Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

Історія грошей і банківництва

Заклики до введення в обіг гривні лунали від часу прийняття Декларації про державний суверенітет у 1991 р. Найбільш серйозно до цього поставилися в 1995 р., але реформу відклали. Зменшення розмірів спаду виробництва, суттєве зниження інфляції, стабілізація валютного курсу українського карбованця, зростання доходів і заощаджень населення в 1996 р., на думку фахівців, створили належні умови для проведення грошової реформи. 25 серпня 1996 р. було оприлюднено Указ Президента України Л. Кучми "Про грошову реформу в Україні". Документ передбачав, що національною валютою нашої держави стає гривня та її сота частина - копійка. Українські карбованці протягом двох тижнів (із 2 по 16 вересня) поступово вилучалися з обігу та обмінювалися на гривні за курсом 100 000 карбованців за 1 гривню. Усі поточні виплати (заробітна платня, стипендії, пенсії") відразу здійснювались у гривнях. 2 вересня у гривні було перераховано ціни, тарифи, оклади заробітної платні, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, вклади громадян у банках.

Протягом періоду з 2 по 16 вересня суб'єкти господарювання всіх форм власності, що реалізували товари й надавали послуги населенню, були зобов'язані без обмежень приймати для оплати проданих товарів і наданих послуг як українські карбованці (з урахуванням курсу обміну), так і гривні, а здачу видавати у гривнях і копійках.

Усі фінансово-кредитні установи, які залучали кошти населення, зокрема Ощадний банк України та інші комерційні банки, мусили 2 вересня перерахувати всі вклади населення з відповідними записами в особових рахунках громадян у банках. Запис в ощадній книжці чи в іншому відповідному документі здійснювався за першої явки вкладника після 2 вересня 1996 р.

Того ж числа на підприємствах та організаціях усіх форм власності було переоцінено статті активів і пасивів балансів, показники статистичної та бухгалтерської звітності. Розрахунки за товари чи послуги, відвантажені чи надані до 2 вересня, але не оплачені, здійснювалися після цієї дати у гривнях.

Обмін українських карбованців на гривні проводився через спеціалізовані пункти обміну, каси підприємств, установ, організацій під час виплати заробітної платні та у відділеннях зв'язку під час виплати пенсій.

Понад 10 000 пунктів обміну було організовано установами уповноважених комерційних банків у їхніх приміщеннях, а також на залізничних станціях, у морських і річкових вокзалах, в аеропортах. При цьому пункти обміну іноземної валюти до обміну українських карбованців на гривні не залучалися.

На підприємствах, в установах та організаціях із чисельністю працюючих понад 100 обмін карбованців на гривні проводився через касу збиранням карбованців у працівників, студентів тощо за відомостями, обміном їх на гривні в установах банків із подальшою видачею протягом трьох днів під розписку. Для цього створили близько 92 тис. комісій.

Понад 14 000 підприємств зв'язку приймали від пенсіонерів карбованці, а водночас видавали в обмін гривні, про що здійснювали записи у відповідній відомості. Для цього комерційні банки видавали гривні підприємствам зв'язку авансом.

17 вересня 1996 р. єдиним законним засобом платежу в Україні стали гривня та її розмінна монета - копійка. За рішенням районних чи міських комісій з проведення грошової реформи установи банків могли обмінювати карбованці суб'єктам господарювання та населенню, які не змогли зробити цього у визначений термін із поважних причин, до 15 жовтня того ж року. У подальшому обмін українських карбованців на гривні проводився лише через регіональні управління НБУ. Кінцевий термін неодноразово відкладався і досягнув 1 березня 1997 р. Але ще й після цього НБУ прийняв постанову, згідно з якою українські карбованці можна було обміняти на гривні від 19 травня по 11 липня 1997 р., а потім від 1 вересня по 31 грудня 1997 р. Після остаточного завершення обміну українські карбованці було утилізовано.

Станом на 2 вересня 1996 р. емісія карбованцевої готівки становила 338,1 трлн карбованців, з яких лише 19,1 трлн були в касах банків. Статистика свідчить, що за період реформи 11,3 млн осіб (понад 28% від загальної кількості працюючого населення та пенсіонерів) пред'явило до обміну готівку на загальну суму 199,2 трлн карбованців. 74% грошей було обмінено через пункти обміну банків, з яких в установах Ощадбанку - 36%, банку "Україна" - 19%, банку "Аваль" (разом із відділеннями зв'язку) - 14%, Промінвестбанку - 13%. Лідером за обсягом обміну стала Донецька область, в якій обміняли 11,6% від загальної суми по Україні. Середня сума обмінених на гривні карбованців в розрахунку на одну людину становила 17,6 млн карбованців, з яких найбільше-у Дніпропетровській області (26,6 млн карбованців). На 1 січня 1998 р. загальний обсяг обмінених карбованців досяг 331,4 трлн. Залишилися непред'явленими 6,7 трлн карбованців, що становило менше 2% загальної суми емісії карбованців.

