Якщо грошові доходи громадян були меншими ніж 70 руб. на місяць, то йому видавалися картки на 50 руб. незалежно від обсягу заробітку. У випадку перевищення суми 800 руб. купони на суму надлишку не видавалися.
Крім того, з 1 грудня 1990 р. вводилися додаткові пільги для малозабезпечених сфер населення. Так, багатодітним сім'ям, одиноким матерям незалежно від доходів, студентам і учням середніх спеціальних закладів, що мали дітей, на кожну дитину давали картку споживача на 50 руб., пенсіонерам та інвалідам з доходами до 100 руб. на місяць, а також студентам і учням середніх спеціальних навчальних закладів, які не мали батьків або проживали окремо від них,- 70 крб.
Картки споживача були дійсними на території УРСР протягом б місяців.
Остання грошова реформа, проведена в СРСР, відбулася 1991 р. 23 січня зранку оголосили указ Президента М. Горбачова про вилучення з обігу купюр номінальною вартістю 50 і 100 руб. зразка 1961 р. Такі заходи проводилися з метою боротьби з корумпованими чиновниками та валютними спекулянтами. Гроші можна було обміняти протягом трьох днів у межах середньомісячного заробітку за останній рік роботи. Крім того, вводилося обмеження на видачу вкладів з ощадних кас, яке становило 500 руб.
Ефективність проведення реформи Павлова, названої так за прізвищем прем'єр-міністра СРСР, викликала сумніви. Побутує думка, що злочинні кола дізналися про неї завчасно і розміняли свої купюри на дрібніші ще до ЇЇ початку. Через це багато громадян отримали заробітну плату і пенсії великими номіналами. Спостерігалися також випадки, коли 50-рублеві купюри продавалися по 40, 30, 20 і навіть 10 руб., аби зберегти хоч дещо.
Банківська система СРСР
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни“ на сторінці 2. Приємного читання.
