Зцілення
— Вандо…
— У нас обмаль часу. Я б сама себе вдарила, от тільки як це зробити під правильним кутом?.. Немає іншого виходу.
— Не впевнений… що зможу.
— Навіть заради Джеймі?
Я щосили притиснулася здоровою щокою до спинки сидіння й заплющила очі.
Джаред стискав у руці камінь завбільшки з кулак — перше, що трапилося мені під руку. Хвилин п’ять Джаред зважував його в руці.
— Тобі треба просто здерти верхній шар шкіри. Приховати шрам, ось і все. Давай, Джареде, поквапся. Джеймі…
«Скажи йому, що я звеліла. І нехай б’є добряче».
— Мел каже: давай. І бий сильно. Щоб із першого разу вийшло.
Тиша.
— Ну ж бо, Джареде!
Він глибоко вдихнув, наче йому бракувало повітря. Я почула свист повітря й дужче замружилася.
Вологий звук і глухий удар — це перше, на що я зреагувала, — а коли шок минув, я відчула удар на собі.
— Ох… — простогнала я. Хотіла ж мовчати! Знала-бо, що цим змушу почуватися Джареда винним. Та хіба людському тілу накажеш? З очей порснули сльози, і я закашлялася, щоб приховати ридання. У голові дзвеніло й крутилося.
— Вандо? Мел? Вибачте!
Джаредові руки обняли нас і притиснули до грудей.
— Усе гаразд, — простогнала я. — 3 нами все о’кей. Шраму не видно?
Його рука ніжно торкнулася мого підборіддя й задерла вгору.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 44 Зцілення“ на сторінці 1. Приємного читання.