Розділ «9.7. Агропромисловий комплекс»

Головна галузь тваринництва – скотарство, яке спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби. Основними продуктами скотарства є молоко, м'ясо і шкіра тварин. Скотарство розвинене повсюдно. Поголів'я ВРХ в 2013 році становило 4534,0 тис. голів (табл. 9.23).

Рис. 9.20. Структура вирощування худоби та птиці в 2013 році, %

Складено за даними ДСС України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua

Навколо великих міст, міських агломерацій, у приміських зонах Полісся, Лісостепу розміщуються господарства, що спеціалізуються на молочно-м'ясній продукції. М'ясо-молочне тваринництво переважає в Степу. Найвищі показники поголів'я корів відмічаються у Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій, Житомирській, Львівській, Чернігівській областях.

Свинарство – друга за значенням (після скотарства) галузь тваринництва, яка спеціалізується на розведенні свиней для одержання м'яса, сала, жиру, кров'яного та м'ясо-кісткового борошна, для легкої промисловості – шкіри, щетини та ін. Свинарство також залежить від кормової бази, тому зосереджено в густонаселеннх районах, де добре розвинуті овочівництво, є відходи харчової промисловості. Основними постачальниками продукції свинарства є Лісостеп і Степ. Територіально галузь зосереджена у Закарпатській, Вінницькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Одеській, Харківській, Черкаській, Полтавській областях. Поголів'я свиней в 2013 році було 7,9 млн. голів (табл. 9.23).

Вівчарство особливо інтенсивно розвивається в Степу і на гірських пасовищах Карпат. Галузь спеціалізується на постачанні вовни, овчини, м'яса, жиру, овечого молока, її продукція – цінна сировина для легкої і харчової промисловості. Проте вівчарству в Україні належить допоміжна роль, поголів'я складало в 2013 році 1,2% від всього тваринництва (рис. 9.20).

Птахівництво в Україні спеціалізується на розведенні сільськогосподарської птиці (в основному курей, індиків, качок гусей, виробництві м'яса (бройлери) і яєць, Крім того, пташиний пух і перо – цінна сировина для легкої промисловості. Птахівництво – високотоварна галузь (рис. 9.20) і в структурі вирощування тваринництва посідає перше міс це – 46,4%. Виробництво яєць переважає в Хмельницькій, Київській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській областях (рис. 9.21).

Птахівництво набуло найбільшого розвитку в зоні Степу та Лісостепу (більше 80% загальнодержавного виробництва птиці), особливо в Хмельницькій, Київській, Донецькій, Вінницькій, Харківській, Дніпропетровській областях. На території Полісся і Карпат ця частка значно менша – по 9%. Також в Україні розводять страусів.

Конярство – галузь тваринництва, яка спеціалізується на розведенні та використанні коней. В останні роки у зв'язку з економічною кризою в Україні, гострою нестачею палива, транспортних засобів, запчастин значення цієї галузі відчутно зросло. Зараз галузь найбільше розвинута в Карпатах, Закарпатті, в ряді поліських та подільських областей.

Рис. 9.21 Виробництво яєць за регіонами в 2013 році, млн. штук

Джерело: Статистичний збірник "Сільське господарство України" за 2013 рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: agroua.net/statistics

Кролівництво також поширене в країні, близько 1/2 поголів'я кролів припадає на Степ і понад 1/3 – на Лісостеп.

Рибне господарство розвивається на базі ставків, штучних водосховищ, водоймищ Дніпра, Дністра та інших великих і малих річок. Загальна площа рибогосподарського комплексу країни становить близько 1,2 млн. га. В Україні штучно розводять сазана, ляша. судака, білого амура, пістрявого і білого товстолобика, щуку, осетрових, форель.

Звірівництво – складова частина тваринництва, спеціалізацією якої є розведення цінних хутрових звірів. Розводять в основному нутрій, норок, блакитного песця, сріблясто-чорних лисиць (майже по всій території республіки). Найбільші господарства по розведенню хутрових звірів розміщені в Львівській, Київській, Вінницькій, Чернігівській, Волинській, Полтавській областях.

Значну кормову базу і перспективи розвитку в Україні має бджільництво, основним призначенням якого є розведення бджіл для одержання меду, воску, прополісу, бджолиної отрути, запилення комахозапильних сільськогосподарських культур (гречки, соняшнику, багаторічних трав, фруктових дерев та ін.) з метою підвищення Їхньої врожайності. В бджільництві задіяні близько 11 тис. господарств (переважно в степовій та лісостеповій зонах, хоча галузь набула повсюдного поширення) в 2013 році в Україні було вироблено 73713 тонн меду.

Отже, для українського тваринництва 2013 рік був відносно успішним: реалізація на забій худоби та птиці збільшилась на 8,2% (до 3 376,4 тис. тонн), виробництво молока – на 1,1% (до 11,5 млн. тонн), виробництво яєць – на 2,5% (19,6 млрд. шт.). Водночас, поголів'я ВРХ збільшилось на 1% (4,69 млн. гол.), свиней – на 4,1% (7,89 млн. гол.), птиці усіх видів – на 7,3% (229,6 млн. гол.), щоправда молочне стадо зменшилось на 0,4% (2,54 млн. гол.).

Враховуючи зазначене, можна сказати, що галузь тваринництва демонструє незначне пожвавлення – зростає поголів'я худоби та птиці, нарощуються обсяги валового виробництва продукції, зростає продуктивність галузі. Проте, сьогодні досить актуальним питанням є забезпечення подальшого висококонкурентного та експортно-орієнтованого розвитку галузі, включаючи ефективну систему державної підтримки та захисту вітчизняного товаровиробника.

9.7.3. Особливості формування та розвитку спеціалізованих агропромислових комплексів України

Дослідженням територіальної структури та організації агропромислового комплексу України присвячено значну кількість змістовних праць Київської, Львівської, Тернопільської, Одеської, Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Чернівецької та інших наукових шкіл. Значний доробок з даного напряму регіональних економічних досліджень здійснили науковці М.Д. Пістун, С.І. Іщук, О.І. Шаблій, С.І. Дрогунцов, Я.Б. Олійник, Н.І. Мезенцева, В.О. Гуцол та ін., запропонувавши шість типів агропромислових комплексів в межах України, відповідно до природних зон та спеціалізації території: АПК поліського, лісостепового, степового, кримсько-карпатського (складається з карпатської та кримської частин), субтропічного та приміського типів.

1. АПК Поліського типу спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві, льонарстві, картоплярстві, зерновому господарстві та свинарстві. Поліський АПК охоплює північну частину Чернігівської, Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської областей, а також крайній північ Львівщини та Сумщини. Особливістю й унікальністю Поліського АПК є вирощування лону-довгунцю, хмелю, картоплі, зернових культур. Допоміжне значення має виробництво цукрового буряку, лікарських рослин, рапсу, кормових культур, плодоовочевий підкомплекс. Тут вирощують озиме жито, овес, ярий ячмінь, гречку.