— Гаразд, — голос Дока тремтів.
Я потягнулася до Іяна.
— Дай мені руку.
Я відчула, як його пальці сплелися з моїми. Я перевернула його долоню, склала її човником і притягнула його ближче до столу, де Док завершував операцію.
— Дайте душу Іяну… Лагідніше, будь ласка.
З Іяна буде чудовий асистент. Коли я зникну, хто ще так піклуватиметься про моїх маленьких родичів?
Док поклав душу в Іянову простягнуту долоню й одразу взявся зцілювати людське тіло.
Іян дивився на срібну стрічку у своїй руці, а на його обличчі не було й тіні відрази — сама тільки цікавість. Завваживши його реакцію, я відчула тепло на серці.
— Красиво, — здивовано прошепотів він. Байдуже, як він ставиться до мене, він усе одно очікував побачити паразита, стонога, чудовисько. Рештки, які вишкрябувалися з понівечених тіл, не підготували його до такої краси.
— Атож. Поклади її в контейнер.
Ще кілька секунд Іян тримав душу в долонях, так ніби намагаючись зберегти в пам’яті її вигляд і свої відчуття. А тоді зі зворушливою обережністю опустив її у холод.
Джаред показав, як затиснути кришку.
З плечей звалився тягар.
Справа зроблена. Вже запізно змінювати своє рішення. Але було не страшно, як я очікувала, адже тепер я не сумнівалася, що ці четверо людей потурбуються про душі незгірш за мене. Коли мене не буде.
— Обережно! — несподівано крикнув Джеб. У його руках з’явилася рушниця, спрямована на когось позаду нас.
Ми всі водночас озирнулися, відчувши небезпеку, а Джаред впустив на долівку контейнер і скочив до цілителя, який звівся на ліжку навколішки й приголомшено дивився на нас. Іян не втратив голови й міцно притиснув до грудей свій контейнер.
— Хлороформ, — гукнув Джаред, тримаючи цілителя й притискаючи до ліжка. Однак було вже запізно.
Цілитель спантеличено дивився на нас безневинним дитячим поглядом. Знаю, чому він не зводив погляду саме з мене — промені ліхтаря відбивалися в наших із ним очах і скакали діамантовими зайчиками по стінах.
— Чому? — запитав він мене.
А тоді знепритомнів, і його тіло обм’якло і впало на ліжко. З ніздрів потекли два струмочка крові.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 53 Приречені“ на сторінці 8. Приємного читання.