Недержавні грошові емісії на українських землях

Історія грошей і банківництва

Усі недержавні випуски бон можна класифікувати за чотирма основними критеріями (див. Рис. 13.4.1). Як видно з даних рисунка, емітентами виступали, насамперед, населені пункти. Першим містом на території України, яке у XX ст. випустило свої бони, був Львів. Згідно з ухвалою ради міста від 11 вересня 1914 р. було запроваджено бони номіналом одна крона, що були обов'язковими до приймання на території гміни м. Львова за вартістю однієї австро-угорської крони. При цьому міська каса зобов'язувалася здійснювати їх обмін у будь-якій кількості на банкноти державної емісії починаючи від 20 крон. Випущені бони мали серію та номер, підписувалися президентом м. Львова і двома його заступниками. Якщо попервах свої підписи вони ставили власноруч, то згодом, через зростання попиту на ці приватні гроші, використовувалося факсиміле. Всього таких бон було випущено близько 600 000 примірників. Основною причиною їх емісії була нестача обігової монети номіналом одна крона, яка, виготовлена зі срібла, з початком війни одразу щезла з обігу.

Класифікація бон недержавних емісій на українських землях

Масово емісії бон розпочались у 1918-1919 рр. Відомо, що власні гроші випускалися більш як у 80 населених пунктах, не враховуючи громад, які випускали бони для потреб національних щільно заселених осередків. Основною причиною такого заходу була нестача українських грошей для забезпечення повноцінного грошового обігу. Особливо це давалося взнаки на територіях і в містах, близьких до воєнних дій, а також у великих торговельних центрах країни.

Одним із перших міст, яке розпочало випуск місцевих грошей, був Житомир. 14 лютого 1918 р. від уряду УНР він отримав дозвіл видавати власні бони. При цьому вказувалося на обов'язковість написів державною мовою і наявність слів "Українська Народна Республіка". Стосовно державної мови вимоги було дотримано, одначе назва країни не з'явилася. На житомирських карбованцях було вказано, що всі розмінні білети забезпечено державними кредитовими білетами і п'ятипроцентними короткостроковими зобов'язаннями Державної скарбниці, які перебувають у Житомирському відділенні Державного банку. Ці бони прирівнювалися до державних кредитових білетів та були обов'язковими в розрахунках на території Жи- ; томира. На розмінних білетах містилися підписи міського голови та бухгалтера. Попит на ці грошові знаки швидко зростав, і вже 20 березня 1918 р. міська дума Житомира ухвалила додаткову емісію обсягом 3 млн крб.

Близькість Житомира до лінії фронту зумовила часту зміну влади. Так, у 1918-1920 рр. вона змінювалася там 11 разів. Очевидно, це вплинуло на те, що написи на черговій серії розмінних білетів (50, 75,100 і 250 руб.) було зроблено російською мовою.

Таблиця 13.4.1

Найбільші міста - емітенти бон на українських землях (1914-1920 рр.)

МістоНазва, грошовий вимірникМова друкуНоміналиПеріод обігу
Житомиррозмінні білети, карбованціукраїнська1,3,51918-1920 рр.
Житомиррубліросійська50, 75,100, 2501919-1920 рр.
Єлисаветград (Кіровоград)розмінні білети, рубліросійська1.3,10, 25, 501918-1920 рр.
Кременецьрозмінні білети, карбованціукраїнська3, 5, 101919-1920 рр.
Кременецьбони, маркипольська1.3,51920-1921 рр,

Продовження таблиці 13.4,1

МістоНазва, грошовий вимірникМова друкуНоміналиПеріод обігу
Луцькбони, рубліросійська1,31918 р.
Луцькрозмінні знаки, гривніукраїнська2, 6,10, 201919-1920 рр.
Львівбони, кронипольська1,5,10, 201914-1919 рр.
Львівасигната касова, крони, бонипольська1001915-1920 рр
Львівгелерипольська501919-1920 рр.
Львівкронипольська11919-1920 рр.
Одесарозмінна марка, копійкаросійська15,20, 501917-1920 рр.
Одесарозмінний білет, рубліросійська3, 5,10, 25, 501917-1920 рр.
Проскурів [Хмельницький]бони або дрібні грошові знаки, гривні/карбованціукраїнська2/1; 5/2.5; 6/3; 10/5; 20/101919-1920 рр.

