TextBook Сумніви
Ще один сплеск. Під вагою Кайла просто відривалися руки.
— Вандо? Вандо!
— Допоможіть! Кайл! Земля! Допоможіть!
Я притиснулася обличчям до каміння і не зводила погляду з входу в печеру. Світло стало яскравішим: займався світанок. Я затамувала подих. Руки не слухалися.
— Вандо! Де ти?
В печеру стрибнув Іян із рушницею в руках — тримав її напоготові. На обличчі — сердита маска: викапаний брат.
— Стережись! — зойкнула я. — Дно печери обвалюється! Я не втримаю Кайла довго!
Дві довгі секунди він перетравлював побачене: він-бо сподівався заскочити сцену, як Кайл мене убиває. Що ж, він запізнився всього на кілька секунд.
Іян кинув рушницю під ноги й широкими кроками рушив до мене.
— Лягай на землю — слід розподілити вагу!
Він упав на всі чотири й поповз до мене, у світанковому світлі його очі палали.
— Тримайся, — застеріг він.
Я застогнала від болю.
Ще якусь мить він оцінював ситуацію, а тоді ковзнув на землю поряд зі мною, притискаючи мене до скелі. Руки він мав довші, ніж мої. Попри те, що я стояла на заваді, він легко дотягнувся до брата.
— Раз, два, три, — напружився він.
Іян смикнув Кайла до кам’яного виступу — значно ближче, ніж вдалося мені. Від різкого руху я втелющилася обличчям у камінь. Хоча моїй пораненій щоці уже навряд чи щось могло зашкодити…
— Я потягну його вбік. Зможеш вислизнути?
— Спробую.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 33 Сумніви“ на сторінці 1. Приємного читання.