Базовий рік на підприємстві характеризувався високим рівнем мобільності персоналу: кожний десятий працівник був звільнений, у тому числі 7,1 % з 10,0% вивільнених - з причин плинності кадрів. На 10 вивільнених працівників припадало 7 прийнятих.
У звітному році рух працівників підприємства сповільнився. Порівняно з базовим роком оборот кадрів зменшився більше як у 3,5 рази (181:50). Майже вдвічі були меншими обсяги вивільнення (75:40) з причин плинності кадрів. Водночас обсяги вивільнення у 4 рази перевищували обсяги прийому. На кожних 100 працівників їх середньооблікової кількості припадає один прийнятий і п'ять вивільнених працівників протягом року.
При коефіцієнті вибуття 0,053 у звітному році період повного оновлення штатних працівників підприємства становитиме 19 років.
Якісний аналіз руху кадрів підприємства з метою побудови ефективної системи управління персоналом (зокрема, прогнозування і планування додаткової потреби у працівниках, мотивації, організації перепідготовки і підвищення кваліфікації) можна провести лише з використанням ширшого переліку первинних даних обліку кадрів на підприємстві, бухгалтерського та управлінського обліку. Методи і показники такого аналізу розглядаються у навчальних виданнях з економіки підприємств, економічного аналізу, економіки праці, управління персоналом.
Важливу роль у виборі ефективних рішень кадрового менеджменту відіграє також грамотне застосування соціологічних методів: анкетних опитувань, тестувань окремих категорій чи всього персоналу. Такі методи допомагають врахувати психологічний фактор у поведінці персоналу, а відповідно - комплексно підійти до вирішення завдань управління рухом персоналу підприємств.
5.5. Показники ресурсів робочого часу та їх використання. Статистика трудових конфліктів
Складовою системи ресурсів праці на підприємстві є робочий час. Його використання регулюється трудовим законодавством33, а кількісна оцінка здійснюється, як правило, у людино-годинах і людино-днях за допомогою поняття "фонд робочого часу" та відповідних показників його обсягу, складу та використання.
Основними напрямками статистичного вивчення робочого часу на підприємствах є оцінка ресурсів робочого часу, рівня та ефективності їх використання.
Ресурси робочого часу на підприємствах у статистиці підприємств вивчають за допомогою абсолютних показників фондів робочого часу, а також середніх величин тривалості відпрацьованого і невідпрацьованого часу, у тому числі середньої тривалості відпустки, тимчасової непрацездатності.
Фонд робочого часу (номінальний фонд) - це загальний обсяг ресурсів робочого часу на підприємстві за звітний період, який визначається як сума фактично відпрацьованого та невідпрацьованого з різних причин робочого часу (щорічні відпустки, тимчасова непрацездатність, відпустки без збереження заробітної плати, масові невиходи на роботу (страйки), інші причини).
Методику розрахунку складових робочого часу на підприємствах наведено у табл. 5.8.
Таблиця 5.8. Складові фонду робочого часу у статистичній звітності підприємств з праці
Показник | Методика розрахунку |
Фактично відпрацьований час | Враховуються всі фактично відпрацьовані працівниками години, в тому числі надурочні і відпрацьовані у вихідні (за графіком), святкові і неробочі дні, а також години праці надомників і за період службових відряджень. |
Невідпрацьований час (у статистичній звітності з праці не включає святкові і вихідні дні) | Визначається як сума людино-годин неявок на роботу з таких причин: - щорічні відпустки (основні і додаткові); - тимчасова непрацездатність; - відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін; - інші відпустки без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт); - переведення з економічних причин на неповний робочий день, тиждень; - простої; - масові невиходи на роботу (страйки); - інші причини. |
В аналізі рівня використання ресурсів робочого часу використовують такі фонди робочого часу як календарний, табельний (номінальний) максимально можливий фонд, а також реальний (корисний) та ефективний (рис. 5.6).
Табельний фонд робочого часу менший від календарного на суму невідпрацьованих людино-годин у зв'язку зі святковими та вихідними днями. Якщо з табельного фонду вирахувати неявки на роботу у зв'язку з черговими відпустками, отримаємо максимально можливий фонд робочого часу. Різниця між максимально можливим (з точки зору режиму роботи підприємства) фондом робочого часу та іншими неявками з поважних причин, а також обсягами втрат робочого часу характеризує реальний (корисний) фонд робочого часу на підприємстві.
Для вивчення погодинної оплати праці, розрахунку середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості додатково виокремлюють поняття та відповідний показник оплаченого робочого часу. До кількості оплачених людино-годин зараховуються людино-години, за які працівникам здійснено нарахування з фонду оплати праці за:
- відпрацьований час;
- час відпусток (основні, додаткові, у тому числі у зв'язку із навчанням, творчі відпустки) у частині, що припадає на робочі дні звітного місяця;
Рис. 5.6. Показники ресурсів робочого часу на підприємстві та їх розподіл
час відсутності у зв'язку з навчанням, виконанням державних або громадських обов'язків, простоїв та інших неявок, які оплачуються згідно з чинним законодавством. До оплаченого часу не включаються неоплачені неявки та втрати робочого часу через:
- відпустки без збереження заробітної плати;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Статистика підприємств» автора Матковський С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА. Статистика ресурсного забезпечення діяльності підприємств“ на сторінці 9. Приємного читання.