За період проведення реформи (від 2 по 16 вересня) в готівковий обіг було випущено гривні номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20,50, 100 та розмінні монети номінальною вартістю 1,2,5,10,25 і 50 коп. їхня загальна вартість склала 3132,5 млн грн.

Робота над зовнішнім оформленням гривні розпочалася 1991 р., ще до проголошення незалежності України. Так, на початку квітня 1991 р. провідним київським художникам запропонували розробити ескізи майбутньої валюти. Разом із комісією Верховної Ради України з питань економічної реформи й управління народним господарством, комісією з питань культури і духовного відродження та представниками Національного банку України вони обговорювали концепцію та вигляд українських банкнот. Після тривалих дискусій було ухвалено рішення про виокремлення тих осіб, які визначали ходу історії України. На зворотнім боці банкноти передбачалося зображення архітектурної споруди, створення чи існування якої було тісно пов'язано з відповідними історичними постатями.

Прийнятий спершу принцип хронологічності було порушено затвердженням зображення Тараса Шевченка на 100-гривневій та Лесі Українки на 200-гривневій купюрах.

У рішенні комісії ВРУ з питань економічної реформи "Про зразки українських національних грошових знаків" передбачалося, що на 1 гривні буде зображено образ Володимира Великого та панораму давнього Києва, на 3 гривнях - образ Ярослава Мудрого та Софію Київську, на 5 гривнях - образ Богдана Хмельницького та церкву в с. Суботові, на 10 гривнях - образ Івана Мазепи та Києво-Печерську лавру, на 25 гривнях - образ Івана Франка та Львівський оперний театр, на 50 гривнях - образ Михайла Грушевського та Будинок вчителя (м. Київ, колишнє приміщення Центральної Ради), на 100 гривнях - образ Тараса Шевченка та будинок Верховної Ради України і, нарешті, на 200 гривнях - образ Лесі Українки та панорама Луцького замку (замок Любарта). Як ми знаємо, згодом помінялись і деякі номінали (замість трьох гривень - дві, замість двадцяти п'яти - двадцять), і зображення на них. Остаточне рішення було винесено 11 вересня 1991 р.

Так, відомо, що на 1 гривні зображено Володимира Великого, який князював у Києві на зламі X-XI ст. і ввійшов в українську історію, передовсім, через запровадження християнства на Русі. Цей чинник зумовив вибір малюнка на зворотнім боці банкноти - руїн Херсонеса. Вважається, що саме в цьому, найбільш розвиненому, місті Північного Причорномор'я князь Володимир прийняв нову релігію.

На купюрі номінальною вартістю 2 гривні зображено іншого руського князя Ярослава Мудрого - великого просвітителя та будівничого. Тому було легко вибрати зображення на звороті. Це - величний храм Софії Київської, збудований за рішенням Ярослава, сина Володимира Великого.

У процесі творення національної валюти купюра 5 гривень виконувалася першою. На ній зображено Богдана Хмельницького та церкву в с. Суботові, в якій поховали українського гетьмана.

Перші суперечки виникли щодо зображення на банкноті Івана Мазепи, який радянською історією змальовувався як зрадник свого народу. І лише з проголошенням української незалежності ім'я цього видатного гетьмана було очищене. Вибір малюнком на звороті панорами Києво-Печерської лаври був зумовлений значним внеском Івана Мазепи в її відновлення. Саме його коштом відбулася перебудова соборної церкви Успіння Богородиці.

Було вирішено відобразити на українських грошових знаках поряд з особами, які обіймали державотворчі посади, духовних лідерів. Так, купюра номінальною вартістю 20 гривень містить зображення великого українського поета Івана Франка. Розглядалися два варіанти малюнка на звороті банкноти: Львівський державний університет і Львівський державний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, які в той час обидва мали ім'я Каменяра. Кінцевий вибір було зроблено на одній з найгарніших будівель Львова - Оперному театрі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошова реформа 1996 р.- введення гривні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні
  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки