TextBook Я спустився, щоб забрати свою сорочку й возика. Джастін Філіпс саме чекав на мене.
«Я вже й не думав, що ти повернешся,» презирливо посміхнувся він.
«Не входьте в дружні стосунки з некваліфікованою робочою силою,» огризнувся я.
Я пішов геть. Моє обличчя, мій одяг – все було брудне й розбите. Я підійшов до ліфта й вдарив по кнопці. Альбінос був на місці. Двері відчинилися.
«Салют,» мовив він. «Я тут чув, що ти став новим чемпіоном серед важковаговиків.»
У місцях де майже ніколи нічого не стається чутки розходяться дуже швидко.
Ферріс уже чекав мене.
«Думаєш, ти можеш отак просто вибивати лайно з наших клієнтів?»
«Всього лише з одного.»
«Ми не можемо знати, чи не переключишся ти на інших.»
«Той хлопець ображав мене.»
«Це нам до сраки. Головне – це факт. Все, що нам відомо, так це те, що ти перейшов межу.»
«Як щодо мого чека?»
«Вишлють поштою.»
«Гаразд, побачимось…»
«Зажди, мені потрібен твій ключ від шафки.»
Я дістав свій ланцюжок, на якому був усього лиш один ключ, зняв його і віддіав Ферісу.
Потім я пішов до службового входу й відчинив двері. Це були важкі сталеві двері, що важко відчинялися. Як тільки вони відкрилися, впустивши всередину сонячне світло, я розвернувся й помахав Ферісу. Він не відповів. Він просто подивився прямо на мене. Потім він зник за дверима. Чимось він мені таки подобався.
48
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „47“ на сторінці 5. Приємного читання.