Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Історія грошей і банківництва

У XIV ст. на українські терени, що перебували під м он голо-татарським пануванням, почали звертати погляди сильніші сусіди: литовці та поляки. У 1349 р. польський король Казимир Великий захопив Галичину і частину Волині. У 1370 р. володарем цих теренів став Людовік Угорський, дочка якого, королева Польщі Ядвіга, у 1387 р. остаточно приєднала Галичину до земель Польської корони.

У середині XIV ст. також поступово збільшувалася сфера впливу литовських князів на українських землях. У 1362 р. князь Ольгерд захопив Київ. Від ординських до литовських феодалів перейшли Київщина, Чернігівщина, Поділля та решта Волині.

Для зміцнення свого панування і протидії зростанню могутності Московського князівства 1385 р. Польща й Литва уклали Кревську унію. Щоб уникнути занепаду Великого князівства Литовського, І липня 1569 р.- було укладено Люблінську унію, з підписанням якої утворилася Річ Посполита. Хоча Велике князівство Литовське зберігало певну автономію, воно втратило всі українські землі, які перейшли до Польської корони.

Така ситуація тривала до середини XVII ст., коли Україну знову було переділено між Річчю Посполитою та Московською державою.

Основні риси грошового обігу в Україні в XIV - першій половині XVII ст.

Під час століття перебування українських земель під владою монголо-татарських загарбників в обігу була невелика кількість монет, що дозволило дослідникам виснувати про закінчення "безмо-нетного періоду" аж у середині XIV ст. Але на територію Галицької Русі та Волині ще на початку того століття потрапляли найбільш поширені в той часу Центральній Європі празькі гроші. їх карбування почалося за часів правління чеського князя Вацлава II, який 1300 р. став польським королем. Так у Польщі та на теренах Галичини почався період гроша.

Празькі гроші, яких за їхню вагу й вигляд іще називали "широкими", карбувалися за зразком італійських і французьких монет. Спершу вони виготовлялися зі срібла 938-ї проби, важили 3,7 г і мали діаметр близько 30 мм. Згодом їхня вага зменшилася до 2,6-2,7 г, а частка срібла - майже на 40%. Карбування празьких грошей після Вацлава II провадили Ян І (1310-1346 рр.), Карл І (1346-І378 рр.) і в особливо значних розмірах - Вацлав IV (1378-1419 рр.).

Празькі гроші були найбільш популярними монетами на польських і литовських землях аж до кінця XV ст. У них установлювалися штрафи та різноманітні стягнення на користь держави і церкви. Припинення їх надходження у 20-х роках XV ст. на ці землі пояснюють гуситськими війнами й міжусобицями, які призвели до занепаду видобування срібла і карбування монет. Але вони залишили дуже вагомий слід у грошовому обігу на українських землях, оскільки, дякуючи своїй якості, лежали в основі будь-яких торговельних угод, заступаючи інші срібні монети: тонкі брактеати і зроблені з чорного низькопробного срібла денарії.

Поряд із празькими грошима на території Галицької Русі в обігу в XIV ст. в основному перебували напівгроші та денарії, карбовані у Львові. Останні обслуговували внутрішню міську торгівлю як дрібна розмінна монета.

На Волині, частині Поділля та в Галичині досить популярними були також литовські денарії. Випущені князем Вітовтом у 1384-1388 рр. в Луцьку, вони містили зображення списа і литовського герба "Колюмни". Спершу вони важили близько 0,35 г (щирого срібла - 0,085 г), згодом їхня вага впала до 0,3 г (0,07 г).

Оскільки ні польська, ні литовська влади не забороняли обіг на своїх територіях іноземних монет, на ринку перебували татарські, угорські, італійські, молдавські, гірейські та генуезько-кримські монети. Вплив мон голо-татарського завоювання проявився обігом джучидських дирхемів, які були активними учасниками грошового ринку на українських землях (крім Галичини, Волині й частини Поділля) наприкінці XIV - на початку XV ст. Це пояснювалося нестачею празьких грошей і монет місцевого виробництва на цих територіях. В обігу також залишалися вагове срібло і монетні гривні.

Складнощі, що виникали в монетній лічбі, пов'язані з використанням на українських землях двох систем числення. По-перше, для підрахунку грошей застосовувалася величина, яку називали гривною (лат. marca). У XIV ст. її вага становила близько 200 г, вона складала 48 празьких грошів або 96 напівгрошів (І гріш дорівнював 12 денаріям). Паралельно використовувалася й інша величина - ко-па (лат. sexagena), що об'єднувала 60 грошів. Копа не мала дрібних фракцій, а гривна ділилася на 4 фертони (вярдунки) та 24 скойці.

Отже, грошові розрахунки проводилися в копах, гривнах, фертонах і в реальних монетах: грошах, напівгрошах та ін.

Прикметою початку XV ст. стала поява на грошовому ринку Галичини польських монет, що карбувалися королем Владиславом Ягайлом. Особливою популярністю користувалися напівгроші коронні, що їх карбували краківські майстри у 1399-1414 рр. Виготовлені зі срібла, вони мали 20,8 мм у діаметрі, важили 1,75 г, містили зображення корони на аверсі й коронованого орла на реверсі.

Характерною особливістю тогочасної монетної лічби було дедалі частіше використання мішаного способу, коли поряд у записах траплялися копи, фертони та гроші. Рахунки проводились і в празьких грошах, які залишалися високопробними порівняно з польськими та львівськими напівгрошами. Аби прирівняти їх, використовувалася система доплат, яка не підлягала офіційному розголошенню.

Дослідники вважають, що у першій чверті XV ст. у Галицькій Русі празький гріш дорівнював двом з половиною польським, або львівським, напівгрошам. Таке співвідношення характеризується і назвами. Якщо празькі гроші отримали ще один епітет - "великі", то польські напівгроші виступають у документах як "малі" або "середні". Останні також називали квартниками, бо вони дорівнювали четвертині скойця.

Польські монети поступово витрутили з обігу галицькі, карбування яких припинилося. Поряд з грошима і напівгрошима, які були порівняно великими платіжними засобами, використовувалися дрібні монети - третяки {тернарії), які дорівнювали трьом денаріям. У львівських книгах денарії часом називали, на німецький копил, гелерами.

Наприкінці XIV - на початку XV ст. на українських землях з'явилися золоті монети. На Поділлі поширеними були італійські флорини, на Галичині - дукати угорського карбування. Останні були міжнародними грішми: обслуговували велику торгівлю, контрибуції, а також використовувалися в поїздках за кордон та операціях із нерухомістю.

Згодом дукати стали лічильною одиницею. Якщо спершу вони дорівнювали 24 грошам, то в 1496 р. курс дуката становив ЗО чеських грошів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки