Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

Історія грошей і банківництва

На VIII-VI ст. до н. е. припав період масової колонізації греками узбереж Чорного та Азовського морів. Розпросторюючи сюди свої сфери впливу, в пошуках сировини (металів і лісу), хлібу, а також рабів і ринків збуту приходили в Північне Причорномор'я вихідці з Греції та Малої Азії.

У той час, коли Тира, Ольвія, Херсонес і Пантікапей протягом перших 3-4 століть свого існування були політично незалежними, такі міста, як Німфей, Феодосія чи Керкинітида швидко потрапили під вплив Боспорського царства та Херсонеської держави. Більшість міст-полісів у II ст. до н. е. були об'єднані в понтійську державу Митридата VI Євпатора, яка була розгромлена гетськими племенами. Від середини І ст. до н. е. на північнопричорноморські землі поширився вплив римських імператорів. Початок періоду занепаду перших міст на території сучасної України датують III ст. н. е., коли вони були розгромлені варварськими племенами.

Виникнення і формування грошових систем в Українському Причорномор'ї

Монетне карбування в містах, розташованих на українських землях Північного Причорномор'я, вперше розпочалося в Пантікапеїу другій чверті VI ст. до н. е. Приблизно тоді ж перші литі гроші у формі стріл і дельфінів з'явилися в Ольвії.

У другій половині VI ст. до н. е. на території нинішнього селища Роксолани (в Овідіопольському районі Одеської області) виникло городище Ніконій. Великий вплив на нього мали Істрія, Ольвія й Тира; знахідки їхніх монет є досить значними на розколинах давнього південноукраїнського міста. Але серед скарбів трапляються й монети, виробництво яких дослідники відносять до самого Ніконія першої половини V ст. до н. е.

Відомо три номінали ніконійських бронзових литих монет. Найбільший з них містив зображення сови і напис ЕКУ або ЕКУЛ, а також колеса з чотирма шпицями, які мали між собою поперечини. Важили такі монети 56,5 і 63,5 г. Монети вагою 12,4-16,1 г становили середній номінал. Виглядом вони нагадували попередні, лише колесо мало просту форму. На найменших номіналах, що важили 0,7-2,4 г, на аверсі зображувалася сова, а на реверсі - літери ІК.

Випуск цих монет пов'язують з іменем скіфського царя Скила. Дотримуючись багатьох грецьких звичаїв та обрядів, він багато часу проводив в Ольвії. Дослідники вважають, що основним мотивом випуску власної монети для Скила було отримання торговельної та фінансової незалежності. Грекофільство цього царя не подобалося скіфській верхівці, і згодом його заступив інший правитель. Ним став його брат Октамасад, який, захопивши Скила, відтяв тому голову.

Надалі ніякий володар монет у Ні копії не карбував, хоча поселення існувало до IV-1II ст. до н. е.

На зламі VI-V ст. до н. е. зародилося життя в Керкинітиді, яка містилася на території нинішньої Євпаторії. Досі невідомі її засновники, але найбільш ймовірними вважаються вихідці з Гераклеї Понтійської або невідомого іонійського поліса. УIV ст. до н. е. Кер-кинітида увійшла до складу Херсонеської держави.

Початок емісії власних грошей у Керкинітиді датується другою половиною V ст. до н. е. Це були стріло-риби - монети специфічної форми, один бік яких нагадував наконечник стріли, інший - рибу. Дослідники вважають, що такі литі монети повинні були стати еквівалентом для ольвійських "стріл" і "дельфінів".

Наприкінці V ст. до н. е. приватних стріло-риб заступили державні керкинітидські аси. На цих литих мідних монетах, що важили близько ЗО г, з одного боку було зображення риби, а з іншого - напис КА, що означав початок назви міста. їх доповнювали менші номінали, що становили десяту частину асів, із зображеннями риби чи колоса та літери К.

На початку IV ст. до н. е. грошовий ринок Керкинітиди заполонили херсонеські монети, які домінували там до 330 р. до н. е. Саме тоді в Херсонесі припинилося панування олігархів, а Керкинітида здобула незалежність, яка тривала приблизно 40 років. У той час жодної іноземної монети в обігу в цьому місті не було.

До 330-320 рр. до н. е. відносять випуск нових керкинітидських монет із легендою КАРК і зображенням богині Ніке та лева, який напав на бика, палиці й напису НРАКЛ. Саме цей напис дозволяє деяким дослідникам стверджувати, що незалежність Керкинітиді допомогла здобути Гераклея Понтійська.

На мідних монетах подальших випусків трапляються зображення грецьких богів і богинь (Гери або Тіхе, Геракла, Артеміди) і вершника, орла на блискавці та лані. Доповнюють їх написи КАРКІМ,

КАРКІМА, КЕРКІ або КЕР. Цікаву групу становлять монети з зображенням на однім боці скіфа, що сидить і тримає колчан і сокиру, а на іншому - коня.

Незважаючи на розквіт, у 290 р. до н. е. місто увійшло до складу Херсонеської держави, припинило карбування монет і перетворилося на виробничий додаток.

На місці скіфського поселення недалеко (17 км) від нинішнього м. Керч у VI ст. до н. е. було засновано Німфей. V-IV ст. до н. е. було періодом розквіту цього поліса. Тоді він вів жваву торгівлю зерном з Афінами. Дослідники вважають, що в другій половині V ст. до н. е. Німфей карбував власну монету. Відомо три номінали: драхми, діоболи і геміоболи. На всіх монетах містилося зображення на аверсі жіночої голови, повернутої вліво, на реверсі - виноградної лози і напис NУ або NУN

Карбування монет у Німфеї тривало не більше чверті століття і припинилося, за однією версією, внаслідок входження міста до Афінського морського союзу, тобто під владу Афін, за іншою - в результаті зради його правителя афінянина Гілона, який здав місто боспорцям. Так це чи ні, але відомо, що місто ввійшло до складу Боспорського царства та існувало до III ст. до н. е., поки не було розгромлено готами.

У VI ст. до н. е. на території нинішнього м. Феодосія мілетці заснували поліс, який володів зручним портом та був оточений родючими землями. Ці чинники сприяли перетворенню Феодосії в VI-V ст. до н. е. у значний торговельний центр. У першій половині IV ст. до н. е. його було приєднано до Боспорського царства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї
  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки