Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

Історія грошей і банківництва

Історія грошового обігу та банківництва на українських землях відображає загальні закономірності виникнення і розвитку грошового господарства епохи античності, насамперед стародавніх Греції та Риму. Одначе, разом із загальними тенденціями, їй характерні свої особливості, зумовлені такими обставинами:

• по-перше, виникнення перших грошей і первнів банківництва відносять до міст-колоній у Північному Причорномор'ї, що були сформовані під впливом давньогрецької держави, а згодом потрапили під владу Риму;

• по-друге, на українських землях не було єдиного державного формування, яке здійснювало б єдину грошову політику та формувало умови для розвитку банківництва;

• по-третє, спостерігалися значні відмінності в розвиткові південних і північних територій українських земель, що не сприяло забезпеченню стабільності грошового господарства.

Такі особливості пов'язані, насамперед, із геополітичними обставинами. Так, скіфи і кіммерійці, котрі заселяли південноукраїнські землі у IX-VIII ст. до н. е., досить успішно здійснювали торгівлю з грецькими містами-полісами. Яскравим тому підтвердженням є численні археологічні знахідки давньогрецьких предметів на території скіфських курганів. Але увагу грецьких купців щораз більше привертали терени Північного Причорномор'я, де вони розпочали будувати тимчасові торговельні факторії. Найбільш інтенсивно процес колонізації відбувався у VI11 ст. до н. е. Історії відомо 75 таких поселень на берегах Чорного моря. Найвідомішими з них на півдні України були Березань, Ольвія, Пантікапей, Тира, Тирітака, Німфей, Кіммерик, Херсонес, Феодосія. Ставши осередками торговельного обміну, ці міста-колонії швидко зростали і в VI-IVст. до н. е. сягнули найбільшого розквіту. Найбільш потужними містами-державами були Ольвія, Херсонес і Боспор. Вони стали посередниками в торгівлі між греками і племенами, що вирощували сільськогосподарську продукцію у глибині українських степів. Розвиток обміну привів до потреби в грошах, в ролі яких використовувалися давньогрецькі монети, серед яких першочергове значення мали малоазійські кізикіни. Зростання торгівлі й ремесла в українських містах, їхня незалежність сприяли формуванню в них автономних грошових систем. Власні гроші почали випускати Ольвія, Боспор, Німфей, Пантікапей, Херсонес. Відомості про функціонування грошового господарства у цих містах почали з'являтись у XIX ст.

Одним із перших дослідників грошового обігу Ольвії був А. С. Уваров (1828-1884), який прагнув поєднати антикварно-нумізматичний аналіз монет із виявленням особливостей грошового обігу. Так, наприклад, він намагався визначити номінали і вагову систему найдавніших монет, виготовлених технікою лиття, вирізнити серії, виготовлені за римським зразком, розподілити всі наявні типи і види монет Північного Причорномор'я. Його напрацювання не одразу знайшли послідовників. Значно вагоміший внесок у дослідження грошового господарства Ольвії зробив А. Л. Бертьє-Делагард (1842-1920). Він одним із перших почав досліджувати складну монетну метрологію античного світу, розробив методику визначення ваги окремих номіналів і прослідкував зміни вагових норм і монетних систем давніх міст Північного Причорномор'я з метою з'ясування обставин господарського життя давніх міст.

Чільне місце у дослідженні історії грошового обігу на півдні України в епоху античності належить філологові за освітою, учасникові археологічних експедицій, співробітникові Ермітажу О. М. Зографу (1889-1942). Розпочавши свої дослідження у 20-х роках публікаціями нумізматичного і мистецтвознавчого характеру, він згодом поглибив свої пошуки і створив першу фундаментальну працю з історії грошового обігу на території Північного Причорномор'я, яка побачила світ 1951 р. О. М. Зограф вперше зробив спробу періодизації та класифікації давньоукраїнських монет епохи античності.

У період після другої світової війни історії грошового обігу в Північному Причорномор'ї присвячували свої праці такі вчені, як В. А. Анохін та П. Й. Каришковський. Особливі здобутки в цьому напрямі досліджень належать Петру Йосиповичу Каришковському, який розвинув і поглибив періодизацію грошового обігу на південноукраїнських землях з урахуванням особливостей та відмінностей від класичної періодизації античного грошового обігу.

Основним критерієм періодизації історії грошей та банківництва є наявність тих чи інших монет, які в певні періоди виконували функцію грошей передовсім як міри вартості. Вирізняють такі три основні етапи історії грошового обігу античної епохи:

• 1) період обігу кізикінів (од найдавнішого часу до третьої чверті IV ст. дон. е.);

• 2) період обігу золотих статерів Македонії та інших грецьких держав (від кінця IV ст. до н. е. до І ст. н. е.);

• 3) період обігу римських монет - денаріїв (від другої половини І ст. н. е. до III ст. н. е., тобто до початку кризи грошового господарства у Давньому Римі).

Водночас слід зважати на визнані особливості розвитку грошової системи південноукраїнських земель у той період, а саме: по-перше, основні функції грошей у Північному Причорномор'ї майже завжди виконувала не власна, а іноземна монета; по-друге, монети випускалися не регулярно, а мірою необхідності, часом із великими перервами; по-третє, поруч із новими емісіями на грошовому ринку завжди були монети попередніх випусків.

Через ці особливості періодизація історії грошових систем на південноукраїнських землях не має чітко виокремлених у хронологічному плані етапів. Тобто, вона вважається умовною.

У ранній період функція вимірників вартості належала кізикінам. Про це свідчать археологічні знахідки та письмові джерела, на першому місці з яких стоїть ольвійський Декрет про грошовий обіг. Із цього документа видно, що в 30-х рр. IV ст. до н. е. ольвіополіти намагалися надати основні функції грошей срібній монеті власного карбування. Але, як свідчать подальші події, ці функції перейняли золоті статери Філіппа, Александра і Лісімаха. Цей період можна розподілити на етапи залежно від рівня розвитку монетної справи та обігу. Так, перший період переділяють на два етапи:

• 1) архаїчний, що охопив час обігу стріло- і дельфіноподібних грошових зливків із бронзи. Стрілоподібні гроші перебували в обігу до початку V ст. до н. е., а дельфіноподібні - до початку IV ст. до н. е.;

• 2) пізньоархаїчний (класичний), який розпочався литтям круглих повноцінних асів, після чого у першій половині IV ст. до н. е. карбувалися різноманітні срібні та мідні монети.

Другий період історії грошей та банківництва на південноукраїнських землях називався елліністичним і характеризувався відносною стабільністю грошового обігу, коли карбувалося багато срібних монет, а мідні зберігали стійкість типів і стабільність ваги (III ст. до н. е.- І ст. н. е.). Цей період переділяють на три етапи:

• 1) ранньоелліністичний (перша половина III ст. до н. е.) - розквіт монетного мистецтва Українського Причорномор'я, особливо Ольвії;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності
  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки