Монети Володимира Ольгердовича

Історія грошей і банківництва

Випуск власної монети у Києві пов'язується з ім'ям князя Володимира Ольгердовича (1362-1394 рр.), який сів на київський стіл після перемоги свого батька над татарами у битві на Синіх Водах. Сучасною історіографією його політика розглядається як продовження справи Данила Галицького та його нащадків в об'єднанні українських земель у межах єдиної державної системи. Спираючись на традиційну роль Києва як політичного і культурно-релігійного центру Русі, Володимир Ольгердович дбав про розширення меж Київського князівства, піднесення політичного та економічного значення Київської землі. За активної підтримки князівської влади у Києві відновилася митрополича кафедра (1376-1380,1382-1389 рр.), перенесена за часів ординського панування до Володимира-Суздальського, а потім - до Москви. У 1384 р. Володимир відправив до в'язниці поставленого на митрополита у Константинополі суздальського архієпископа Діонісія.

Ознакою політичного та економічного потенціалу Київської землі за Володимира Ольгердовича постав факт карбування власних монет, а самі монети - важливим джерелом у реконструкції державотворчих процесів у Русі-Україні.

Фонд монет Київського князівства нараховує близько 1200 екземплярів, які походять із більш як півтора десятка пунктів знахідок. Номінальна вартість монет удільних князівств того часу була значно вищою за вміст у них дорогоцінного металу (срібла). Це обумовлювало придатність таких монет до обігу лише у вузьких кордонах місцевого ринку, де діяли норми примусового курсу відповідних монет. Абсолютна більшість знахідок київських монет походить із Середньої Наддніпрянщини - території, контрольованої київським князем. Водночас окремі монети Володимира Ольгердовича знаходили у Литві, на Кубані та Нижньому Дніпрі, що свідчить про економічні зв'язки Київського князівства.

Як і абсолютна більшість тогочасних монет Східної Європи, київські монети виготовлялися зі срібного плющеного дроту. Дріт певної товщини рубали на шматочки, плющили і карбували зображення.

Монети Володимира Ольгердовича поділялися на сім груп, які різнилися зображеннями й метрологічними характеристиками. Вага київських монет - від 0,1 до 1,1 грама, розміри - 8-15 міліметрів.

Перший тип київських монет є наслідуванням зол ото ординських монет хана Джанібека (1342-1357 рр.). Подібні наслідування відомі й в інших регіонах Східної Європи. Чимало князівств Північ-но-Східної Русі починали карбування власних монет через наслідування золотоординських.

Усі інші типи київських монет поєднані зображенням "князівського знака", завдяки чому монети київського князя вирізняються з-поміж багатьох нумізматичних пам'яток Східної Європи. Є всі підстави бачити у цьому знакові схематичне зображення церкви. На європейських середньовічних монетах часто трапляється зображення церкви, навіть робляться спроби ідентифікації конкретних храмів із зображеннями на монетах. Найчастіше на середньовічних європейських монетах зображався головний собор міста.

Можливо, герб на київських монетах зображав якусь конкретну київську церкву, пов'язану з князем, а найвірогідніше - символізував соборну церкву всія Русі та "головну митрополію" у широкому розумінні. Можливо, у творенні гербового зображення, пов'язаного з релігійним значенням міста, взяв участь сам митрополит Кипріян. Потім у дітей князя цей знак закріпився як родовий, про що свідчать зображення на печатках синів Володимира Ольгердовича.

На іншому боці монет Володимира Ольгердовича з "князівським знаком" - наслідування ординських монет Мухаммеда-Буляка (1370-1380 рр.) - зображення татарської "плетінки", значка "ІБ", хрестика, що відтворював різні політичні та економічні реалії того часу. Останні типи київських монет - брактеати, з однобічним зображенням "князівського знака" чи хрестика. Навкруги центральних зображень - різні модифікації імені князя "Володимир", часто у скороченому вигляді.

Монетне карбування у Києві, як і в інших регіонах Східної Європи, залежало від надходження та запасів срібла, хоч і визначалося потребами в обіговій монеті. Ці чинники впливали на кількість карбованих монет і на їхню якість. Крім того, влада мала значні прибутки від зменшення вагових та якісних норм під час карбування. Це значною мірою пояснює коливання в метрологічних параметрах київських монет.

У скарбах монети Володимира Ольгердовича трапляються з гривнями, джучвдськими та литовськими монетами, що свідчить про метрологічні зв'язки із цими пам'ятками грошового обігу.

На жаль, джерела не зберегли назви київських монет XIV ст. Нічого невідомо про діяльність Київського монетного двору того часу. Його місце може бути визначено лише гіпотетично: в районі Замкової гори, де за Володимира Ольгердовича було збудовано замок, і прилеглої частини Подолу.

Наприкінці 1394 або на початку 1395 р. литовська великокнязівська влада "вивела" Володимира Ольгердовича з Києва силою. Саме до середини 90-х років відносять занепад Київського монетного двору. Київським князем став Скиргайло Ольгердович, перед тим намісник польського короля Ягайла у Литві. Існує припущення про карбування ним монет у Києві в 1396-1397 рр., але для з'ясування цього питання наявного нумізматичного матеріалу недостатньо.

В умовах значного обмеження суверенних прав київських князів, нащадків Володимира Ольгердовича - сина Олександра (1440-1454 рр.) і онука Семена (1454-1470 рр.), монетне карбування в Києві не відновилося.

Зі створенням у Києві в 1470 р. намісництва Київське князівство було перетворено на звичайну провінцію Великого князівства Литовського і Руського. Подальші політичні умови не давали можливості карбувати монети на Київській землі.

7.4. Розвиток банківництва на території Речі Посполитої

Подібно до Київської Русі, Польсько-Литовська держава, а згодом і Річ Посполита не мали банківської системи в сучасному розумінні цього поняття. Але кредитні відносини, які були необхідним підґрунтям розвитку економіки в XIV-XVII ст., вже перебували на досить високому ступені розвитку.

Характерною ознакою того часу було окреме існування християнського та єврейського банківництва. У той час, коли канонічне право суворо забороняло надавати гроші в кредит і отримувати за це певний процент, для єврейських банкірів єдиним обмеженням був Варецький статут 1423 p., який забороняв надання позичок під заставу рухомого майна.

У часи Казимира Великого в Польській державі християнське банківництво представляли Миколай Вежинек і Ганько Керич, єврейське - Левко. За панування Владислава Ягайла кар'єру у сфері кредитування зробили дві краківські родини - Морштинів і Швар-ців. Єврейський кредит у той час представляв Волчек. Наприкінці XV ст. у Великому князівстві Литовському відомим був купець і єврейський банкір Абрам Езофович. Родина щецинських банкірів Лойців після банкрутства 1572 р. переїхала до Гданська і там продовжувала свою діяльність. На початку XVII ст. активну банківську діяльність провадив королівський секретар Роберт Форбес.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Монети Володимира Ольгердовича“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича
  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки