Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

Історія грошей і банківництва

Банківська система на західноукраїнських землях у складі імперії Габсбургів почала формуватись у 50-х роках XIX ст. Але ще перед тим було створено установи, які виконували певні банківські операції.

Так, уже 1783 р. діяли перші 18 ощадних кас, які обслуговували селян і міське населення. Основною метою їхньої діяльності було нагромадження та безпечне зберігання вкладів. їх розміщення не могло бути надто ризикованим і мало на меті лише гарантування певних процентів за вкладами. Каси обслуговували не дуже заможне населення і не надто захоплювалися наданням кредитів.

У 1826 р. у Львові було організовано Австрійську ощадну касу, а 1844 р. ці фінансові установи отримали правове забезпечення. Згідно з правом засновниками ощадних кас могли бути не лише комунальні спілки (повітові чи міські), а й окремі меценати, які спрямовували на цю діяльність власні кошти. Саме так у жовтні 1844 р. було засновано Галицьку ощадну касу у Львові, девізом якої стало гасло "Працюй і зберігай", а символом - мурашка. Крайовий сейм гарантував повернення грошей на першу вимогу та своєчасну виплату процентів за вкладами.

Також на громадську благодійність, але вже української спільноти, спиралась утворена 1906 р. Українська щадниця.

У 1912 p., крім уже названих ощадних кас, в Галичині діяли 27 повітових і 24 міські каси. Серед них - Галицька поштово-ощадна каса, Центральна ощадна каса рільничих спілок, Львівська міська ощадна каса та ін. 1258 відділень у Галичині мала віденська Поштова ощадна каса, яка 1913 р. зібрала на нашій території 33 млн злотих.

Під час першої світової війни ощадні каси продовжували діяльність, і завдяки підтримці створеної 1902 р. Спілки ощадних кас Галичини та Крайового банку жодна з них не занепала.

У першій половині XIX ст. на території Галичини діяло багато дрібних приватних банкірських фірм, які утворилися внаслідок виокремлення банківництва з торгівлі та стали першою організаційною формою банківської справи.

Банкірські доми являли собою банківські підприємства (торгові, акцептні та емісійні банки), які належали окремим банкірам або групі банкірів (партнерам), об'єднаним у товариства з необмеженою відповідальністю. Банкірські доми мали адміністративний, технічний і рахункові відділи, зокрема відділи поточних рахунків і внесків, вексельний, комісійний (або інкасовий), переказів, фондовий, товарний, касу, головного бухгалтера, відділ кореспонденції, довідковий, експедиційний та архів.

У 50-х роках XIX ст. було утворено перший поважний Банкірський дім Натансон і Каллір у Бродах. У другому поколінні власників його перейменували на Ніренштейн і Каллір. Місце його виникнення не було випадковим, оскільки в 1773-1877 pp. Броди мали статус вільного торговельного міста, в якому відбувалася значна торгівля між Габсбурзькою монархією та Російською імперією. Особливо плідними були роки Кримської війни.

У Львові в 60-х роках XIX ст. набув значного розвитку Банкірський дім Озіяша Хоровіца, яким після смерті його засновника 1875 р. управляв його син Самуель аж до 1924 р.

Ще одним вагомим львівським банкірським домом була фірма Шеленберга, яку незадовго до другої світової війни поглинув віденський Merkur Bank. Подібною виявилася доля створеного 1874 р. банкірського дому Лілієн і Сокаль, що його 1911 р. викупив віденський Unionbank і перетворив на свою галицьку філію.

Крім того, у Львові 1900 р. було утворено банкірський дім Шутц і Гаєц, а 1902 p.- банкірський дім Якоба Уляма.

Незначний розвиток банкірських домів на галицьких землях спеціалісти пояснюють легкістю, з якою можна було організувати акціонерний банк в Австрії. Крім того, австрійське банківське право, на відміну від російського, дозволяло поєднувати іпотечний і дисконтний кредити. Це впливало на низький рівень стійкості банків, які постраждали внаслідок криз, що стались у 1873, 1886, 1890 і 1899 pp.

У 1853 p. у Львові було відкрито філію Австрійського національного банку (згодом перейменованого на Австро-Угорський). У Галичині й на Буковині цей банк мав 12 філій, які здійснювали операції з іпотечними позиками, обліком векселів, зберігали вклади, фінансували господарства великих землевласників. Він утримував основні позиції по всіх банківських операціях, йому належала головна роль на місцевому грошовому ринку. У 1900 р. його акціонерний капітал становив 210 млн крон. Цей банк був розрахунковим центром у Західній Україні. В його центральному відділенні приватні комерційні та окремі земельні банки тримали частину своїх капіталів.

У 1863 p. у Львові відкрили філію Австрійського кредитного, а 1865 p.- Англо-Австрійського банків. Двома роками пізніше почали створюватися місцеві іпотечні банки (Галицький гіпотечний банк).

Як інститут короткострокового кредитування виник 1873 p. у Львові Галицький кредитний банк. Протягом 20 років існування він стабільно виплачував своїм акціонерам дивіденди у розмірі 7-12%. У 1899 р. банк несподівано занепав, причиною чого стали проблеми, що виникли у Галицькій ощадній касі. Кілька мільйонів крон вкладникам повернув головний акціонер і президент банку Адам Сапєха з власних коштів.

У 1890 р. за сприяння Австро-Угорського та місцевих банків земельні магнати організували Львівський парцеляційний банк, який мав на меті сприяти поділові великих землеволодінь і продавати селянам ділянки землі за умови виплати вартості впродовж 5-10 років. Він продавав ці ділянки за спекулятивними цінами, які постійно зростали. Так, 1905 р. ціна одного морга оброблюваної землі становила 1800, а необроблюваної - 616 крон; для порівняння, на Поз-нанщині морг землі продавався за 462 крони, при цьому земля давала вдвічі більше прибутку.

Вагоме місце у банківській системі західноукраїнських земель посів Промисловий банку Львові. У1909 р. група галицьких промисловців вирішила домовитися з австрійським банком Niederosterreichische Escompte Gesellschaft про спільну організацію кредитної установи для фінансування промисловості в Галичині. У1910 р. у Львові було створено Промисловий банк для Королівства Галичини і Лодомеріїз Великим князівством Краківським. 50% акціонерного капіталу, який складав 10 млн крон, вніс Крайовий відділ, по 10% дали міські ради Львова і Кракова, 30% оплачував один із австрійських банків (угоду уклали на 5 років і 1915 р. ЇЇ не продовжили). Статут передбачав участь банку у створенні промислових підприємств. Так, перед першою світовою війною банк мав частки у цукрівні "Ходорів", Товаристві виробництва сірників "Helios", Товаристві експлуатації поташових солей у Калуші та ін. Крім того, він відкрив філію в Дрогобичі з метою уможливити свій доступ до нафтової промисловості. По закінченні війни почав співпрацювати з американським і французьким капіталом. У 1929 р. Промисловий банк переїхав до Варшави, де проіснував до 1933 р.

У1910 р. у Львові як акціонерне товариство також був створений Галицький народний банк для сільського господарства і торгівлі. Ініціаторами його появи були віденський Австрійський земельний банк (Цsterreichische Landesbank) та група нафтових магнатів на чолі з тодішнім австрійським міністром зі справ Галичини Владиславом Длугошем, який з часом став сенатором Другої Речі Посполитої. У 1926 р. банк переїхав до Варшави, де став одним із найбільших польських банків і проіснував до 1946 р.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини
  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки