• 2) етап кризи (друга половина III - перша половина II ст. до н. е.), яка виражалась у припиненні карбування срібних монет, зниженні монетної майстерності, зменшенні ваги розмінної монети. Цей процес супроводжувався також збільшенням типів розмінних монет і використанням їх надкарбування і перекарбування;
• 3) пізньоелліністичний етап (друга половина II ст. до н. е.- перша половина І ст. до н. е.). Цей етап пов'язаний із завоюванням Ольвії скіфами та пануванням понтійського царя Митридата VI Євпатора. До моменту опанування Ольвією розпочалися налагодження і стабілізація грошового господарства, але це тривало недовго.
Після цього настав римський період у грошовому обігу Українського Причорномор'я. У цьому третьому періоді, пов'язаному із розширенням економічних і політичних зв'язків Ольвії з Римською імперією, вирізняють два основні етапи:
• 1) псевдоавтономний - час правління імператорів із династії Флавіїв та Антоніїв;
• 2) провінційний - епоха Северів.
Такий критерій виокремлення етапів розвитку грошових систем пов'язаний, насамперед, із достатністю письмових джерел про грошовий обіг та використання в основному нумізматичного матеріалу; який втілював у собі політику правлячих імператорів.
Проведену періодизацію історії грошової системи Українського Причорномор'я в епоху античності відображено в таблиці 1.4.1. Як видно з неї, між періодами не простежується чітких меж, окрім того, в обігу постійно перебували монети попередніх періодів, а пізніше використовувалися надкарбовані й перекарбовані екземпляри. З початком римського панування в Причорномор'ї розпочалося карбування монет із портретами римських імператорів (серія пізніх монет із зображенням Северів).
Таблиця 1.4.1
Періодизація історії грошового обігу в Українському Причорномор'ї (епоха античності)
| Зограф 0. М. | Каришковський П. Й. | |
| Час обігу монет, виконаних технологією лиття (кінець VI - друга третина IV ст. до н. е.) | Доелліністичний час обігу електрових кізикінів [до середини IV ст. до н. е.) | Архаїчний |
| Пізньоархаїчний або класичний | ||
| Переделліністичний (друга половина IV ст. до н. е.) | ||
| Від початку карбування до гетського розгрому (кінець IV - середина 1 ст. до н. е.) | Елліністичний - час обігу золотих статерів (початок III ст. до н. е - середина 1 ст. н. е.) | Ранньоелліністичний (перша половина III ст. до н. е.) |
| Етап кризи (друга половина III - перша половина II ст. до н. е.) | ||
| Пізньоелліністичний (друга половина II ст. до н. е-перша половина 1 ст. до н. е.) | ||
| Після гетського розгрому · (кінець 1 ст. до н. е-перша третина III ст. н. е.) | Передримський (третя чверть 1 ст. до н. е.) | |
| Римський - час обігу римських монет (кінець 1 ст. н. е.- припинення емісій | Псевдоавтономний (час Флавіїв та Антоніїв) | |
| Провінційний (час Северів) | ||
Основні особливості розвитку банківництва в Українському Причорномор'ї в епоху античності пов'язані з намаганнями міст захистити власний ринок і свою грошову систему від зовнішнього впливу сильніших грецьких, а згодом римських, правителів. Яскравим цьому прикладом є письмовий документ - Декрет про гроші, практично єдиний факт такого характеру в цілому світі. Він має багато різних тлумачень, що спричинено ушкодженнями чи втратами частин напису. І все ж таки чітка регламентація курсу іноземної монети до місцевої, а також відповідальність у вигляді штрафів за порушення правил обміну чи місця його здійснення, свідчать про жорстку монетарну політику ольвіополітів, відповідно до якої здійснювались усі обмінні операції. Так забезпечувався захист власного ринку від вивозу дорогоцінних металів і заохочувався експорт традиційних вітчизняних товарів - збіжжя, шкур, риби, воску, меду.
Висновки
• 1. Гроші виникли внаслідок поділу праці, інтенсифікації розвитку ремесла й торгівлі. Це був вислід еволюційного процесу, який не залежав від волі людей. Гроші існуватимуть доти, доки існуватиме потреба обміну.
• 2. Відчувши всі незручності бартерного обміну, людство геніально підійшло до виокремлення певного товару із загальної маси. Усі інші товари виражали в ньому свою вартість, а люди легко обмінювали на нього свої товари. Так на ринку з'явилися гроші.
• 3. Роль грошей у різні часи у різних народів виконували різні товари. Згодом завдяки своїм властивостям це місце посіли метали, і серед них - золото і срібло. Для полегшення обміну їх замінили паперовими грішми.
• 4. Основними ознаками, за якими можна класифікувати гроші, є територія обслуговування, функціональне призначення, форма, матеріал виготовлення, забезпеченість і відповідність установленим параметрам. Усі вони розкривають сутність грошей та їхню еволюцію.
• 5. Первинною формою банківництва виступало лихварство. Лихварі - це люди, які надавали позики під високі проценти. Через це багато неплатоспроможних позичальників перетворилися на рабів свого кредитора. Це спричиняло повстання проти лихварів та вигнання їх із країни.
• 6. Банківські операції у стародавньому світі, крім лихварів, провадили храми, торговельні доми, приватні установи, закорінені у міняльних конторах. За доби античності кредити надавалися переважно на ведення торгівлі, заснування нових підприємств, оплату непередбачених видатків.
• 7. Основними особливостями грошового обігу на українських землях в античну епоху є наявність на ринку великої кількості іноземних (давньогрецьких і давньоримських) монет, відсутність єдиного емісійного центру та значні відмінності в розвитку господарства і торгівлі між північними й південними регіонами.
• 8. Осередки емісії грошей на українських землях в епоху античності перебували в містах Північного Причорномор'я. Випуск монет проводився під впливом держав і правителів, які в ті часи володіли нашими територіями.
Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності“ на сторінці 2. Приємного читання.
