Карбування монет руськими князями

Історія грошей і банківництва

Виникненню національної грошової одиниці в Давній Україні сприяли два моменти: по-перше, виснаження родовищ срібла в арабських країнах, що вплинуло на зменшення можливостей випуску монет та їх відповідне знецінення, по-друге, глибокі економічні, політичні та культурні зміни в Київській Русі, чия державність утверджувалася разом із розвитком економіки, функціонування якої пов'язане з якістю грошової системи. У цьому контексті дослідники відзначають позитивну роль прийняття християнства, яке зміцнювало владу князів, сприяло встановленню глибших і міцніших зв'язків із світом візантійської культури і культури Заходу. Усім попереднім розвитком Україна-Русь була підготовлена до прийняття і освоєння в організованому порядку писемної грамоти як основи культури християнського світу, приєднуючись до його літературної спадщини. Вона була готова творити власні цінності, серед яких важливе місце посідав випуск власних грошей.

Монети Давньої України - перший увіковічений матеріальний комплекс української державності, переконливий збірник мініатюрних пам'яток ремесла та образотворчого мистецтва, мови й писемності кінця X - початку XI ст. Вочевидь, не тільки економічні мотиви і грошова криза, що настала з кризою срібла на Сході, спонукали до створення власної монети в Україні-Русі: великою мірою цей захід був потрібний з ідеологічно-політичних причин - для утвердження держави, адже державне право і випуск власної монети - специфічні символи самодержавної влади князів.

На тлі могутнього припливу та обігу срібної арабської монети внесок Київської Русі у грошовий обіг Східної Європи був скромним, але порівняно з кількістю монет її сусідів він виглядав доволі переконливим. Та чи не найголовніше те, що випуск власної монети був необхідним і потрібним. Дослідники пов'язують його з перемогою Володимира Великого над Візантією, одруженням з імператорською сестрою, прийняттям християнства та значною політичною роллю, яку відігравала в той час на європейській арені Київська Русь.

Випуск золотих монет князем Володимиром Святославичем (980-1015 рр.) був кількісно найбільш обмеженим (відомо лише

11 монет) і відповідав візантійським традиціям монетної справи. Взірцем для перших руських монет були соліди візантійських імператорів Василя II і Константина VIII. Звернення до золота, яке протягом двох століть стало помітним складником грошового обігу було даниною язичницькій традиції на цей метал, що використовувався для зміцнення культу дохристиянських богів у Києві. Золото канонізувало богів нової віри, а тому на монетах було зображено Ісуса Христа.

Іоловне божество нового пантеону з книгою свого закону в лівій руці, але без нижньої частини тіла й ніг - таким був зовнішній вигляд монети, що його майстер копіював із малюнків у перших храмах Києва. Доповнювала зображення легенда, яка вміщувала напис "ІСУС ХРИСТОС". Значно легше було з іншого боку монети зображати відомого майстрові київського князя з великими вусами та іншими ознаками в розкішному вбранні, який у правій руці тримав хрест. Над лівим плечем було вміщено родовий знак князів Рюри-ковичів - тризуб.

Щойно відзначена, здавалось би, несуттєва деталь - зображення князя з великими вусами - має принципове значення, коли йдеться про етнічну належність останнього, що відповідало українській традиції та національному чоловічому типові. Згодом його намагалися забути й затерти. У тому легко переконатися, коли глянути на портрети київських князів у їх північно-московській інтерпретації, згідно з якою зображення Ярослава Мудрого скорше нагадувало монгола, ніж слов'яни на-українця.

На двох із одинадцяти відомих золотих монет написано "ВОЛОДИМИР, А ЦЕ ЙОГО ЗОЛОТО". На інших ця легенда дещо змінена і звучить: "ВОЛОДИМИР НА ПРЕСТОЛІ". Про зв'язки монети із підвищенням авторитету князя свідчить його зображення у вигляді священної особи, тобто з німбом на голові, як у святого. Це привело до того, що вона почала нагадувати князівську печатку. До речі, таку роль монети виконували і в подальші періоди. Культ християнської особи і предмети, вміщені на перших монетах, переконують у тому, що їх карбування почалося після прийняття Руссю християнства.