Така ж мова використовувалася на розмінних білетах Єлисаветграда. їхньою характерною рисою було те, що емітентом виступало Єлисаветтрадське відділення Народного банку, і тому на них були підписи управителя та касира банку. Ці розмінні білети забезпечувалися державними кредитовими білетами і п'ятипроцентними зобов'язаннями Державної скарбниці, що перебували у відділенні банку.

Характерними для доби визвольних змагань були емісії Кременця. Якщо 1919 р. випустили розмінні білети у карбованцевому вимірнику українською мовою, то з польською окупацією незмінним залишився на бонах лише герб міста, а мову друку і номінал змінили на польські.

Надзвичайно потужні емісії здійснювала Одеса. Ініціаторами випуску розмінних білетів і марок стали члени Комітету кредитних установ міста (їх перелік містився на реверсі розмінних білетів). 9 грудня 1917 р. було прийнято "Проект Драго" про емісію одеських розмінних знаків. За основу номіналів і основних барв цих знаків узяли російські довоєнні гроші 3, 5 і 10 рублів, на яких переважали відповідно зелений, синій і червоний кольори. На цих знаках містилися підписи міського голови і казначея. Згодом випустили розмінні марки, автором проекту яких був відомий український художник

Амвросій Ждаха. Гроші Одеси мали презентабельний вигляд і знайшли визнання не тільки в місті, а й у всій Херсонській губернії. Згідно з міжміськими угодами розмінні білети отримали Миколаїв і Херсон. Розміри емісії та номінали постійно розширювались і в другій половині 1918 р. вже вимірювалися сотнями мільйонів карбованців. Упевненість і довіра до грошей Одеси пояснювалися великим торговельним капіталом, який обертався в морській столиці України.

Своєрідними й цікавими були емісії Проскурова (Хмельницький). Одночасно назва значилась як бон чи дрібний грошовий знак, а також подавався номінал у гривнях і карбованцях. Бони підписував міський голова М. Сікора. Детальне тлумачення вартості грошових знаків, вочевидь, мало полегшувати їх використання.

Емітентами самобутніх грошей виступали єврейські громади. Найчастіше для назви цих бон використовувалися найменування бухгалтерських документів, а грошовими вимірниками були гривні або карбованці. Так, Дунаєвецька єврейська громада випускала розписки українською мовою у гривнях. Громада м. Корець емітувала ордери російською мовою в рублях, на яких зазначалося, шо пред'явник цього ордера має отримати від Корецької єврейської громади, наприклад, 1 рубль. Такий ордер мав підписи голови правління, члена ради і діловода.

Характерними були емісії бон західноукраїнських міст, що їх розпочали емітувати після злуки ЗУНР і УНР для забезпечення потреб грошового обороту. Практично всі вони випускались українською мовою у гривнях. Одним із перших міст, де було здійснено емісію таких бон, був Тернопіль (20 лютого 1919 р.). 2 квітня 1919 р. у Золочеві випустили "касові посьвідки" номіналами 5 і 10 гривень із таким написом на 10 гривнях: "Державна каса уряду податкового в Золочеві виплатить в заміну за десять штук таких посьвідок державну ноту п'ятдесят карбованців або сто гривень". Вони містили підписи представника окружної військової команди, державного повітового комісара і комісаріату міста. Емітували свої бони також Броди і Сокаль. Обіг цих грошових знаків був обмежений дуже коротким періодом - терміном перебування Українських Січових Стрільців на західноукраїнських землях. Після цього представники польського уряду їх знищували. Відомий випадок, коли бони Сокаля спалили на подвір'ї банку.

До другого виду емітентів належали відомства, союзи кооперативів, різноманітні професійні об'єднання споживачів та банки. Для останніх спостерігалися певні особливості, а саме:

• 1) емісії здійснювалися Державним банком, Українським народним кооперативним банком та іншими центральними кредитними установами через їхні відділення в губерніях і найбільших містах України для забезпечення розрахункових операцій з клієнтами;

• 2) випуски мали назву чеків і виконувалися на типових бланках у карбованцях довільних номіналів відповідно до потреб клієнтів;

• 3) емітовані чеки були дійсними протягом 10 днів, але через потребу у грошовій масі термін їхньої дії продовжувався, про що чинився напис на зворотнім боці.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недержавні грошові емісії на українських землях“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях
  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки