Банківництво Стародавнього Риму

Історія грошей і банківництва

Розвиток монетного обігу лежав в основі створення та еволюції банківської справи. Крім того, значний вплив мало римське право, яке забезпечувало правове регулювання діяльності банків.

Римське право - одне з найбільших досягнень античності. У Римі було розроблено гнучкі, узаконені й цивілізовані норми правовідносин - приватних і з державою (наприклад, Цицерон уважав порушення прав власності зневагою прав людини). Ще у V ст. до н. е. на мідних дошках були записані закони XII таблиць - звід римського права приблизно з 451-450 рр. до н. е. Із них видно, що закони ґрунтуються на принципі таліону, тобто рівної помсти, хоча багато з римлян уважали, що за фінансові порушення слід нести лише цивільну відповідальність: "За борги повинно відповідати майно боржника, а не тіло його". У 326 р. до н. е. було скасовано рабство за борги. Економічні угоди дістали юридичне обгрунтування і захист. У 304 р. до н. е. було опубліковано формули позовних жалоб і затверджений порядок судочинства.

Римське право мало безпосередній вплив на банківництво. "Власники аргент (банків.- Лет.) повинні обнародувати свій рахунок у призначений консулом день. Цей едикт цілком обґрунтований, бо якщо банкіри ведуть рахунки окремих осіб, то справедливо, щоб мені були... представлені відомості про те, що торкається моїх справ".

Римські юристи визнавали громадську значимість фінансистів і підкреслювали необхідність оприлюднення облікових даних: "Слід видавати рахунки саме банкірів... бо їхнє заняття має громадську значимість і основним їхнім завданням є добросовісне складання рахунків".

Юридичними нормами регулювалася навіть техніка обліку. "До ведення рахунків Лабеон відносить взаємну віддачу і кредитування грішми та перебирання зобов'язань з оплати, оплату в торгових справах: не слід заводити нового рахунку до повної сплати боргу; але з одержанням застави чи зобов'язання не слід квапитися з оплатою; це не належить до правильного ведення рахунків. Але те, шо банкір представляє до оплати, повинно бути опубліковано, відомості про цс походять із банків".

Отже, ми бачимо, шо римські юристи дуже серйозно і кваліфіковано підходили до фінансових та банківських питань, розуміли їхні особливості, шо в цілому сприяло розвиткові банківництва.

Існування різних монетних систем, розмаїття золотих, срібних і бронзових монет сприяло зародженню міняльної справи. Міняйли, здебільшого іноземці або вільновідпущеники, відкривали свої торгові кіоски в містах, слідкували за валютним курсом, перевіряли оригінальність монет, здійснювали обмін грошей і навіть видавали позики. Банки у Стародавньому Римі, як і в Греції, виросли з міняльних контор (досвід грецьких трапез було взято за взірець), але розвивалися інтенсивніше. Цікаво, шо тривалий час банківські справи у Римі вели особи грецького походження. Потім серед банкірів почали з'являтися вихідці з інших країн, а також римляни. Вони довго зберігали стару назву трапезитів. Ця назва побутувала і за Цицерона.

Римські банкіри називалися менсаріями. В результаті спеціалізації на певних операціях вони переділилися на нумуляріїв, які обмінювали гроші, та аргентаріїву які приймали вклади, видавали кредити і здійснювали безготівкові розрахунки.

Обмін монет, а тим паче приймання вкладів вимагали високої кваліфікації та досвіду. Пстроній писав: "А чи є, по вашому,... найважче заняття, після літератури? На мою думку, лікаря і міняйла... Міняйло ж крізь срібло бачить мідь" (Петроній Арбітр.- М., 1990.- С. 108).

Після перевірки монет їх складали в ємності (мішки, кошики) та запечатували в присутності свідків. Свідки також прикладали свої печатки, дерев'яні або костяні. Контролер робив помітку про перевірку - спеціальний знак, який прикріплявся до ємності. Цим він перебирав відповідальність за вміст. Закриті вклади зберігались у бочках, кошиках, торбах, глиняних і металевих посудинах. Навіть коли в обігу були в достатку низькопробні монети, банк гарантував вміст кошика з певною, твердо фіксованою сумою. Запечатаний кошик міг транспортуватися і використовуватися як засіб платежу.

У 1875 р. на розколинах Помпей було знайдено скульптурний портрет помпейського банкіра Луція Цсцилія Юкунда. Відомий надпис, який присвятив йому вдячний вільновідпущеник: "Генієві нашого Луція вільновідпущеник Фслікс". У руїнах будинку банкіра виявили дерев'яні облікові таблички.

Відоме ім'я ще одного банкіра, до якого сучасники ставилися з великою повагою, - це Сіттій. Цицерон у "Промові за Суллу" повідомляв, що Сіттій для видання вкладів своїм клієнтам швидше вирішить продати всю свою нерухому власність, аніж "у якийсь спосіб затримати виплату грошей будь-кому зі своїх кредиторів".

Маючи гроші, навіть знатні римляни прагнули мати їх ще більше. Щоправда, спершу вони надавали кошти в безплатне користування, але з часом відмовилися від безпроцентних позик і почали стягувати плату за користування кредиту навіть з друзів і родичів. Люди брали позики й у лихварів (фенераторів), але тільки у крайніх випадках, віддаючи перевагу банківським кредитам.

Стратегія банків була різною. Одні давали в борг невеликими частинами та багатьом боржникам, інші - значні суми декільком.

У нестримному прагненні до збагачення не завжди дотримувалися порядності й чесності. Про ис казав Пстроній: "Про шо розводитися? Побажай, що хочеш: із грошима й хабарем усе ти одержиш. У калитці повний Юпітер сидить". Він же навів вираз: "Ас у тебе є, аса ти вартуєш".

Банкіри мали велику вагу, вплив в суспільстві, але ставлення до них, як і в Греції, могло залежати від обставин. Цицерон у "Промові за Квінта Роспія - актора" відгукнувся про банкіра з неповагою: "Хіба одна його голова і брови, добре виголені, не свідчать про його моральну зіпсутість, не показують хитру людину? Хіба він... не зітканий весь, із ніг до голови, з брехні та обману? Він для того голить завжди голову та брови, щоби про нього можна було сказати, що на ньому нема ні волоска чесної людини. Росцій часто прекрасно представляє його на сцені, одначе не заслужив від нього гідної подяки за послугу". Римське законодавство того часу допускало такі недозволені засоби викриття. Зауважимо, що подібні промови не звучали в Афінах IV ст. до н. е.

Римські банкіри знали й тяжкі часи. У період республіки від них і лихварів вимагали використовувати капітал на купівлю маєтків.

Це призвело до банкрутств і грошової кризи через вилучення з обігу грошової готівки. Тацит повідомляв, що кредитори поставили вимогу повернути борги. Тоді скарбниця почала видавати безпроцентні позики для боржників, які "заслуговували на довір'я".

Збереглися відомості про ще одну конфронтацію банкірів і вкладників, коли державна адміністрація (трибуни з плебеїв) знизили процентні ставки. А вони були аж ніяк не малими - 6, 12, 24, 48 і навіть 60% у різні часи. Це призвело до того, що кредитори поставили вимогу терміново повернути борги, і в результаті дебетори втратили заставу, а їхні землі виявилися конфіскованими. Ринок виявився затовареним, а вартість монети різко знизилася.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Банківництво Стародавнього Риму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму
  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки