Руські гроші, карбовані у Львові

Історія грошей і банківництва

Менше ніж по 100 роках після заснування князем Данилом Галицьким Львів розвинувся у величезний на той час торговельний центр. Завдяки вигідному географічному положенню місто стало монополістом у посередництві між Сходом і країнами Східної та Центральної Європи. Бурхливий розвиток торгівлі привів до логічного результату: у місті почалося карбування монет.

За часом ця подія збіглася з завоюванням Галицької Русі польським королем Казимиром Великим, який доти вже зробив свій внесок в історію карбування монет. Ставши монархом, Казимир здійснив грошову реформу, основною метою якої було введення для своєї держави єдиної монети. Передбачалося також, що тільки король має право карбувати монети, які повинні містити зображення державного герба.

Першим реальним кроком у цьому напрямку стало карбування у 1338 р. Казимиром Великим срібних монет, які дістали назву краківських грошів. Вони сильно скидалися на празькі, але менше важили (3,1 г) і мали менший діаметр (28 мм). На аверсі монети в центрі було зображено королівську корону і вміщено легенду (латиною), написану у два рядки: у внутрішньому колі - "КАЗИМИР ПЕРШИЙ", а у зовнішньому - "БОЖОЮ МИЛІСТЮ КОРОЛЬ ПОЛЬЩІ". На реверсі в центрі було зображено герб Польщі - коронований орел, а по периметру - легенду: "КРАКІВСЬКИЙ ГРІШ".

За задумом короля, ці гроші мали витрутити з обігу празькі та стати для польського народу єдиною валютою. З цією ж метою Казимир Великий запровадив карбування напівгрошів (квартників), які становили половину краківського гроша. Вони важили 1,55 г, мали на реверсі зображення короля на троні та легенду "МОНЕТА КАЗИМИРА", яка на звороті доповнювалася написом "КОРОЛЯ ПОЛЬЩІ". На відміну від краківських грошей, які швидко зникли з обігу, напівгроші надовго залишилися на ринку, хоч і не витрутили з нього празьких.

Захопивши Львів, Казимир Великий надав місту самоврядування за магдебурзьким правом і дозволив карбувати власну монету. Досі невідомі ні рік заснування Львівського монетного двору, ні точний рік випуску першої львівської монети. Виходячи з того, що перша письмова згадка про руські напівгроші датується 1356 р., дослідники вважають, що найбільш ймовірним періодом, коли могло початися їх карбування, були 1351-1354 рр. Саме тоді Казимир Великий почав карбувати у Львові руські, тобто виготовлені для Галицької Русі, монети.

Пам'ятаючи про те, що для всієї території Польської держави встановлювалися однакові вимоги до монет, руські напівгроші, подібно до польських, важили 1,55 г та були виготовлені зі срібла 875-ї проби. їхній діаметр становив у середньому 18-20 мм. На аверсі монет у центрі було зображено повернутого вліво (від глядача) лева, що стояв на задніх лапах (герб Галицької Русі та м. Львова). Навколо нього між крапковими обідками містився напис, що в перекладі з латини означав "МОНЕТА ПАНА РУСІ КАЗИ МИРА". На зворотнім боці монети в центрі в облямівці з чотирьох з'єднаних дуг стояла монограма "К" (перша літера імені короля), розміщена під короною. Тут також є крапковий обідок, який відокремлює легенду "КОРОЛЯ ПОЛЬЩІ".

Крім напівгрошів, Казимир Великий карбував у Львові й мідні денарії. То було унікальне явище для тогочасної Європи, - адже у Франції мідні монети з'явилися лише наприкінці XVI, а в Німеччині-у XVIII ст. Випуск дрібних монет можна пояснити значним розвитком внутрішньої міської торгівлі, яку не могли задовольнити великі номінали, до яких можна віднести напівгріш.

