Подальші зміни сталися за імператора Траяна (98-117 рр.). Вони були пов'язані зі зменшенням обсягів карбування мідних монет, що було викликано надмірною їх емісією в попередні роки. За наступного імператора Адріана (117-138 рр.) у Херсонесі було випущено в обіг останні золоті монети. Що ж до мідних, то вони взагалі не випускалися, що викликало необхідність надкарбувань (Діва з луком і списом у крапковому обідку) монет попередніх емісій.
Випуск золотих монет відображав певну автономію Херсонеса у складі Римської імперії. Вона означала можливість управління містом за місцевими звичаями. Але Херсонес прагнув свободи, якої досягнув за імператора Антонія Пія завдяки втручанню Гераклеї Понтійської. Десь у 144-145 рр. місто дістало "другу елевтерію", що знайшло відображення на монетах у вигляді напису ХЕРΣОNНΣОY (або ХЕР) і ЕЛЕYΘЕПАΣ на різних боках. Отримана свобода означала, що Херсонес не мав права вести самостійну зовнішню політику, але зберігав внутрішню автономію, що проявлялося в існуванні власних інститутів і магістратів, праві діяти на основі місцевих законів, карбувати монети, збереженні права власності на землю та зібрані податки. У місті постійно перебувало римське військо, яке, з одного боку, мало захищати місто, а з іншого - утримувати позиції Риму в регіоні.
Протягом того періоду в обіг надходили тресиси, асарії, тетрасарії та дупондії. Вони зберігали традиційні для херсонеських монет зображення Херсонаса, Діви, лані чи бика. Втім, на них також з'явилися римські божества та деякі портретні риси римських імператорів і членів їхніх сімей, що проявлялися, зокрема, в зображенні Херсонаса. Римські впливи проявлялися також у субсидіюванні емісії монет, що здійснювалася від імені міста.
Останні монети доби античності випускалися в Херсонесі за правління римського імператора Галлієна (253-268 рр.). Надалі місто втратило статус вільного. Його основним завданням стало стримування натиску варварських племен, які в той період проявляли особливу активність на Кримському півострові. Надійні укріплення не дозволили гунам зруйнувати Херсонес, який з розвалом Римської імперії увійшов до складу Візантії та став виконувати роль пограничного форпосту.
За правління імператора Зенона (474-491 рр.) відновив діяльність херсонеський монетний двір. Доти внутрішні потреби задовольнялися за рахунок привізних грошей. Мідні монети, що випускалися від імені візантійських імператорів, містили їхні імена, зображення їх та членів їхніх сімей. З'являлися також різноманітні символи християнства. Основними номіналами мідних монет були фоліси, напівфоліси та пентанумії. Лише на ранніх монетах цього періоду збереглися позначення міста.
Вагомі зміни у грошовому обігу Херсонеса сталися за правління імператора Іраклія (610-641 рр.). Він провів грошову реформу, за якої було надкарбовано всі монети. З метою уніфікації грошей, що перебували в обігу, більші з них (фоліси) були надкарбовані монограмою, що означала ім'я Іраклія, а дрібніші - хризмою. Останнє означало, що це - пентанумії. Така необхідність виникла в результаті перебування на ринку великої кількості різнотипних монет і припиненням випуску власних.
Емісія грошей у Херсонесі призупинилася до кінця VII - початку IX ст., хоча місто зберігало деяку незалежність, особливо у внутрішньому управлінні. Крім того, воно залишалося значним торговельно-ремісничим центром. У вказаний період відбувалися спорадичні випуски грошей, причому монетарі перейшли на відливання монет.
Деякі ознаки внутрішньої автономії зберігалися в Херсонесі й тоді, коли місто з 834 р. стало центром одного з візантійських військово-адміністративних округів - феми Кліматів. Якщо перші монети того періоду поряд з іменем імператора ще зберігали позначення внутрішніх правителів міста, то з часом вони зникли. На монетах містилися зображення імператорів, співправителів, різноманітних типів хрестів, імена або монограми володарів, їхні титули.
Випуск монет був більш або менш регулярним, почав ХІ ст. спостерігалися деякі перерви. За правління Олексія Комніна (1081 - 1118 рр.) Херсонес остаточно втратив право на емісію грошей, але ще відливав монети від імені імператора Романа IV (1067-1071 рр.), про що свідчить монограма "ро", яка є на монетах, що єдині залишалися в обігу. Така ситуація тривала протягом першої чверті XII ст.
У XIII ст. Херсонес переживав набіги монгольських і татарських ханів. У середині століття місто перейшло під контроль генуезців, які вели торговельні справи у Криму, але поступово занепадало. У 1399 р. воно було спалене ханом Едигеєм, ще деякий час було рибальським поселенням, а в першій половині XV ст. вмерло.
Висновки
• 1. Кожне місто Українського Причорномор'я намагалося здійснювати емісію власних грошей. Цей факт був підтвердженням економічної самостійності, високого розвитку ремесел і торгівлі. Започаткував монетне карбування Пантікапей у VI ст. до н. е., а найдовше, аж до XII ст., випуск грошей тривав у Херсонесі.
• 2 Монети в містах Північного Причорномор'я виготовлялись із бронзи ЇЇ срібла й золота литтям або карбуванням. Виб.р монет-Еистеми 'залежав від того, вихідці з якого поліса заснувалиі місто а також від популярності певних грошових одиниць у Середзем-номорТ Утвердження панівної ролі Риму в цьому регіоні привело до масового переходу причорноморських міст на римську монетну
З Формування грошових систем міст Північного Причорномор'я здійснювалося під впливом релігійних чинників. Це проявлялося, зокрема, у храмовому карбуванні монет у Пантікапеї, випуску литих стріл і дельфінів, як пожертвувань, в Ольвії, зображень Діви з її атрибутами, як головної богині, на херсонеських монетах.
• 4. Монети міст Північного Причорномор'я містили зображення місцевих, грецьких і римських богів, їхні атрибути, портрети міських і римських правителів, монограми осіб, які фінансували їхній випуск, назви полісів і номінали. Відповідальність за емісію несли колективно (номофілаки, колегія Семи) або індивідуально (архонт,
• o цар чи імператор).
• 5. Випуск монету містах, що входили до складу Боспорської держави (Пантікапей, Німфей, Феодосія) перебував під суворим наглядом правителів. Спершу то були боспорські, згодом - понтійські царі, а з І ст. до н. е.- римські імператори. На монетах це відображалося через відповідні портретні зображення й написи, які означали імена й титули володарів.
• 6. Керкинітидата Ольвія залишили свій слід у світовій економічній історії через випуск грошей нестандартної форми - керкинітид-ських стріло-риб та ольвійських стріл і дельфінів. Щоби припинити таке приватне карбування, з часом міста провели грошову реформу і замінили ці знаки вартості на литі аси.
• 7. Стародавня Греція мала вплив не тільки на емісію монет, але й на банківництво Північного Причорномор'я, адже саме з Еллади походить практика заборони обігу іноземних монет на території певного полісу. Свідчення про це можна знайти в ольвійському декреті Каноби, що датується першою половиною IV ст. до н. е. Крім цього, він містить перші згадки про валютні курси.
• 8. Єдиним північнопричорноморським містом, яке продовжувало випускати власні гроші в епоху середньовіччя, був Херсонес. Його особливий статус на правах вільного в Римській імперії продовжувався у вигляді деяких ознак автономності у складі Візантії. Це проявлялося, зокрема, у карбуванні, а згодом литті, монет із зображеннями імператорів та символів християнства.
Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гроші Херсонеса“ на сторінці 2. Приємного читання.
