Грошово-банківська система Німеччини

Історія грошей і банківництва

Грошове господарство роздрібненої Німеччини у XVIII ст. характеризувалося розмаїттям самостійних грошових систем, які функціонували в кожній окремій державі. Водночас застосовувалися заходи для стандартизації грошового обігу.

У Пруссії в 1750 р. було проведено грошову реформу, яка вводила нову монетну стопу. її ініціатором став генеральний директор Монетного управління Йоганн-Філіпп Грауман. Нововведений талер містив 16,704 г щирого срібла. У 1838 р. до Пруссії приєдналася більшість північнонімецьких земель, підписавши Дрезденську монетну конвенцію.

У 1753 р. було прийнято Австрійсько-Баварську монетну конвенцію, за якою нова монета у два гульдени дістала назву талера. Згодом до неї приєднались інші південні та західні німецькі землі. Новий конвенційний талер важив 23,386 г (21,047 г срібла). Крім нього, в обіг надійшли чверть, половина і два талери.

Австрія не змогла дотриматись умов конвенції, що проявилось у збільшенні випуску паперових і мідних грошей. Тому 1857 р. було утворено Віденський монетний союз, який ввів у дію Німецько-Австрійську монетну конвенцію. В результаті її підписання кельнську марку (204 г) витрутив митний фунт (500 г). Зі срібла карбувалися союзні талери, які важили 18,518 г, з яких коштовного металу - 16,666 г. На аверсі цих монет було зображено правителя, а на реверсі - герб країни чи номінал. Союзний талер та його фракції вважались єдиними повноцінними монетами, що перебували в обігу. Розмінні монети кожна країна-учасниця союзу карбувала свої.

Крім описаних вище, на території Німеччини існували ще п'ять валютних систем. їх об'єднання відбулося лише після утворення 1871 р. Німецької імперії. Грошову реформу, яка тривала два роки, розпочав Імперський монетний закон, прийнятий 4 грудня 1871 р. Він передбачав карбування державних золотих монет, що започаткувало систему золотого монометалізму. Вона проіснувала до першої світової війни. Було запроваджено нову грошову одиницю - марку, яка переділялася на 100 пфенігів. Одна марка містила 0,358 г щирого золота. Із золота карбувалися 5, 10 (крона) та 20 марок, на аверсі яких було зображено імператорського орла, а зі срібла -1,2, 3,5 марок, 20 і 50 пфенігів. Крім того, карбувалися менші номінали з нікелю та бронзи. В обігу до 1907 р. зберігався талер, який відповідав трьом маркам.

У 1874 р. Державне боргове управління випустило державні кредитні білети номінальною вартістю 5,20 і 50 марок на загальну суму 120 млн марок. Вони заступили касові чеки, що емітувалися країнами-членами Німецького союзу. Кожна з них отримувала рівно стільки нових паперових грошей, скільки було вилучено з обігу попередніх. Обмін проводився до 1 січня 1876 р. До 1914 р. імперський банк зобов'язаний був обмінювати державні кредитні білети на золото. Вони були обов'язковими до приймання лише державними банками та банками держав, що входили до складу Німецької імперії. 4 серпня 1914 р . було прийнято закон, який оголошував державні кредитні білети законними засобами платежу.

Першим емісійним банком на території Німеччини був створений 1765 р. Фрідріхом Великим Берлінський королівський банк. Він тісно співробітничав з урядом, управляв коштами казначейства. У 1806 р. банк припинив емісію банкнот, а з 1820 р. випускав депозитні білети з найменшою номінальною вартістю 100 талерів. Вони перебували в обігу до 1836 р.

У третьому десятилітті XIX ст. виникли приватні емісійні банки у Щецині та Любеку. їхня діяльність дещо обмежувалася прийнятим 1833 р. законом, який передбачав необхідність отримання урядового дозволу на випуск банкнот на пред'явника. У 1835 р. почав діяти Земельний і розмінний банк в Мюнхені, який мав монополію на емісійну діяльність у Баварії*.

Державний королівський банк 1846 р. реорганізували у Прус-ський банк, частина акцій якого належала приватним особам. Банкноти цього банку оголошувалися законним засобом платежу. їхня емісія не могла перевищувати більше ніж утричі обсягу металевих резервів.

40-60-ті роки XIX ст. стали піком утворення різноманітних банківських установ у Німеччині. Про результати емісійної діяльності свідчить той факт, шо 1873 р. на території країни перебували в обігу близько 140 видів банкнот і паперових грошей.

Крім звичайних акціонерних комерційних банків, у середині XIX ст. почалося створення кредитних товариств двох видів:

• товариства взаємного кредиту райффайзенського типу, які домінували в сільській місцевості;

• народні банки, що об'єднували незаможне міське населення, їхнім ініціатором був Шульце з Деліча.

З часом ідеї Фрідріха-Вільгельма Райффайзена та Шульце знайшли своїх послідовників на українських землях.

До утворення єдиної імперської грошової системи основною операцією банків був обмін валют різноманітних держав, що входили до складу Німецького союзу. Але в 70-х pp. XIX ст. вони опанували інші: облік векселів, надання кредитів, безготівкові розрахунки. Перед початком першої світової війни найбільшими комерційними банками Німеччини були Німецький, Дрезденський, Дармштддт-ський, Німецький національний, Берлінський торговий та ін.

Функції центрального банку виконував Імперський банк (Райхс-банк), утворений 1875 р. на основі Прусського. Крім нього, могли продовжувати емісійну діяльність ще 32 банки. Але для всіх установлювалися дуже жорсткі умови. Так, емісійний банк не- міг акцептувати векселі, надавати іпотечні кредити, здійснювати облік векселів, виданих на термін більше ніж три місяці, міг торгувати лише певними видами облігацій. Зберігалася також умова, за якою необхідно було зберігати в обов'язкових резервах третю частину банківської емісії. До 1900 р. 25 емісійних банків відмовилися від свого привілею, а належний їм обсяг емісії перейшов до Імперського банку.

Вагоме місце у становленні банківництва на німецьких землях відіграли банкірські доми, найвідомішим з яких є дім Ротшильдів. Його історія почалася в середині XVIII ст. у Франкфурті. Засновник династії торговець Майєр Амшель починав з обліку монет різноманітних німецьких князівств. За отримані доходи він розширював свій бізнес. Оскільки над входом до його контори висів чийсь герб, який був червоного кольору, що по-німецьки звучить як Rot Schild, це дало йому друге прізвище. Згодом доля звела його з принцом Фрідріхом-Вільгельмом IX, якому Ротшильд подарував свою колекцію антикваріату. За це принц зробив Майєра своїм офіційним постачальником і придворним банкіром.

Четверо синів Ротшильда на зламі XVIII-XIX ст. продовжували справу батька в Англії, Франції, Австрії та Італії, а п'ятий залишився у Франкфурті. Таким чином сім'я поширила свої сфери впливу на цілу Європу. її спеціалізацією була організація державних позик. Крім того, Ротшильди фінансували будівництво європейських залізниць, купівлю Англією Суецького каналу, освоєння алмазних копалень у Південній Африці, позичали кошти прусським, австрійським і російським самодержцям.

Експерти вважають, що до кінця XIX ст. Ротшильдам належала половина всіх багатств світу. Зараз представники цієї династії ведуть бізнес на всіх континентах земної кулі, а 2002 р. їхній капітал складав понад 15 млрд доларів США.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошово-банківська система Німеччини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини
  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки