Гроші Херсонеса

Історія грошей і банківництва

Наприкінці V ст. до н. е. (422-421 рр. до н. е.) на березі Карантинної бухти нинішнього Севастополя вихідці з Гераклеї Понтій-ської заснували містечко, яке назвали Херсонесом,- типовий грецький поліс, заняттями жителів якого були торгівля, сільське господарство та різноманітні ремесла.

На 390-380 рр. до н. е. дослідники відносять початок емісії грошей у Херсонесі. То були срібні та мідні монети, які містили на аверсі зображення голови богині Діви, повернутої вліво, а на реверсі - риби і палиці, повернутих вправо, та напис ХЕР або ХЕРΣ, що означав скорочення назви міста.

Перші срібні херсонеські монети випускалися за перською ваговою системою. Такий висновок дослідники зробили на основі порівняння ваги окремих номіналів. Це дало їм змогу стверджувати, що в місті карбували тетроболи, діоболи та геміоболи. Щодо мідних монет, то це були лепти й халки.

Зображення Діви характерне і для наступних випусків монет, оскільки культ цієї богині був дуже великим у Херсонесі та проіснував аж до утвердження християнства. У ній поєднувалися риси місцевої богині Тіхе та грецької Артеміди. Поступово Діва стала основною міською богинею.

Протягом першої половини IV ст. до н. е. в Херсонесі тривав випуск мідних і срібних монет із Дівою та биком, що буцається, палицею, дельфіном, мордою лева, а також іменами посадових осіб, які відповідали за емісію.

У 350-330 рр. до н. е. протягом 18 років здійснювався випуск мідних монет (дихалків) із зображенням квадриги на одному боці та воїна, який озброєний списом і щитом, стояв на колінах. Щорічний випуск цих монет позначався послідовними буквами грецького алфавіту від А до X. Дослідники пояснюють цей факт правлінням у місті олігархів, які так позначали роки свого владарювання, протягом яких демократичні інститути не існували.

Від середини IV ст. до н. е., за винятком періоду правління олігархів, на херсонеських монетах почали зазначати імена членів колегії номофілаків (стражів закону). Вона складалася з трьох осіб на чолі з діойкетом, які виносили законодавчі пропозиції на розгляд народних зборів. Видатний дослідник грошей Північного Причорномор'я В. О. Анохін уважає, що саме номофілаки визначали необхідність випуску нових монет, обсяг їхньої емісії, вибирали метал, вагову систему, монетні типи й номінали майбутнього карбування, а також здійснювали контроль за цим процесом.

На кінець IV - початок III ст. до н. е. припав період найбільшого розквіту Херсонеса. Поряд із сільським господарством, в якому переважали виноградарство і виноробство, швидко розвивалося будівництво. Однією з будівель у центрі міста став монетний двір.

У той час у Херсонесі карбувалися мідні та срібні монети, на яких було зображено Діву, яка влучає списом у лань. Із 280 р. до н. е. їх заступили срібні монети з зображенням голови Геракла, Діви та іменами магістратів. У 230 р. до н. е. емісія великих срібних номіналів припинилася. Надалі карбувалися лише дрібні срібні монети, що доповнювалися мідними.

Наприкінці III - на початку II ст. до н. е. звичною справою стало надкарбування випущених раніше монет. Найбільш популярними знаками, що наносилися на монети, були зображення зірки і палиці.

Карбування срібних монет у великих розмірах відновилося наприкінці II ст. до н. е. Зображені на них Аполлон, Гермес і ріг достатку, на думку дослідників, свідчать про економічне й культурне піднесення в житті міста. Це були останні автономні випуски монет Херсонеса.

Ще на початку II ст. до н. е. в Південно-Західному Криму спостерігалося зростання впливу скіфських племен. Вони почали загрожувати Херсонесу. Щоби протидіяти їм, місто було змушене звернутися по допомогу до понтійського царя Митридата VI Євпатора. Послане ним військо на чолі з Діофантом відвело загрозу від Херсонеса, але з 120-110 рр. до н. е. місто потрапило в політичну залежність від Понтійської держави. Така ситуація тривала до смерті Митридата VI Євпатора (63 р. до н. е.), після чого контроль над Херсонесом перейшов до Боспорського царства. Втрата незалежності означала припинення автономного карбування монет у місті й залежність їхнього випуску від економічної політики іноземних володарів.

Утім, слід зазначити, що навіть під час понтійської чи боспорської залежності на херсонеських монетах зображали основну міську богиню Діву з її атрибутами. Так, на останніх випущених у 100-90 рр. до н. е. срібних монетах на аверсі можна побачити голову в пов'язці, повернуту вправо, лук і колчан, а на реверсі - Діву, яка влучає списом у лань, а також ім'я магістрата.

Після втрати автономії замість колегії номофілаків функції відповідального за карбування монет виконував один міський чиновник (можливо, діойкет). Відомі також паралельні випуски міських і храмових монет. Якщо на монеті містився напис, що означав назву міста, міської громади, ім'я магістрата, то це свідчило, що її емісія проводилася від імені міста. Якщо ж на монетах була монограма, що означала ім'я богині Діви, то їхній випуск фінансувався храмом.

На кінець правління Митридата VI Євпатора припадав випуск мідних монет із зображенням погруддя Діви з луком і колчаном на одному боці та орлом на блискавці - на іншому.

У 46-45 рр. до н. е. за розпорядженням римського імператора Цезаря Херсонес дістав свободу - "першу елевтерію". Ця подія знайшла відображення в написах на монетах - ЕЛЕΥΘE. Ця свобода означала, що місто залишалося під протекторатом Боспорської держави, але зберігало право видавати декрети від імені полісних органів управління, карбувати монети. Вдячність Римові та бажання відмежуватися від Боспору дає деяким дослідникам змогу зробити висновок, що то були перші монети, карбовані за римською монетною системою, і відповідали вони дупондіям.

У 24 р. до н. е. у Херсонесі почалося нове літочислення. Якщо одні дослідники стверджують, що причиною цього було проголошення царицею міста богині Діви, то інші переконують, що ця подія була присвячена неспроможності Боспору повністю підкорити собі Херсонес.

Римсько-боспорська війна середини І ст. н. е. спричинила перехід міста під владу Риму, який контролював також випуск грошей. Вагома участь у цій війні херсонеського війська спричинила сприятливу політику Риму щодо Херсонеса, що виявилось у карбуванні тут із 47 р. золотих статерів. За вагою вони відповідали римським ауреусам. На них були зображені голова божества Херсонас у вінку та Діва з ланню, містилися монограма і позначення року за херсонською ерою. Крім золотих, карбувалися мідні монети, на яких також були відповідні роки. За правління Нерона (54-68 рр.) та Веспасіана (69-79 рр.) випуск золотих і датованих мідних монет припинявся, але відновився за імператора Тита (79-81 рр.).

Дослідники вважають, що в 50 р. н. е. Херсонес повністю перейшов на римську монетну систему. Замість карбованих доти мідних тетрахалків в обігу з'явилися асарії й тетрасарії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гроші Херсонеса“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса
  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки