Розділ 17 Зустріч

Господиня

Зустріч

На мене війнуло жаром. Я увійшла в нього, наче у стіну пари. Щільне вологе повітря клубочилося в мене над головою і краплинами осідало на спині. Я машинально розтулила рот, аби вдихнути побільше кисню з несподівано густого повітря. Посилився запах — той самий металічний присмак, що залип у мене в горлі й відчувався у місцевій воді.

Відлунюючи від стін, звідусіль долинало дзюркотіння голосів — басів і сопрано. Я занепокоєно примружилася, вдивляючись у вируючу хмару вологи і намагаючись зрозуміти, звідки походять голоси. Тут було дуже ясно; стеля була надзвичайно яскравою, як у великій залі, лише набагато нижчою. Світло відбивалося від краплин вологи, що зависли в повітрі, створюючи мерехтливу завісу, що ледь не засліпила мене. Поки очі намагалися звикнути до світла, я панічно вчепилась у Джебову руку.

Мене зачудувало, що ці на диво плавні, спокійні голоси жодним чином не відреагували на нашу появу. Можливо, нас іще не встигли роздивитися?

— Тут трохи затісно, — вибачливо промовив Джеб, відганяючи від обличчя клуби пари. Він сказав це так, наче ми були тут самі,— у звичайному розмовному тоні, достатньо голосно — я аж підскочила. Але дзюрчання не припинялося, ніби він не зронив ні слова.

— Не те щоб я скаржився, — вів далі Джеб. — Якби не було цього місця, я б уже помер тисячу разів. Звісно, першого разу я застряг тут проти своєї волі, але якби цього не сталося, де б ми ховалися зараз? А без схованки усі ми трупи, еге ж?

Він змовницьки підштрикнув мене ліктем.

— А як тут усе гарно розташовано! Я б сам ніколи до такого не додумався, навіть якби міг зліпити печери власноруч.

Від Джебового сміху туман трохи розвіявся, і нарешті я побачила, де ми.

Під високим склепінням печери, повної пари, текли дві ріки. Ось воно, дзюрчання, що насторожило мій слух! То хлюпотіла вода, потрапляючи на багряну вулканічну породу. Джеб розмовляв вільно, наче ми самі, тому що так воно й було.

Насправді то були річка і потічок. Потічок був ближче до нас; у яскравому світлі, що падало згори, він нагадував срібний ланцюжок, який звивався між кам’яними берегами — такими пологими, що постійно здавалося, наче він їх от-от затопить. Його дзюрчання було чистим і дзвінким, як голосок дитини.

Ріка ж, закутана в густі хмари туману, що здіймалися з дірок, які зяяли в землі біля дальньої стіни печери, промовляла нижчим і м’якшим джерготінням. Вона була чорною і далі ховалася вглиб, під землю. Уздовж усього її річища вода широко розмила і скруглила камінь. Діри видавалися темними і небезпечними, а річка ледве проглядалася між берегів, стрімко плинучи до невидимої і таємничої цілі. Мені привиділося, що вода у ній кипить — такий жар і стільки пари від неї підіймалося. Та й джерготіння її було схоже на булькання окропу.

Зі стелі звисало декілька довгих тонких сталактитів, що перекрапували в сталагміти, які повиростали під кожним із них. Дві пари вже зустрілися, перетворившись на колони, що розділили два водні потоки.

— Тут слід ходити обережно, — сказав Джеб. — Гаряча ріка має дуже стрімку течію. Якщо впадеш туди, прощайся з життям. Такс вже раз трапилося, — спохмурнівши, він схилив голову, віддаючи данину спогаду.

Швидкі води підземної річки налякали мене. Я уявила, як падаю в її смертоносний киплячий потік, і здригнулася.

Джеб легенько поторсав мене за плече.

— Не бійся. Дивися під ноги, і все буде гаразд. Он там, — показав він на дальній куток печери, де мілкий струмок запливав у темний тунель, — перша печера за тією стіною — то купальня. Ми видовбали заглиблення у долівці — і вийшла чудова ванночка. Години купання розписані, але там усе одно так темно, що ніхто тебе не побачить. Через те, що купальня дуже близько до ріки, в ній тепло і приємно, але вода не обпікає. За купальнею є ще одна печера, вхід крізь розщелину. Ми розширили вхід вручну до нормального розміру. У цій печері струмок ховається під землю. Тож ми пристосували її під туалет. Зручно і гігієнічно, — у Джебовому голосі прозвучало самовдоволення, ніби він віддавав собі належне за таке раціональне використання витвору природи. Зрештою, це ж він відкрив і вдосконалив підземні лабіринти, тому гордість була заслужена.

— Ми не любимо марнувати батарейки, тому здебільшого вивчили це місце напам’ять. Та оскільки ти тут уперше, то можеш скористатись ось цим.

Джеб дістав із кишені ручний ліхтарик і простягнув мені. Цей предмет нагадав мені те, як Джеб знайшов мене напівмертву в пустелі й, перевіривши очі, дізнався, хто я. Не знаю чому, але від цього спогаду мені стало сумно.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 17 Зустріч“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Пролог Утілення

  • Розділ 1 Спогад

  • Розділ 2 Підслухане

  • Розділ 3 Опір

  • Розділ 4 Сон

  • Розділ 5 Нерозраджена

  • Розділ 6 Переслідування

  • Розділ 7 Сутичка

  • Розділ 8 Кохана

  • Розділ 9 Відкриття

  • Розділ 10 Поворот

  • Розділ 11 Спрага

  • Розділ 12 Помилка

  • Розділ 13 Присуд

  • Розділ 14 Конфлікт

  • Розділ 15 Полонянка

  • Розділ 16 Повноваження

  • Розділ 17 Зустріч
  • Розділ 18 Нудьга

  • Розділ 19 Розлука

  • Розділ 20 Воля

  • Розділ 21 Ім’я

  • Розділ 22 Допит

  • Розділ 23 Зізнання

  • Розділ 24 Звикання

  • Розділ 25 Схиляння

  • Розділ 26 Повернення

  • Розділ 27 Вагання

  • Розділ 28 Необізнаність

  • Розділ 29 Зрада

  • Розділ 30 Обмеження

  • Розділ 31 Потреба

  • Розділ 32 Засідка

  • Розділ 33 Сумніви

  • Розділ 34 Похорон

  • Розділ 35 Випробування

  • Розділ 36 Довіра

  • Розділ 37 Бажання

  • Розділ 38 Зворушена

  • Розділ 39 Занепокоєння

  • Розділ 40 Жахіття

  • Розділ 41 Утеча

  • Розділ 42 Примус

  • Розділ 43 Божевілля

  • Розділ 44 Зцілення

  • Розділ 45 Успіх

  • Розділ 46 Коло

  • Розділ 47 Робота

  • Розділ 48 Затримка

  • Розділ 49 Допит

  • Розділ 50 Жертва

  • Розділ 51 Приготування

  • Розділ 52 Вилучення

  • Розділ 53 Приречені

  • Розділ 54 Забуті

  • Розділ 55 Прив’язаність

  • Розділ 56 Прикуті

  • Розділ 57. Звершилося

  • Розділ 58 Кінець

  • Розділ 59 Спогади

  • Епілог. Далі буде

  • Новий розділ у подарунок

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи