• o по-третє, рівень інфляції не повинен перевищувати більш ніж на 1,5% середній рівень трьох країн-членів із найкращими показниками рівня стабільності цін за попередній рік;
• o по-четверте, протягом щонайменше двох попередніх років нормальне відхилення величини обмінного курсу національних валют не повинно виходити за граничні значення, передбачені в рамках Європейської монетарної (валютної") системи.
Три країни - Велика Британія, Данія та Швеція - не погодилися вводити євро 1999 р., проте існує ймовірність, що це буде зроблено згодом. Греція ухвалила рішення ввести євро 2000 р. У січні 1999 р. євро ввели в обіг на світових фінансових ринках, надавши можливість банкам і фондовим біржам проводити операції в євро. Одначе, готівкові банкноти й монети з'явилися в обігу лише в січні 2002 р. Перехідний період тривалістю півроку дозволив одночасне функціонування в єврозоні національних валют поряд із євро.
Європейський центральний банк, заснований у червні 1998 р. у Франкфурті-на-Майні, здійснюватиме управління й контроль за операціями в євро. Головне завдання його полягатиме в забезпеченні стабільності рівня цін у межах зони євро через проведення єдиної валютної політики, яка гарантуватиме однакові інфляційні показники й однакові процентні ставки в 11 країнах - членах єврозони. Втім, питання економічної політики (такі як оподаткування та урядові витрати) залишаються у компетенції національних урядів. До складу Ради Правління ЄЦБ входять управителі центральних банків кожної країни - члена ЄС. Обмінні курси національних валют (відносно як валют інших країн єврозони, так і євро) були незмінно встановлені 1 січня 1999 р. Девальвацію валюти як механізм подолання економічних труднощів у країнах визнано неприйнятною.
Введення євро матиме сприятливий вплив на економіки країн-членів, забезпечуючи, зокрема, стабільність, низькі процентні ставки та нульовий ризик обміну валют. У сфері бізнесу введення євро знизить затрати на здійснення комерційної діяльності та спростить систему зовнішньої торгівлі. У сфері споживання введення євро приведе до жорсткішої конкуренції та забезпечення більшого вибору товарів і послуг, стабільності цін і нижчих процентних ставок. З уведенням євро подорожування стане легшим і дешевшим завдяки ліквідації плати за проведення валютно-обмінних операцій.
11 країн - членів єврозони зараз мають: 290 млн жителів (проти 268 млн жителів США і 126 млн жителів Японії); 19,4% світового ВВП (19,6% - США, 7,7% - Японія) 18,6% обсягу світової торгівлі (16,6% - частка США, 8,2% - частка Японії).
Реалізація Угоди про ЄМС здійснювалася протягом трьох фаз, кожна з яких відзначалася притаманною їй значимістю, особливим характером і тривалістю:
• o перша фаза (1 липня 1990 р.- грудень 1993 р.) мала: усунути перешкоди для забезпечення вільного руху капіталу; зміцнити координацію національних економічних політик; посилити співробітництво між центральними банками;
• o друга фаза (січень 1994 р.- грудень 1998 р.): було засновано Європейський монетарний (валютний) інститут у Франкфурті;
передбачалася інтенсифікація процедур координації економічної політики; запровадження політики економічної конвергенції (Маастрихтська угода); затвердження назви "євро" на позначення єдиної валюти; визначення країн-членів, що задовольняють критерії конвергенції; створення Європейського центрального банку; встановлення фіксованого обмінного курсу для країн-учасниць;
o третя фаза (січень 1999 р.- липень 2002 р.): початок процесу введення євро в обіг (лише банківські рахунки, електронні розрахунки); введення в обіг євробанкнот і монет для громадського користування (з 1 січня 2002 р.); завершення перехідної фази; євро стає єдиною валютою з 1 липня 2002 р.
Вперше в історії суверенні держави погодилися на заміну національних валют не лише спільною валютою, а й центральним банком і спільною валютною політикою. Прийняття євро дасть сприятливі результати в економіці країн-учасниць, зумовлюючи:
• o стабільність, оскільки ситуація валютної кризи, яку Європа пережила на початку 1990 р. і яка призвела до перегрупування паритету певних валют у межах Європейської монетарної системи аж до вилучення деяких із неї, не повинна повторитися. Європейський центральний банк легко зможе подолати потрясіння, викликані будь-яким майбутнім крахом;
• o низькі процентні ставки - завдяки ринковій довірі, формуванню якої сприяє сильний і незалежний Європейський центральний банк. Низькі ставки, особливо довгострокові, сприятимуть інвестуванню, стимулюватимуть економічне зростання і створення нових робочих місць;
• o нульовий валютний ризик - фіксований паритет означатиме більшу прозорість цін на товари і послуги, що приведе до жорсткішої конкуренції, нижчих цін і створення нових можливостей розвитку підприємництва і співробітництва для європейських фірм.
Міжнародну роль будь-якої валюти визначають шість головних параметрів:
• o частка у валютному обміні;
• o частка у приватних інвестиційних портфелях;
• o частка у державних боргових зобов'язаннях;
• o частка у зовнішньоторговельних розрахунках;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ“ на сторінці 3. Приємного читання.
