Ми поклали його біля лінії. Конг сів і почав витирати кров із носа. Потім він помацав кісточку. Шкіра на ній була зчесана й вона почала припухати. Я нахилився над ним. «Гей, Конгу, давай завершимо гру. Ми програємо 42-7 і хочемо відігратися.»
«Ні, треба готувтись до наступного заняття.»
«А я й не знав, що тут учать собаколовству.»
«Це англійська література.»
«А, зрозуміло. Що ж, я допоможу тобі дійти до спортзалу й проведу в душ, що скажеш?»
«Ні, тримайся подалі від мене.»
Конг підвівся. Він був добряче пом’ятий. Велетенські плечі обвисли, обличчя було в грязюці в перемішку з кров’ю. «Агов, Квіне,» покликав він одного зі своїх дружків, «дай-но руку…»
Квін підняв Конга і вони пошкандибади у напрямку спортзалу.
«Агов, Конгу!» погукав я, «сподіваюся, ти пройдеш курс! Передавай вітання Білу Сарояну!»
Решта хлопців, включаючи Лисого й Боларда, що зійшли із трибун, стояли навколо. Нарешті я зробив свій найкращий вчинок, а на кілька миль навкруги не було жодної гарної дівчини.
«У когось є циграка?» запитав я.
«У мене ‘Честерфілд’,» скзаав Лисисй.
«Все ще куриш бабські сигарети?» сказав я.
«А я пригощуся,» мовив Джо Стейпен.
«Добре,» сказав я, «якщо більше нічого немає.»
Ми закурили.
«У нас ще є достатньо людей, аби пограти,» кинув хтось.
«Та до сраки,» відповів я. «Ненавиджу спорт.»
«Зате,» сказав Стейпен, «ти впевнено розібрався з Конгом.»
«Атож,» погодився Лисий, «я все бачив на власні очі. Мене засмучує тільки одна річ.»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „57“ на сторінці 6. Приємного читання.