Розділ 36 Довіра

Довіра

Присутні на зборах розслабилися, і півколом пролетіло жваве перешіптування.

Я подивилася на Джеймі — він стиснув вуста і стенув плечима.

— Джеб просто хоче, щоб усе якнайшвидше залагодилося. Останні дні були нелегкі. Похорон Волтера…

Я затремтіла.

Джеб усміхався до Джареда. Якусь мить Джаред опирався, а тоді зітхнув і закотив очі, пристаючи на пропозицію старого дивака. Він розвернувся і швидко вийшов із печери.

— Джаред дістав новий м’яч? — запитав хтось.

— Круто, — вигукнув Вез.

— Грати вони зібралися… — пробурмотіла Труді й похитала головою.

— Якщо це зніме напругу… — відгукнулася Лілі ледь чутно та знизала плечима.

Їхні голоси звучали зовсім тихо, близенько від мене, але до мене долинали й інші, набагато гучніші.

— Легше з м’ячем цього разу, — мовив Аарон до Кайла. Він нахилився і простягнув йому руку.

Кайл ухопився за неї й повільно звівся на ноги. Коли він випростався на повний зріст, ледь не збив головою ліхтар.

— Той останній м’яч був слабкий, — усміхнувся Кайл. — Якийсь бракований.

— Енді — на капітана! — заволав хтось.

— І Лілі,— вигукнув Вез, звівшись на ноги й потягуючись.

— Енді й Лілі.

— Так, Енді й Лілі.

— Беру собі Кайла, — мовив Енді швидко.