Невідомо, як називалися монети, карбовані руськими князями. У нумізматиці залежно від матеріалу виготовлення вони дістали назву "златники" та "срібляники".

Златники важили приблизно 4,2 г, від чого пішла назва руської вагової одиниці золотника (4,266 г). Виготовлялися золоті монети з високопробного золота, яке точно відповідало візантійським солідам. Вага і якість металу ще раз переконують у використанні цих монет для виробництва київських і як взірця для наслідування, і як сировини. Златники обслуговували сферу обігу, про що свідчить стертість екземплярів, які збереглися до наших часів.

Крім золотих, Володимир Великий карбував і срібні монети. Перші з них з'явилися в той самий часовий період (близько 990 р.). Зразком для їх виготовлення були візантійські срібні міліарисії, а сировиною - арабські та інші іноземні монети.

Перший тип срібляників дуже подібний до златників. На них також є зображення київського князя та Ісуса Христа, легенди "ВО-ЛОДИМИР НА ПРЕСТОЛІ" та "ІСУС ХРИСТОС". Згодом першу фразу було замінено на "ВОЛОДИМИР, А ЦЕ ЙОГО СРІБЛО". Попри такий напис, слід зауважити, що срібляники, які важили близько 3 г, були виготовлені з низькопробного срібла з великим домішком лігатури, що робило їх радше мідними монетами.

Подальші монети Володимира Великого (II-IV типи) з'явилися близько 1012 р. на честь чергового шлюбу князя. Основною відмінністю цих монет від попередніх було зображення на реверсі не Ісуса Христа, а тризуба. Карбувалися вони не довше двох років.

Наступним у хронологічній послідовності емітував власну монету Ярослав Мудрий. Перебуваючи намісником у Новгороді, 1014 р. він вирішив здобути незалежність від Києва; одним із кроків у цьому напрямку стало карбування срібляників. Іншою причиною дослідники називають необхідність оплати найманцям-варягам певної суми для оборони перед батьком Володимиром Великим.

На цих монетах, що важили 2,8-3,77 та 1,29-1,57 г, було зображення св. Георгія з відповідним написом. Цей святий був покровителем князя і дав Йому християнське ім'я. На реверсі срібляників містилися тризуб із кружальцем на середньому зубці та легенда "ЯРОСЛАВЛЕ СРІБЛО". Доповнювали зображення два крапкові обідки на обох боках монети, між якими на аверсі були розетки з розташованих хрестоподібно крапок, а на реверсі - букви АМНІ^, що мало означати слово "амінь".

Після того, як у 1019 р. Ярослав став київським князем, він до карбування монет вже не повертався, чому дослідники досі не можуть знайти пояснення.

Ще одним руським володарем, який здійснював випуск власних монет, був названий син Володимира Великого - Святополк Окаянний. Після кількарічної боротьби за престол у 1018 р. він став київським князем і почав емісію срібляників. Свою родову належність князь позначив, зобразивши на монетах двозубець, що був гербом брата Володимира - Ярополка, якого Святополк уважав своїм батьком. В інших аспектах зображення на монетах повторювали четвертий тип срібляників Володимира. На них також було зображено князя 1 вміщено напис, що означав "СВЯТОПОЛК".

Згодом на монетах з'явилися зображення св. Петра - покровителя Святополка та легенда з іменем Петрос. Монети з іменем Петор містили зображення великого князя на троні. То були останні монети Київської Русі.

Окрему групу становили монети внука Ярослава Мудрого - Олега-Михайла Тмутараканського. Близько 1078 р. цей князь випускав власну монету з зображенням свого покровителя архангела Михаїла та написом на зворотнім боці "ГОСПОДИ, ПОМОЗИ МИХАЙЛУ".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Карбування монет руськими князями“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями
  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки