Розділ «ЧАСТИНА ДРУГА. Статистика ресурсного забезпечення діяльності підприємств»

Для аналітичних цілей дані про трудові конфлікти групуються за певними суттєвими ознаками: причинами виникнення, тривалістю, кількістю охоплених конфліктом, втратами від конфлікту та іншими.

Міжнародні порівняння у статистиці трудових конфліктів здійснюються за допомогою показників інтенсивності трудових конфліктів, зокрема:

- втрати робочого часу внаслідок конфліктів з розрахунку на 1000 працівників;

- кількість працівників, охоплених конфліктом.

Додатковими характеристиками слугують: середня кількість працівників, які беруть участь в одному страйку; середня кількість невідпрацьованого часу на один страйк; середня тривалість страйку тощо.

Основним джерелом інформації для статистичного вивчення трудових конфліктів в Україні слугують адміністративні дані Національної служби посередництва і примирення.

5.6. Показники рівня і динаміки продуктивності праці

Продуктивність праці як економічна категорія характеризує результативність витрат живої праці (трудових витрат) зі створення продукції протягом певного проміжку часу34. Особливості обліку результатів та ресурсів праці на макро-, мезо- та макрорівнях зумовлюють різні підходи до статистичного вивчення продуктивності праці (рис. 5.7).

Основними напрямами статистичного вивчення продуктивності праці є оцінка її рівня, динаміки та факторний аналіз цієї динаміки з метою виявлення можливих резервів зростання.

Прямою характеристикою рівня продуктивності праці на підприємстві є обсяг продукції, виготовленої за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, рік), а оберненою - кількість робочого часу, витраченого на виготовлення одиниці продукції. Останній показник прийнято називати трудомісткістю продукції.

Різноманітність одиниць вимірювання обсягу виготовленої продукції та відповідних витрат робочого часу на підприємствах зумовили застосування різних методів розрахунку продуктивності праці, а саме: натурального, вартісного та трудового.

Рис. 5.7. Рівні статистичного вивчення продуктивності праці

За натурального методу вимірювання рівня і динаміки продуктивності праці обсяг виготовленої продукції ($) визначається у натуральних або умовно-натуральних одиницях. Перевагами такого методу є найбільш точне вимірювання рівня виробітку, позбавлене впливу цінового фактора на обсяг виготовленої продукції. Водночас у практиці економічного та статистичного аналізу цей метод має обмежене застосування на підприємствах, що випускають різнойменну продукцію, не належать до кола обстежуваних статистичних одиниць тощо.

За трудового методу вимірювання продуктивності праці обсяг виготовленої продукції визначається множенням кількості виготовлених одиниць виробів на фіксовану трудомісткість (нормативну, середню). Цей метод передбачає використання підприємством системи загальноприйнятих або розроблених на самому підприємстві норм витрат праці та добре налагодженої системи обліку праці. Як правило, трудові показники продуктивності праці використовують стосовно робочого місця, дільниці, цеху підприємств, що випускають різнорідну продукцію, а також на тих підприємствах, які мають значні обсяги незавершеного виробництва, що не вимірюються у натуральних та вартісних одиницях.

Універсальним в економічній практиці, а відповідно - найбільш поширеним на підприємствах є вартісний метод обліку результатів праці та її продуктивності.

Повний перелік показників продуктивності праці, які можуть бути використані на рівні підприємства, з урахуванням методів обліку результатів і витрат праці наведений у табл. 5.12.

Зважаючи на зміст статистичної звітності з праці, найбільш узагальненим і поширеним у практиці статистичного вивчення продуктивності праці є показник виробництва або реалізації продукції у розрахунку на одного працівника підприємства. Його можна додатково визначити розрахунковим способом і проаналізувати на основі таких функціональних моделей:

де ^роб~ частка г^ робітників у середньообліковій кількості працівників підприємства; ^д"и- середня кількість днів, які відпрацював один робітник за рік; N годин/день - середня тривалість робочого дня протягом року, годин.

Таблиця 5.12 Показники продуктивності праці на мікрорівні та їх економічний зміст

Динаміку продуктивності праці аналізують за допомогою індексного методу. За характером показників, які порівнюються, індекси продуктивності праці поділяють на індивідуальні, зведені та середніх величин.