На галицьких денаріях Казимира з одного боку в обідку з чотирьох з'єднаних дуг було зображено букву "К" під короною, а з іншого боку в такій самій облямівці - королівську корону, навколо якої розміщувалися літери "К", "Я", "Р", що нагадували про Казимира -короля Польщі.

Мідні галицькі монети випускались аж до початку правління Владислава Ягайла. Вони різнились і розмірами (в середньому 14-17 мм), і вагою (від 0,395 г до 1,475 г). Дослідники вважають, що вони мали лише номінальну вартість, яка не залежала від вмісту металу. Що ж до співвідношення між двома руськими монетами, то існує припущення, що одному напівгрошу відповідало спершу шість, а потім вісім галицьких мідних (польських срібних) денаріїв.

По смерті Казимира Великого 1370 p., який не залишив безпосередніх спадкоємців, Львів перейшов у володіння короля Людовіка Угорського, який 1372 р. передав місто в управління своєму племіннику Владиславу Опольському (1372-1378 pp.). Той також карбував у Львові свої монети: напівгроші й денарії.

Владислав правив Галицькою Руссю на досить непевних підставах. Одні історики вважають його неповновладним князем, інші - лише королівським намісником. Підтвердженням цьому є й кілька типів руських напівгрошів, де, поряд із незмінним левом, траплялися різні легенди, що визначали три групи монет:

• 1) монети з іменами і Людовіка Угорського, і Владислава Опольського. На них на аверсі навколо лева містилася легенда "КНЯЗЬ ВЛАДИСЛАВ", а на реверсі - літера "L" (ініціал Людовіка) під короною і напис "ЛЮДОВІКА КОРОЛЯ УГОРЩИНИ";

• 2) монети Владислава з однаковими написами обабіч: або "КНЯЗЬ ВЛАДИСЛАВ", або "МОНЕТА РУСІ";

• 3) монети з такими самими легендами обабіч. На одних монетах "КНЯЗЬ ВЛАДИСЛАВ" містився на лицьовім боці навколо герба, а "МОНЕТА РУСІ" - на зворотнім навколо ініціала "W"; на інших монетах - навпаки. Такий тип легенди був найбільш поширеним на руських напівгрошах Владислава і означав не монету князя Владислава, а монету, що карбована за князя Владислава.

Характерно, що у випадку, коли зображено літеру "W", над нею не було корони, як у випадку з Казимиром Великим. До речі, його штемпелі використовувалися до часів Владислава, бо відомі монети, на яких з одного боку залишився напис "МОН ЕТА ПАНА РУСІ КАЗИМИРА", а з іншого - "КНЯЗЬ ВЛАДИСЛАВ". Такий перехід штемпелів від одного володаря до іншого доводить факт того, що руські монети Владислава Опольського карбувалися відразу після монет Казимира Великого, тобто у 1372-1378 pp.

Ініціали на монетах Владислава далі зображались у традиційнім облямованні з чотирьох дуг, а легенди відділялися крапковим обідком. Важили напівгроші Владислава Опольського в середньому 1,24 г і мали діаметр 18-19 мм.

Мідні денарії Владислава відрізнялися від аналогічних монет Ка-зимира лише літерою "У" (замість "К") в центрі, зображеною без корони.

У 1378 р. Галицька Русь стала провінцією Угорщини, а її намісником - Емерік. Роком пізніше почалося карбування у Львові монет Людовіка Угорського, яке тривало до 1382 р.

На аверсі напівгрошів Людовіка залишилося традиційне зображення лева, навколо якого між крапковим облямованням містилася легенда "МОНЕТА РУСЬ. На реверсі, в оточенні чотирьох дуг, - літера "Ь> і напис, що означав "ЛЮДОВІКА КОРОЛЯ УГОРЩИНИ". Написи з обох боків пов'язані між собою відповідним відмінком. Напівгроші далі карбувалися зі срібла 875-ї проби, але зменшилась їхня вага (1,12 г) за незмінного діаметра (18-19 мм).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Руські гроші, карбовані у Львові“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові
  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки