Уже надвечір онкілони залишили покаране стійбище, кинувши трупи вампу там, де їх спостигла смерть; усіх поранених було добито одразу ж після взяття стійбища.
Забравши п’ятьох убитих і шістьох більш тяжко поранених, загін онкілонів вирушив назад; легко поранені йшли самі, серед них Ордин, якого поранили списом у плече. Вони йшли всередині загону, де гнали також оленів, несли врятованих дітей і повернене майно, трупи й поранених на ношах. Пересувалися повільно й тільки до ночі повернулися на пограбоване стійбище, де жінки радісно зустріли врятованих дітей. Аннуїр, побачивши в Ордина руку на перев’язі, підбігла до нього зі сльозами на очах і почала його обіймати. Іншій із молодят цього стійбища довелося зустріти свого чоловіка мертвим на ношах.
Кладовище онкілонів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Земля Санникова» автора Обручев В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Битва з вампу“ на сторінці 3. Приємного читання.