Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

Історія грошей і банківництва

Стрижнем стратегії економічного та соціального розвитку України на найближчі десять років має стати створення реальних передумов вирішення основного геополітичного завдання нашої держави - вступу України до Європейського Союзу.

Україна вже пройшла певну частину цього шляху. У 1998 р. набула чинності після ратифікації Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом. У 1998 і 2000 рр.

указами Президента України затверджено стратегію і програму інтеграції України в ЄС. Важливе значення для становлення відносин між нашою державою та Євросоюзом мало схвалення Європейською радою у грудні 1999 р. спільної стратегії ЄС щодо України. Принциповим кроком у зміцненні та розвиткові стратегічного партнерства стали п'ятий саміт Україна - ЄС (Ялта, вересень 2001 р.), а також прийняття "Плану дій ЄС у галузі юстиції та внутрішніх справ в Україні" (12 грудня 2001 р.).

Така послідовна робота виводить весь комплекс відносин Україна - ЄС у площину практичної реалізації завдань, пов'язаних із вступом нашої країни до Євросоюзу. На це мають бути спрямовані всі інституційні перетворення, політика економічних, соціальних і гуманітарних реформ. Йдеться про такий комплекс системних перетворень, який дав би можливість нашій державі до кінця 2007 р. претендувати на набуття асоційованого статусу в ЄС, а до 2011 р. створити реальні (внутрішні) передумови для вступу України в ЄС.

Створення у 2002-2011 рр. згідно з копенгагенськими критеріями необхідних передумов набуття Україною повноправного членства в ЄС передбачає послідовне здійснення таких кроків:

• o 2002-2003 рр.- набуття Україною членства в СОТ. Це слід розглядати як один із пріоритетів зовнішньоекономічної політики України, системний чинник розвитку національної економіки, підвищення її конкурентоспроможності, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій;

• o 2003-2004 рр.- проведення переговорного процесу та підписання Угоди про асоціацію України та ЄС. Заміна Угоди про партнерство і співробітництво європейською Угодою про асоціацію України та ЄС визначатиме новий формат відносин, який відповідав би довгостроковим інтересам України, і наближатиме її до кінцевої мети - утворення передумов набуття повноправного членства в Єв-росоюзі;

• o 2003-2004 рр.- проведення переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка передбачала би функціонування ринкових інститутів, гарантування правових норм у діловій сфері, стабільні та недискримінаційні правові рамки, чітко визначені права власності, застосування відповідних правил походження товарів, належну організацію прикордонної інфраструктури тощо;

• o 2002-2007 рр.- приведення законодавства України у відповідність до вимог законодавства ЄС у пріоритетних сферах;

• o 2004-2007 рр.- виконання процедур, необхідних для набуття чинності Угодою про асоціацію між Україною та ЄС Діставши такий асоційований статус, Україна зможе бути краще інформованою щодо внутрішніх перетворень у Євросоюзі, брати неформальну участь у переговорах стосовно різних питань загальноєвропейського масштабу і значення, отримати полегшений та в більших обсягах доступ до фінансових ресурсів ЄС;

• o 2005-2007 рр.- проведення переговорного процесу і створення митного союзу між Україною та ЄС, метою якого має стати поступове усунення митних, правових і технологічних перепон у цій сфері;

• o 2007-2011 рр.- головне виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і копенгагенських критеріїв членства в Євросоюзі.

Досвід ЄС та монетарна політика Європейського центрального банку у сфері грошово-кредитної політики з метою забезпечення стабільності євро становить великий інтерес для всього фінансового світу і для України зокрема. Політика ЄЦБ в перші роки функціонування євро варта уваги.

Від січня 1999 р. ЄЦБ установив базову ставку рефінансування (за основними операціями рефінансування) в розмірі 3%. Ставки за одноденними позиками і депозитами ЄЦБ були встановлені відповідно в розмірі 4,5 і 2,0%. У період від 4 січня по 21 січня 1999 р. діяв вужчий коридор процентних ставок за одноденними позиками і депозитами (3,25 і 2,75%) з метою забезпечення адаптації до нових умов. Перший місячний тендер було проведено за єдиною плаваючою ставкою. Наприкінці січня після закінчення короткого адаптаційного періоду ЄЦБ повернувся до раніше оголошеного коридору і підтримував його до 8 квітня. Всього за період від 1 січня 1999 р. по 10 травня 2001 р. ставки за основними операціями рефінансування, а також за одноденними позиками й депозитами в Європейському центральному банку змінювались 11 разів.

Протягом 1999-2000 рр. лише один раз ставка за основними операціями рефінансування змінилась у бік зниження. Рішенням Ради Правління ЄЦБ від 8 квітня 1999 р. ставку за основними операціями рефінансування було знижено до 2,5%, а ставки одноденних позик і депозитів знижено від 9 квітня відповідно до 3,5 і 1,5%.

Цей крок був реакцією на рекордне зниження темпів інфляції в Єврозоні, а також спробою прискорити економічне зростання в регіоні, темпи якого в ЄС відчутно відставали від США. Інформація, яка надходила від індикатора стратегії грошово-кредитної політики - грошового агрегату М3 (кількості грошей в обігу), сигналізувала про загрозу зростання ризиків цінової стабільності.

Від кінця 1999 р. і протягом більшої частини 2000 р. відбувалося значне збільшення грошової маси в обігу на тлі кредитної експансії в корпоративному секторі. Тільки за період від жовтня по грудень 1999 р. приріст показників грошової маси М3 становив 6,0% на рік за встановленого базового орієнтира 4,5%. Усього за 1999 р. середній приріст грошового агрегату М3 збільшився до 5,7% порівняно з 4,9% 1998 р. і 4,1% 1997 р.

Середньорічні темпи зростання кредитів підприємствам і населенню протягом більшої частини 1999 р. зросли до 10-11% проти 8,3% 1998 р. і 6,6% 1997 р. У 2000 р. ці тенденції загалом зберігалися, що сповіщало про значне зростання ліквідності в зоні євро. Водночас індикатори стратегії грошово-кредитної політики, особливо з другої половини 2000 р., вказували на посилення ризиків цінової стабільності. Під впливом зниження курсу євро до долара США протягом усього 1999 р. і до початку грудня 2000 р. відбувалося зростання імпортних цін і витрат виробництва. Крім того, витрати зростали внаслідок збільшення світових цін на нафту, яке од вересня1999 р. по вересень 2000 р. сягнуло 16%. Тенденції зростання всіх цих показників стали масштабнішими та більш розтягнутими в часі, ніж прогнозувалося раніше.

Загалом швидке зростання грошової маси, кредитної експансії, затяжна фаза зовнішнього знецінення євро і високі ціни на енергоносії, що збіглися з періодом стабільно активного економічного зростання, суттєво підсилили інфляційний тиск у зоні євро в середньостроковій перспективі. У 2000 р. сталося перевищення установленого кількісного орієнтира цінової стабільності в зоні євро, вираженого через індекс споживчих цін на рівні 2%. Якщо 1999 р. цей індекс виріс у середньому на 1,1 %, то в ІІІ кварталі 2000 р. його приріст сягнув 2,5%, у вересні 2000 р.- 2,8%, а в цілому за 2000 р. приріст індексу вдвічі перевищив аналогічний показник 1999 р. і становив 2,3%. "

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро
  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки