яка відповідала старим 10 копійкам, отримала назву "гривенний". Нову копійку в деяких місцевостях почали називати "алтин". Двохкопійкову монету, яка дорівнювала 7 дореформеним копійкам, називали "семиш-ник" (семитка, семак). В Україні теж зреагували на співвідношення нових і старих номіналів. Нова денга - "денежка" (1/2 копійки) стала називатися шагом, 3 копійки - гривнею, а срібна монета в 10 копійок тимчасово стала сороківкою.

Особливістю монетної системи XIX ст. в Росії було карбування перших пам'ятних (меморіальних) і подарункових монет, які випускалися невеликими партіями. Отже, коло їх власників було невеликим. Але протягом кінця XIX -початку XX ст., коли захоплення нумізматикою стало майже масовим, пам'ятні й подарункові монети почали фальсифікувати.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки